Суспільне Культура розповідає, які злочини є екоцидом та чи можна вважати наслідки підриву Каховської ГЕС подібним актом насильства.
Українське законодавство визначає екоцид як "масове знищення рослинного або тваринного світу, отруєння атмосфери або водних ресурсів, а також вчинення інших дій, що можуть спричинити екологічну катастрофу " (за статтею 441 Кримінального кодексу України).
Якою є політика ООН щодо екоциду?
Уперше цей термін прозвучав на Конференції ООН з проблем навколишнього середовища у 1972 році в контексті обговорення руйнування природного середовища через бомбардування, використання гербіцидів та будівництво у природних зонах.
Однак на міжнародному рівні "екоцид" досі не є офіційно закріпленим терміном і визнаним міжнародним злочином, який передбачав би спеціальний механізм відповідальності, через що він не потрапляє під юрисдикцію Міжнародного Кримінального Суду (МКС).
Наразі стаття 5 Римського статуту МКС проголошує, що він може розглядати "питання, пов’язані з чотирма категоріями злочинів: геноцид, воєнні злочини, злочини проти людяності й злочин агресії".
У дискусії щодо міжнародно-правового регулювання цього злочину екоцид переважно розглядався в контексті збройних конфліктів та військових злочинів.
Які ще нормативні акти регулюють питання екоциду?
Існує ряд нормативно-правових актів з охорони природного середовища, серед яких Конвенція ООН про заборону військового чи будь-якого іншого ворожого застосування засобів впливу на природне середовище 1976 року та Додатковий протокол 1 до Женевських конвенцій від 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів, у 56 статті якого зазначено, що "Установки і споруди, що містять небезпечні сили, а саме: греблі, дамби й атомні електростанції, не повинні ставати об'єктами нападу навіть у тих випадках, коли такі об'єкти є військовими об'єктами, якщо такий напад може викликати звільнення небезпечних сил і наступні тяжкі втрати серед цивільного населення."
У 2016 р. Міжнародний Кримінальний Суд оголосив про те, що злочини, пов’язані з "руйнуванням довкілля", будуть розглядатися, але в контексті злочинів проти людяності.
У 2021 році фундація Stop Ecocide презентувала концепцію щодо визначення поняття "екоциду", щоб розпочати процес включення цього злочину до Римського Статуту Міжнародного Кримінального Суду: "Екоцид — протиправні та безвідповідальні дії, вчинені зі знанням того, що є значна ймовірність серйозної і/або широкої, або довгострокової шкоди довкіллю, спричинених цими діями".
Чи є руйнування Каховської гідроелектростанції політикою екоциду?
Підрив Каховської ГЕС російськими військами вже має багато катастрофічних наслідків і матиме їх ще більше в довгостроковій перспективі. Затоплення десятків населених пунктів, жертви серед цивільного населення, розмивання мінних полів та звалищ відходів, недоступність води для зрошення полів, що неминуче негативно вплине на сільське господарство, знищення червонокнижних видів тварин, знищення культурних пам’яток, загроза для роботи Запорізької АЕС – і цей список не є вичерпним.
Сьогоднішній злочин екоциду, вчинений Росією, є не першим випадком в українській історії.
СРСР і політика екоциду: підрив ДніпроГЕСу
У 1941 році радянські війська підірвали верхню частину греблі ДніпроГЕСу для призупинення наступу німецьких військ. Тоді внаслідок підйому води і швидкого руху течії загинуло кілька тисяч людей.
Чи можна вважати Куренівську трагедію актом екоциду?
13 березня 1961 року в Києві сталася одна з найбільших техногенних катастроф часів Радянського Союзу. У той день пульпа, утворена з відходів цегельних заводів, які відводилися в Бабин Яр, прорвала земляну дамбу і величезним потоком зі швидкістю 3-5 метрів на секунду ринула на Куренівку.
Селевий потік змивав транспорт, житлові та адміністративні будинки, трамвайний парк, стадіон "Спартак", а людські жертви, за офіційними даними, склали близько 200 людей. Площа, покрита пульпою, становила 30 гектарів.
Читайте нас у Facebook і Telegram, дивіться наш YouTube
Станьте частиною Суспільне Культура: напишіть нам про цікаві події культурного життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Ваші історії важливі для нас!
