Європейська комісія звернулася до 44 компаній та організацій, які підписали Кодекс практики щодо онлайн-дезінформації, із закликом маркувати контент, створений штучним інтелектом. Про це 6 червня повідомило видання TechCrunch.
"Підписанти, які інтегрують генеративний штучний інтелект у свої сервіси, такі як Bing Chat у Microsoft і Bard у Google, повинні створити необхідні гарантії, щоб ці сервіси не могли використовуватися зловмисниками для створення дезінформації", — сказала єврокомісарка з питань прозорості Вєра Юрова.
Станом на червень 2022 року Кодекс підписали 44 юридичні особи, серед яких Google, Facebook і Microsoft.
Однак наприкінці травня 2023 року Twitter вийшов з добровільного Кодексу ЄС. Якщо до 25 серпня компанія таки вирішить не дотримуватися правил для боротьби з дезінформацією, її можуть заборонити в Європі, зазначив міністр цифрового переходу і телекомунікацій Франції Жан-Ноель Барро.
Також Юрова повідомила, що компанії, "які мають послуги з потенціалом поширення дезінформації, створеної штучним інтелектом, повинні й собі запровадити технологію для розпізнавання такого контенту та чіткого позначення для користувачів".
За її словами, законодавці в ЄС хочуть позначення діпфейків та іншого контенту, створеного ШІ, щоб звичайні користувачі одразу могли зрозуміти, що це створено машиною. І відповідні ініціативи від підписантів кодексу потрібні "негайно".
Арешт за фейкову новину, створену через ChatGPT
У Китаї вперше затримали через поширення фейкової новини, створеної через ChatGPT.
Китайські правила, які набули чинності в січні, вимагають, щоб відео та фотографії, зроблені за допомогою технологій штучного інтелекту, були чітко марковані, щоб запобігти плутанині в суспільстві.
Саме тому кіберпідрозділ окружного поліцейського управління провінції Ганьсу помітив неправдиву статтю, в якій стверджувалося, що 25 квітня дев'ять людей загинули внаслідок аварії місцевого потяга.
Фейкова біографія Гончара
До дня народження українського письменника Олеся Гончара "Новий канал" у соціальних мережах розмістив його біографію, згенеровану ChatGPT. Але він не просто сформулював унікальні речення, а створив відверті фейки про письменника.
Про відверто хибну інформацію одним з перших розповів автор блогу про Київ та фотограф Олексій Єкименко. У своїх сторіз він розібрав кожне зображення, розповівши, де саме схибив ChatGPT.
Як зазначив у своїх дописах Єкименко, це не перший випадок, коли медіа поширює неправдиві факти про українських діячів. Так, у день народження Тараса Шевченка повідомлялося, що він був одним з перших українців, що займалися фотографією. Цей допис з часом також видалили.
Читайте нас у Facebook і Telegram, дивіться наш YouTube
Станьте частиною Суспільне Культура: напишіть нам про цікаві події культурного життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Ваші історії важливі для нас!
