До мертвої зони водосховища залишилося 35 см, знову наповнюватися водою воно буде роками, відновлювальні роботи на Каховській ГЕС розпочнуться одразу після деокупації, її планують демонтувати й побудувати нову, більш потужну ГЕС. Детальніше про все це генеральний директор ПрАТ "Укргідроенерго" Ігор Сирота розповів Українському Радіо.
"До мертвої зони лишилось 35 см"
"Пік розливу води, який ніс катастрофу, уже дещо пішов на спад, але у Каховському водосховищі ще є велика кількість води, яка меншими темпами, але буде спрацьована у найближчі чотири-п'ять днів. Ми не маємо інформації, наскільки пошкоджена нижня частина греблі, тому що зараз під водою це неможливо оцінити. Рівень водосховища спадає. Сьогодні вже відмітка менше ніж 13 метрів. А 12,7 м — це вже мертва зона, коли ані Запорізька атомна станція не може з водозабору закачувати воду у свої охолоджуючі ставки, ані Херсонська, Запорізька та Миколаївська області не зможуть робити водозабір. Тобто зараз до мертвої зони лишилося 35 сантиметрів", — каже Ігор Сирота.
"Щоб перекрити проран у дамбі необхідно 2-4 місяці"
"Укргідроенерго" з Проєктним інститутом розробляє проєкт щодо будівництва перемички на верхній і нижній водоймах, пояснює Сирота. За його словами, це будівництво розпочнуть щойно деокупують Каховку. "Щоб побудувати верхню — потрібно два місяці, нижню — два-чотири місяці. Це дасть можливість перекрити проран, який утворився внаслідок підриву греблі й станції. Однак є проблемне місце — земляну вставку між станцією і шлюзом може розмити й нижче. Тож якщо навіть гідроспоруда не до кінця пошкоджена, через земляну вставку вона буде потихеньку розмиватися. Тому нам потрібно буде якнайшвидше, як тільки буде деокупація, засипати цю земляну вставку, а потім вже будувати перемичку", — каже він.
"Дамбу ніхто не лишить в такому стані"
"Ніхто не розглядає варіанти не відновлювати Каховську ГЕС. Ми розуміємо, яка це катастрофа. Буде дефіцит питної води. Вода з верхньої водойми потрібна для сільського господарства Херсонської та Миколаївської областей. Крім того, вона відіграє енергетичну балансуючу роль для цього регіону. Відтак ГЕС потрібно якнайшвидше відновлювати", — говорить генеральний директор ПрАТ "Укргідроенерго".
"Для усунення наслідків підриву ГЕС потрібно 5-6 років"
Сирота пояснює, насамперед потрібно перекривати тіло дамби, щоб накопичувати воду. Однак це відбудеться не швидко. "Якщо наступного року буде такий паводок, як цього року, можливо, ми дійдемо до відмітки хоча б 15 метрів. Тобто потрібні не місяці, а роки, щоб знову наповнити водосховище. Що стосується відбудови станції й усунення наслідків — це мінімум 5-6 років", — каже Сирота.
"Нам доведеться демонтувати уламки станції й будувати нову"
"У нас був проєкт розширення Каховської ГЕС — добудувати ГЕС-2. В ГЕС-1 була потужність 350 МВт, у новій — ще 250 МВт. Тобто всього 600 МВт. Станція виробляла від 1,5 до 2 мільярдів кіловат-годин. У Миколаєві та в Херсонській області почалось будівництво сонячних і вітрових станцій. А це — базове навантаження. І саме Каховська станція урегульовувала їх. І гідроелектростанції насамперед потрібні для того, щоб регулювати пікові навантаження й альтернативні джерела, які розвиваються в нашій країні. Каховська ГЕС відновленню не підлягає. Вона 100% зруйнована. Нам доведеться демонтувати повністю всі ці уламки й будувати на цьому місці нову й більш потужну станцію. Її потенційна потужність — 600 МВт", — розповідає Сирота.
"У нас є план щодо ЗАЕС"
"До мертвої зони, коли неможливо буде робити водозабір для охолодження ЗАЕС, залишилося 35 сантиметрів. Є ідеї що потрібно робити, ми знайдемо вихід. Але ця інформація не назагал. Поки станція окупована, ми про це говорити не будемо", — каже очільник "Укргідроенерго".
"Розраховувати на малу гідроелектрику не варто"
"Де є можливість, там мала гідроелектрика розбудовується. Ще в 1960-ті було 1100 малих ГЕС — це приблизно 3500 МВт. Станом на зараз залишилось до 80, а в робочому стані — 60 станцій. Це не той об'єм. І враховуючи зміну кліматичних умов, розраховувати на малу гідроенергетику складно. Ми зараз проводимо реконструкцію тих ГЕС, які вже є на Дніпрі, і під час реконструкції намагаємося на 10% збільшити робочу потужність. Тобто при реалізації всього проєкту ми будемо мати додатково ще 500-600 МВт. Вже проведено понад 60% реконструкції.
Україні потрібні регулюючі потужності. До війни у нас був дефіцит 2500 МВт. І зараз він збільшується. Тож варто збільшувати базу регулювання. Ми це пропонуємо зробити за рахунок таких гідроакумулюючих станцій, які будуємо на Дністрі, розміром 2240 МВт. Сьогодні вже в роботі 1340 МВт, ще 1000 МВт ми побудуємо протягом 4-5 років. Є проєкт Канівської гідроакумулюючої станції. Тоді ми станемо незалежними від приточності — в нас є верхня і нижня водойми, і ми можемо видавати пікову електроенергію, яка потрібна для енергосистеми. Є стратегія, яку затвердили до 2050 року. Це завдання стоїть перед кожною компанією, і всі наші проєкти теж там є", — говорить Ігор Сирота.
