Повністю перекрити потік російського пального в Європу поки що не вдалося. Попри багатомісячну дію західних санкцій та нафтового ембарго, РФ вдається хоч і не без труднощів зберігати свої поставки. І як наслідок ― російське пальне просочується через треті держави в Україну.
Про це в етері Українського Радіо заявив директор Консалтингової групи "А-95" Сергій Куюн.
Однієї з цих "буферних" країн експерт називає Латвію, а в Туреччині є 5-6 портів, що спеціалізуються на російському пальному, яке потім опиняється в Україні. І є також “індійське” пальне ― воно майже повністю робиться з російської нафти.
Куюн також прокоментував ефективність заборони ввезення пального незрозумілого походження в Україну, запровадженої урядом цього місяця. Кабмін сподівається закрити лазівку, через яку російське пальне потрапляло в Україну.
Які нафтопродукти підпадають під визначення Кабміну "нафтопродукти незрозумілого походження
Куюн пояснив, що законодавство України прописане таким чином, що для митного оформлення пального імпортер не повинен був показувати сертифікат походження. Вистачало паспорта якості, оформленого належним чином, і пальне могло в'їжджати в Україну.
"Але що почало відбуватися восени минулого року? Почало зростати постачання особливо скрапленого газу, це автомобільний пропан-бутан, із паспортами якості від таких країн, як Латвія, наприклад. Але ж Латвія не має свого виробництва нафтопродуктів та скрапленого газу. Як показав аналіз, ця країна повністю імпортує російське пальне, потім видає відповідний паспорт, і для української митниці цього було достатньо".
Зазначимо, що керівництво Латвії наголошує на дотриманні антиросійських санкцій і дотримання всіх рішень Євросоюзу щодо російських нафтопродуктів.
Чи можуть інші країни або виробники підпадати під визначення "незрозумілого походження"
"На жаль, повністю перекрити цей потік не можна. Щодо скрапленого газу, то він не потрапив під санкції ЄС, на відміну від дизельного пального та бензину, які заборонені для ввезення. Тому газ безперешкодно постачається у Європу, там може змішуватися із неросійським, і, згідно із законодавством ЄС, таке пальне вже не вважається російським. Вони видають на нього європейський сертифікат, тож ми зобов’язані його приймати", — сказав експерт.
Він зазначив, що найчорніші схеми постачання, коли просто перекладали документи на російський газ, припинилися, але ті мікси, які Європа допускає до використання у себе, і досі можуть надходити.
"Зараз уряд України за допомогою учасників ринку лобіює те, щоб Євросоюз включив скраплений газ до переліку підсанкційних товарів, щоб закрити йому в’їзд у Європу, а відповідно ― потрапляння потім до нас", — сказав Куюн.
Як проводиться аналіз та розслідування
"Це проблема не тільки наша, це проблема всієї Європи. Зараз дуже великий скандал в Іспанії. Національна компанія Репсол несподівано для себе виявила, що під виглядом саудівського дизпального імпортувала багато партій російського. Тобто просто були підкладені документи іншого виробника, в такий спосіб партії потрапляли до ЄС. Зараз триває розслідування", — сказав Куюн.
За його словами Україна теж стикатиметься з такою проблемою, оскільки, наприклад, Туреччина, що є найбільшим імпортером дизпального з Росії та одним із найбільших постачальників цього пального в Україну.
"Бачимо, що багато хто у нас спеціалізується саме на імпорті російського пального. І є всі підстави вважати, що просто відбувається фальсифікація документів ― і російське пальне їде вже як турецьке, африканське, саудівське, індійське тощо. Тому треба й надалі цей тиск посилювати. В уряді продовжуються відповідні консультації. Справді, якщо там турецький паспорт, ми ж не можемо відносно Туреччини заборонити повністю імпорт. Тому треба мати тонші механізми, які дозволять поставити бар’єр на кордоні", — зазначив експерт.
"У Туреччині є 5-6 портів, які спеціалізуються винятково на російському пальному"
За словами Куюна, треба посилювати вимоги до документів на пальне, щоб не сам комерсант видавав документи, а якийсь офіційний орган, наприклад, торгово-промислова палата.
"Щоб отримати сертифікат від торгово-промислової палати, постачальник має показати, де він це пальне взяв, надати відповідні документи, а це значно ускладнить завдання. Крім того, має відбуватися вивчення найтоксичніших напрямків. Ми бачимо, що є 5-6 портів у Туреччині, які спеціалізуються винятково на російському пальному, і потім із тих портів пальне їде в Україну", — сказав він.
Експерт вважає, що ці порти мають потрапити у "чорний список", і держава повинна подати відповідний сигнал, що таке пальне приймати не буде.
"Це буде сигнал для ринку, і думаю, що ризикувати ніхто не буде. Бо це ризик отримати великі збитки і проблеми", — сказав він.
"Україна сама не зможе з цим впоратися, тут має включатись і Європа"
Куюн зазначив, що Туреччина імпортує дешеве російське пальне, яке продається з дисконтом 25-30%.
"Турецький імпортер купує це дешеве пальне, а також купує неросійське пальне ― і в загальному кошику вартість пального виходить нижча. Тобто вони отримують конкурентну перевагу, адже можуть нам абсолютно чесно постачати неросійське пальне, а самі й надалі купувати дешеве російське пальне. Україна сама не зможе з цим впоратися, тут має включатись і Європа", — зазначив він.
"Індійське” пальне ― майже повністю робиться з російської нафти"
Інша проблема, за словами Куюна, це "індійське" пальне, яке майже повністю робиться з російської нафти.
"Цьогоріч Індія збільшила імпорт російської нафти у 10 разів. То це індійське пальне чи російське? Ми вже бачимо сигнали з Євросоюзу про те, що треба вживати певних заходів для розв'язання цієї проблеми", — сказав експерт.
Що відомо про нафтові санкції проти РФ
5 грудня набули чинності обмеження цін країн Європейського Союзу на російську нафту морського походження. 3 грудня Рада ЄС ухвалила рішення про встановлення граничної ціни на нафту, що експортується Росією, на рівні 60 доларів США за барель.
На початку травня Єврокомісія представила країнам-членам ЄС проєкт нового пакету санкцій проти Росії, в якому, серед іншого, передбачено нафтове ембарго для РФ. На тлі цього повідомлення на світових ринках зросли ціни на нафту.
На початку липня країни "Великої сімки" домовилися обвалити ціни на російську нафту. Створивши таким чином спеціальний механізм, завдяки якому російську нафту не купуватимуть за вищою ціною, ніж це буде прописано в спільному договорі. Механізм має запрацювати 5 грудня 2022 року.
6 жовтня ЄС затвердив 8-ий пакет антиросійських санкцій, який в тому числі закладає основу для необхідної законодавчої бази для впровадження обмеження цін на нафту, передбаченого G7. Обмеження мають набути чинності після 5 грудня 2022 року для сирої нафти та 5 лютого 2023 року для продуктів перероблення нафти.
Однак 25 листопада стало відомо, що ЄС призупинив переговори про обмеження цін на російську нафту, оскільки Польща та країни Балтії вважали попередню пропозицію щодо ціни на рівні $65 за барель "занадто щедрою" для Росії.
2 грудня після тривалих переговорів країни ЄС домовилися встановити граничну ціну на російську нафту морського походження на рівні 60 доларів за барель.
Слідом за ЄС країни G7 та Австралія запровадили обмеження ціни на нафту, що постачається морським транспортом з Росії, на рівні 60 доларів за барель.
