Родина з Маріуполя з п’ятьох людей, яка в вересні 2022 року придбала занедбану ділянку в селі Солобківці Хмельницького району, нині будує курятник і подумує над посадкою городу, розповіла маріуполька Світлана Біюн.
Як обживається родина з Донеччини на Хмельниччині — у матеріалі Суспільного Хмельницький.
На Хмельниччину, через війну, родина Біюнів евакуювалась з Маріуполя. Сім місяців тому вони придбали ділянку в селі Солобківці Хмельницького району.
"Спочатку, коли ми сюди приїхали, було дуже багато трави, було страшно заходити. Паркана не було. Ми все робили самі. Хата невелика, умов, як таких не було, робили підлогу, все розбито. У цьому будинку 20 років ніхто не жив", — розповіла Світлана Біюн з Маріуполя.
До того, як переїхати на Хмельниччину в червні 2022 року, говорить Світлана Біюн, вона з чоловіком, двома дітьми й зятем жили в великому приватному будинку.
"Зараз нам повертатися немає куди. Будинок розвалений, даху немає. Ми коли сиділи в підвалі, було пряме влучання в дах. Був такий стан, ми думали, що звідти вже не вийдемо", — пригадує Світлана.
З Донеччини на Хмельниччину родина добиралася майже два тижні, каже жінка: "Добиралися дуже важко з Маріуполя, якби родичі не допомогли, то нам нереально було б вибратися".
Перше, що зробила Світлана на новому місці — розчистила від бур’янів ділянку і посадила квітучу рослину. Поряд з квіткою прийнялися саджанці винограду, тепер чекають на врожай білих плодів.
"Колись приїздила в Маріуполь до мене сестра з Хмельницького, і взяла паростки винограду для себе. І ніхто ніколи не думав, що так буде. Скільки минуло років, вона нам накопала нашого винограду, і ми його посадили в себе", — говорить Світлана.
На окремій ділянці родина висадила плодові кущі й дерева. Анатолій Біюн каже, якщо вдасться позбутися пнів, а для цього потрібен трактор, то займеться городом. Розповідає, що вирощував у Маріуполі: "Усе було на городі, хоч він був і невеличкий, але все було: і помідори, і картопля, і перчик".
У Маріуполі, розповіла Світлана Біюн, тримали курей, качок і свиней. На Хмельниччині родина також облаштовує господарство.
"Коли ми тільки приїхали, нам подарували добових курчат родичі. Тепер у нас є хазяйство", — каже жінка.
Попереду в родини багато роботи, розповідає Світлана: "Хочемо асфальт зробити, у нас ще колодязь є, дуже нам, звісно, допомагає він. Також збудуємо альтанку. Далі курятник у городі".
Її чоловік, Анатолій Біюн, продовжує: "Для дітей зробимо велику кімнату. Знесемо простінок, розширимо кухню. Я будівельник. Переробити — не проблема, матеріалу немає, чекаємо поки отримаємо пенсію, виплати ВПО".
Донька Світлани та Анатолія — Ірина Романчук. Дівчина власноруч створює різні вироби. Зокрема, наразі, розробляє вічний календар. Також, розповіла, понад 14 років працює в техніці декупаж, робить святковий декор, скандинавських гномів і аксесуари для волосся. Вироби створює для себе і на продаж.
"Коли я ще могла ходити, я працювала, на роботу ходила п’ять днів на тиждень. Але, коли хвороба змусила, я вирішила шукати себе, знайшла — у творчості", — розповіла Ірина.
Світлані ж і Анатолію Біюнам подобається випікати смаколики. До цього Великодня, каже Світлана, зробила паски.
"Вирішили, що треба спекти обов’язково. Минулого року я паски пекла на багатті, чоловік зробив піч, примітивну, як духовку. Вони в мене не піднялися, вони були як цегла, так було образливо. А цього року вже домашнє молоко, яйця. Я пекла, а Іра прикрашала", — говорить Світлана.
Паски пекли, розповіла Світлана, у відремонтованій кімнаті, де родина розмістила спальню, кухню і вітальню. Світлана Біюн говорить: добудують будинок і посадять город, головне, щоб настав мир".
Авторка: Ярослава Антошевська.
Читайте також
- "Російська міна впала під ноги". Про рік під Вугледаром розповів воїн з Хмельниччини
- Волонтери з Хмельниччини допомагають військовим та переселенцям
Слідкуйте за новинами Суспільне Хмельницький у Telegram, Viber, YouTube та Instagram.
