На якому етапі створення Гвардії наступу, чи прийматимуть заявки після завершення кампанії 1 квітня, хто навчає добровольців та чим відрізняється підготовка в різних бригадах — про це Суспільне поговорило з заступницею міністра внутрішніх справ Катериною Павліченко та речником Нацгвардії України Русланом Музичуком.
Катерина Павліченко, заступниця міністра внутрішніх справ
На якому зараз етапі створення Гвардії наступу?
За кілька днів плануємо завершити рекрутингову кампанію, що стартувала на початку лютого. Протягом цих місяців охочі могли подати заявки до тієї чи іншої бригади. Зараз ми ще опрацьовуємо заявки, а ті, хто пройшов цей етап, уже навчаються. Після бойового злагодження у підрозділі вони почнуть виконання тих чи тих завдань.
Набір зупиниться 1 квітня? Бо лунають заяви, що, можливо, доведеться його продовжити.
Рекрутингові центри при ЦНАПах працюватимуть до 1 квітня. Після, можливо, ми дозволимо подавати заявки через сайт, тому що охочих багато. Будемо формувати певні резерви, які залучатимуть, можливо, до формування інших бригад.
Скільки загалом надійшло заявок по всіх бригадах?
Багато. Ми навіть не очікували такої кількості. Маємо великий відсоток відсіву по фізичній підготовленості, за станом здоров’я. Кандидати проходять психологічне тестування, потім співбесіду, де визначається їхня мотивація.
Близько 5% заявок подано жінками. Ми плануємо сформувати бригади з десятків тисяч добровольців. Не називаємо цифри з міркувань безпеки, але переконую вас, це дійсно мотивовані люди, які хочуть бути дотичними до перемоги.
Читайте також: "Гвардія наступу": як, кого і для чого набирають у штурмові бригади
До яких бригад подавали заявки найбільше?
Немає особливого вибору. Якщо доброволець хоче бути поліцейським, подає заявку до бригади Нацполіції. Якщо хоче бути прикордонником, йде до "Сталевого кордону". Що стосується Національної гвардії, там є шість бригад, і людина вже визначається, у яку з них краще подати заявку.
Велика кількість заявок була до прикордонників, до Нацполіції. До Нацгвардії дещо менше, але там і бригад більше, тобто є вибір. Якщо, наприклад, людина вболіває за Крим, то це бригада "Кара-Даг". Бо вони за ціль ставлять підняти український прапор над Кримом. Якщо людина є прихильником легендарного "Азову", в Національній гвардії є бригада "Азов". До неї входять керівники, що брали участь в обороні Маріуполя і "Азовсталі". Так само і по інших бригадах. У першу чергу людина має визначитися з мотивацією, бажанням, і вже приймати рішення, до якої бригади долучитися.
Чи є різниця у процесі потрапляння до цих бригад? У поліції казали, що до них є якийсь додатковий екзамен?
Є певна специфіка в проходженні служби в тому чи іншому підрозділі. Те, що стосується підрозділів поліції, в тому числі й бригади "Лють", там специфіка пов’язана саме з поліцейською діяльністю. Зокрема, рівень фізичної підготовленості для кандидатів визначається нормативними документами й актами, які діють для поліцейських. Якщо ви вступали до підрозділу поліції, не пройшли, можете спробувати себе як кандидата до іншого підрозділу Гвардії наступу.
Можна трохи підготуватися, спробувати спочатку десь скласти екзамен, зрозуміти, що потрібно підтягнути: чи це відтискання, чи біг, чи якісь інші моменти, трохи потренуватися і спробувати ще раз. Можливо, ви навіть все ж таки й у "Лють" потрапите, якщо сильно цього хочете, але з першого разу не пройшли фізичні випробування.
Читайте також: Перші добровольці батальйону "Лють" на Тернопільщині пройшли останній етап відбору
Навчання теж відрізняється у поліції й у прикордонників?
Навчання проходить кілька місяців і включає кілька етапів. Починається з індивідуальної підготовки. Після цього — спеціалізація. І потім — злагодження в складі підрозділу. На етапі індивідуального навчання ви виходите з вмінь, навичок і орієнтирів, де бажаєте проходити службу — чи у вас більша наснага до медичної сфери, чи, можливо, ви хотіли б бути снайпером, чи мінометником, чи артилеристом. Від цього буде залежати, як буде відбуватися навчання. А вже потім, у складі підрозділу, кандидати здобувають комплексне навчання — це називається бойовим злагодженням.
Люди з бойовим досвідом і ті, хто не служив, навчаються окремо?
Якщо людина має бойовий досвід, можливо, їй індивідуальне навчання буде і не потрібно, а вона вже доєднається на якомусь етапі до навчання підрозділу.
Чому вчать тих, хто має бойовий досвід у дев’ять років?
Вони мають пройти бойове злагодження, щоб кожна одиниця підрозділу розуміла завдання і функції, знала одне одного, щоб усі спілкувалися єдиною мовою, знали, як вони наступають, відступають, хто, де, які позиції займає. Це спільне навчання в складі підрозділу.
1 квітня закінчиться рекрутингова кампанія. Через скільки часу після цього можна буде сказати, що бригади пройшли навчання?
Це постійний процес. Він іде поступово, етап за етапом. Ті, хто пройшов набір, вже навчаються. Частина підрозділів уже є в системі МВС, у складі прикордонників, Нацгвардії. Вони несуть службу на передовій, на блокпостах. Зараз ми їх виводимо звідти, щоб вони долучилися до команди новачків і проходили спільне навчання. Тобто частина з підрозділів, що зараз навчаються, скоро почнуть виконувати бойові завдання.
