Південно-Африканська Республіка залишається учасником Міжнародного кримінального суду (МКС). Про це повідомляється на сайті президента ПАР Сиріла Рамафоси.
“Беручи до уваги публічні дискусії та заяви щодо участі Південної Африки в Міжнародному кримінальному суді (МКС), адміністрація президента хотіла б пояснити, що Південна Африка залишається підписантом Римського статуту і продовжуватиме кампанію за рівне і послідовне застосування міжнародного права”, — йдеться у повідомленні.
В адміністрації президента ПАР пояснили, що відповідне роз’яснення довелося опублікувати через помилку в коментарі під час брифінгу для ЗМІ правлячого Африканського національного конгресу (АНК) щодо статусу Південної Африки стосовно Міжнародного кримінального суду.
“На жаль, президент помилково підтвердив подібну позицію під час сьогоднішнього брифінгу для ЗМІ”, — зазначили в адміністрації пізно ввечері 25 квітня.
Там наголосили, що ПАР залишається підписантом МКС відповідно до резолюції 55-ї Національної конференції АНК, що відбулася в грудні 2022 року, про скасування попереднього рішення про вихід з МКС.
“Груднева резолюція була підтверджена на засіданні Національного виконавчого комітету (НВК) АНК у вихідні дні з 21 по 24 квітня 2023 року. НВК також обміркував потенційний вихід з МКС як варіант, який може виникнути як крайній захід у разі відсутності правових можливостей, що призведуть до справедливості та послідовності в адмініструванні міжнародного права”, — йдеться у повідомленні.
Як заявили в адміністрації, залишаючись підписантом Римського статуту, ПАР керується важливістю зміцнення інститутів глобального управління. Відповідно, Південна Африка працюватиме над активізацією протоколу Малабо, який передбачає створення континентального кримінального суду, що доповнить МКС як суд останньої інстанції.
Крім того, Південно-Африканська Республіка розглядає поправку до законодавства, яка б інкорпорувала Римський статут у національне законодавство, щоб воно відображало всі статті Римського статуту. Це включає положення статті 98 Статуту, яка вимагає відмови від імунітетів для осіб, обвинувачених МКС з третіх країн, якщо немає звернення Ради Безпеки Організації Об'єднаних Націй.
Спосіб, у який Велика Британія інкорпорувала положення статті 98 Римського статуту в національне законодавство, був рекомендований як приклад для наслідування, додали в адміністрації Рамафоси.
Що відомо про заяву президента ПАР щодо МКС
25 квітня президент Південно-Африканської Республіки Сиріл Рамафоса заявив, що правляча партія "Африканський національний конгрес" (АНК) ухвалила рішення про вихід країни із юрисдикції Міжнародного кримінального суду (МКС), який видав ордер на арешт президента РФ Володимира Путіна.
Рамафоса додав, що ухвалене рішення пояснюється "упередженістю МКС щодо певних країн".
Ордер МКС на арешт Путіна означає, що Преторія (столиця ПАР), яка у серпні цього року приймає саміт групи БРІКС (Бразилія, Росія, Індія, Китай і ПАР), повинна буде затримати його президента РФ після прибуття.
Щодо того, чи заарештує Путіна уряд ПАР, Рамафоса сказав, що "це питання розглядається".
Дивіться також: Чи потрапить Путін у Гаагу? СУСПІЛЬНЕ | ПОЯСНЮЄМО
З початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну ПАР відмовилася засудити дії Росії, заявивши, що хоче залишатися "нейтральною країною і віддає перевагу діалогу для припинення війни".
Це не перша спроба країни вийти з МКС. Вона спробувала зробити це у 2016 році після суперечки роком раніше, коли тодішній президент Судану Омар аль-Башир відвідав країну для участі в саміті Африканського союзу. Уряд ПАР відмовився заарештувати його, попри те, що МКС видав ордер на арешт аль-Башира за ймовірні воєнні злочини. Проте суперечливе рішення про вихід було скасовано, коли національний суд визнав такий крок неконституційним.
12 квітня повідомлялось, що влада Південно-Африканської Республіки виступає за те, щоб Володимир Путін приїхав на саміт БРІКС у серпні попри виданий Міжнародним кримінальним судом ордер на арешт президента Росії.
2 квітня віцеспікер парламенту Вірменії Акоп Аршакян в інтерв’ю агенції "Armenpress" заявив, що країна не збирається арештовувати президента Росії Володимира Путіна на підставі ордера Міжнародного кримінального суду навіть після ратифікації парламентом країни Римського статуту.
3 квітня міністри Литви заявили, що якби до країни приїхав російський президент Володимир Путін, його одразу б заарештували. Вони додали, що у цьому "не варто сумніватися".
11 квітня міністерка Австрії у справах Європи Кароліне Едтштадлер заявила, що країна заарештує президента Росії Володимира Путіна за ордером Міжнародного кримінального суду, якщо він наважиться приїхати.
Що відомо про ордер МКС на арешт Путіна
17 березня 2023 року Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт президента РФ Путіна та російської уповноваженої з прав дітей Марії Львової-Бєлової. Їх підозрюють у незаконній депортації та переміщенні українських дітей.
Якщо вони виїдуть за територію Росії в країни, які є учасниками МКС та ратифікували Римський статут, їх повинні заарештувати та передати до суду.
Речниця російського МЗС Захарова заявила, що ордер МКС на арешт Путіна «не матиме для Росії жодного значення», адже країна не є учасницею Римського статуту та не зобов'язана дотримуватися рішень МКС.
Головний прокурор МКС Карім Хан заявив, що ордер на арешт Путіна та Львової-Бєлової, виданий Міжнародним кримінальним судом, не має строку давності.
Читайте також
На окуповану територію Херсонщини приїжджав двійник Путіна — Буданов
Столтенберг: Необхідно розробити механізм припинення агресії Путіна