З квітня в профільному комітеті Верховної ради розглядається законопроєкт про накопичувальні пенсії. Він, зі слів авторів документу, дозволить робити додаткові індивідуальні пенсійні накопичення на старість. При цьому, збережеться і солідарна пенсійна система, за якою зараз роботодавці платять внески за працівника до ПФУ. Тетяна Сальнікова, радниця Української асоціації адміністраторів пенсійних фондів, та нардеп Андрій Павловський, член Комітету з питань соціальної політики, розповіли Суспільному про те, яка на їхній погляд пенсійна система оптимальна під час війни, куди краще відкладати на неї та що вони думають про ідею обов’язкового накопичення.
Куди відкладати на пенсію
Тетяна Сальнікова: Я відкладаю на пенсію батькам, на додаткову, вони мають рахунки в недержавному пенсійному фонді. І точно мої діти будуть вкладати в недержавні пенсійні фонди.
Андрій Павловський: Я б радив диверсифікувати, якщо є така можливість, використовувати всі можливості, але обережно, враховуючи нинішні економічні умови, війну, і важку економічну кризу, яка нею викликана.
Якщо є якийсь надійний банк, покладіть в ньому частину грошей на депозит. Якщо є можливість, купіть тверду валюту, предмети мистецтва. Все, що може зберігати вартість, буде інвестуванням у старість. Ну і давайте освіту дітям, щоб вони потім отримали гарну роботу і в крайньому разі могли вас підтримати.
Про ідею обов’язкового накопичення
Тетяна Сальнікова: Я вже майже 20 років є послідовним прихильником того, що в Україні обов’язково має бути накопичувальна система. Вона не повинна замінити солідарну пенсію, до якої ми всі звикли, а має її доповнювати. Варіант, який зараз пропонує уряд, є достатньо працездатним, його дійсно можна запровадити, і я не бачу застережень запровадити його навіть під час воєнного стану. Тому що, по-перше, це довгострокові інвестиції, і ці кошти будуть працювати не лише, щоб забезпечити людині старість, а ще й на відновлення економіки в повоєнний період. Ці кошти потрібно колись акумулювати. У 88-ми країнах, які досліджує організація економічного співробітництва та розвитку, і де працюють накопичувальні системи, в середньому 70% ВВП становлять пенсійні активи. У нас вони становлять 0,1% ВВП.
Андрій Павловський: Під час війни це ризикований крок. Є висновки міжнародних фінансових інституцій, де вони просять уряд не поспішати із запровадженням цієї накопичувальної системи під час війни й економічної кризи, просять врахувати негативний досвід східноєвропейських країн, в яких намагання навіть в мирний час запровадити цю накопичувальну систему зазнали фактично краху. Зверніть увагу на приклад тієї ж Польщі, Угорщини, Чехії, які мали значно кращі економічні умови, щоб починати це робити. Тому треба цей негативний досвід врахувати.
Тим більше в Україні обмежене коло інвестиційних інструментів і галузей, куди можна інвестувати пенсійні заощадження. Економічні експерти кажуть, щоб система була успішною, треба, щоб пенсійний актив на пенсійних рахунках хоча б на 3% перевищував рівень інфляції в країні. Минулого року ми мали інфляцію 26%. Цей рік Національний банк прогнозує під 30%. Яка тоді повинна бути дохідність на цих накопичувальних рахунках? Мінімум 33%? А яка галузь під час війни в Україні дає таку дохідність?
Ми не можемо дозволити, щоб збереження людей, які потерпають від війни, економічної кризи, перетворились у велику фінансову піраміду.
Тетяна Сальнікова: По-перше, колезі варто ретельніше вивчити законопроєкт, який пропонується зараз. Він побудований на механізмах, які в наших умовах, з нашою корупцією, з нашою нестабільною фінансовою системою вже довели ефективність. Зокрема, в нас пенсійні фонди працюють з 2005 року. Ми пережили кризу 2008 року і можемо проаналізувати, як вони зберігали пенсійні накопичення протягом цієї кризи. Пережили початок війни у 2014-2015 роках, коли в нас окупували Крим та частину східних областей, і коли там підприємства, в які були навіть інвестовані пенсійні кошти, теж були окуповані й зупинені. При цьому у нас була інфляція у 2014 році 40%, у 2015 році теж цифри були близькі до того.
В нас є десь 15 фондів, які на довгому проміжку часу показали дохідність вище за інфляцію, і під час усіх криз впорались з завданням зберегти накопичення людей. До другого рівня будуть допускатися саме такі фонди, тобто не всім будуть довіряти кошти людей.
Яку пенсійну систему саме зараз ви вважаєте оптимальною
Андрій Павловський: Будь-яка система буде оптимальна, якщо буде зростання економіки. Якщо буде тупцювання на місці, яку б прекрасну реформу ви б не провели, яку б прекрасну пенсійну систему не запровадили, результату не буде. Всі ці речі є другорядними щодо економіки.
Тетяна Сальнікова: Найоптимальнішою є та система, де у людини буде декілька джерел доходу на пенсії. І де вона матиме гарантоване право вибору, де їй зберігати пенсійні кошти.