Читайте також: Що брати на війну — список необхідних речей для мобілізованого
Руслан Музичук, речник Нацгвардії України
Можете розповісти більш детально про проєкт Гвардії наступу?
Бригади формуються не на пустому місці. Їх осередком є військовослужбовці й військові частини, які вже мають бойовий досвід. Це й офіцери, і командири, й інструктори. Добровольці, які приходять до цих бригад, в більшості й самі мають бойовий досвід.
Що стосується саме Національної гвардії, то добровольчі підрозділи для неї — це не новинка. Взагалі-то добровольчий рух у 2014-му був основою комплектування багатьох підрозділів. І одні з найкращих практик були перенесені для кампанії формування бригад Гвардії наступу.
Чим відрізняються навчання в межах Гвардії наступу від того військового досвіду, який у частини добровольців був раніше?
Майже щоразу, коли підрозділи виїжджають для виконання завдань на інший напрямок, це для них новий бойовий досвід. Гвардійці, що виконували задачі на Бахмутському напрямку, розповідають, що відчувається, коли заходять інші підрозділи противника. Тобто коли заходять регулярні війська, коли, наприклад, "вагнерівці", коли мобілізовані. Усі вони застосовують різні тактики. Під час повномасштабного вторгнення, наприклад, ми бачимо, що майже по всій лінії фронту застосовується авіація, чого не було у 2014-15 роках. Ну і, звичайно, дрони-камікадзе, робота БПЛА, з яких скидаються боєприпаси. Врахування цього нового досвіду дає можливість бійцям зберігати життя.
Наприклад, та ж сама тактична медицина. Ми днями спілкувалися з Мариною Рязанцевою — однією з представниць нашої медичної служби. Вона розповідає, що навіть досвід застосування протоколів надання першої медичної допомоги на полі бою, евакуації поранених, також змінюється. З’являються нові медичні засоби, змінюються трохи протоколи, знову ж таки, з урахуванням досвідів, які ми вже маємо на полі бою.
Тактична медицина є досить важливою під час підготовки військовослужбовців. Я пам’ятаю 2014-2015 рік, коли було багато втрат саме через те, що військові не були навчені вчасно і правильно надавати домедичну допомогу навіть собі. Зараз у цілому вдається трохи вирівняти відсоток врятованих життів за рахунок того, що в перші хвилини бійці вміють правильно надати собі допомогу, в першу чергу — спинити кровотечу. Усі ці нюанси формують сучасні підходи, методи навчання, які ми намагаємося впровадити в підготовку.
А раніше ми відправляли військових без вміння надавати першу медичну допомогу?
У нас протокол надання першої медичної допомоги за стандартами НАТО, якщо говорити саме про Нацгвардію, з’явився недавно. Звичайно, раніше були медики, була медична служба, польові шпиталі. Проте поява бойового медика, наприклад, взводу чи підготовка бійця за протоколом надання першої допомоги самому собі — як застосовуються кровоспинні засоби, турнікети, який час і алгоритм евакуації саме з поля бою, — все це з’явилося відносно недавно.
На якому зараз етапі створення Гвардії наступу?
Кампанія розпочалася майже два місяці тому. До квітня ми мали сформувати вісім бригад, в тому числі шість Нацгвардії. У лютому велика частина роботи велася по тому, щоб прийняти та опрацювати максимальну кількість анкет. У березні тих, хто пройшов початкові відбори — співбесіду, психологічне тестування, медичну комісію, — почали зараховувати у підрозділи. Станом на кінець минулого тижня до шести підрозділів Нацгвардії подано понад 16 тисяч анкет.
Скільки з цих 16 тисяч заявок потрапили у Гвардію наступу?
Цю цифру, скоріше всього у відсотковому відношенні, озвучать після завершення кампанії, бо ми не можемо розкривати повну чисельність підрозділів, бригад і так далі. Якщо буде продовжуватися подача заявок, ми продовжимо роботу.
Читайте також: Пішла служити у "Гвардію наступу": сімейна лікарка з Житомирщини записалася до штурмової бригади "Лють"
Якщо будуть додаткові заявки, будуть формуватися резерви бригад, які вже є, чи буде йтися про створення нових бригад?
На період воєнного стану штати майже всіх військових частин збільшуються, це передбачено відповідними законами. Бригади Гвардії наступу формуються на основі наявних військових частин і вони готуються для виконання певних задач. Паралельно з цим є поповнення в інші військові частини, які виконують в тому числі й правоохоронні задачі — охороняють об’єкти критичної інфраструктури, несуть службу на блокпостах. Це притаманно для всіх військових відомств — у країні війна, треба нарощувати спроможності кожного військового формування, збільшувати кількість людей пропорційно задачам, довжині лінії фронту. Тому ця робота продовжується, у країні триває планова мобілізація і паралельно з цим йде формування бригад Гвардії наступу.
Чи вдалося виконати план, який ставили перед собою до 1 квітня?
У березні у нас все більше йде опрацювання заявок-анкет. Думаю, все буде відомо на 1 квітня. Загальну цифру озвучить керівництво міністерства й інші відомства.
У Нацгвардії в межах Гвардії наступу є шість бригад. До яких найчастіше хотіли потрапити?
Бригади, навіть ті, які формує Нацгвардія, територіально знаходяться по всій Україні. Дві з них взагалі виконують задачі на Донецькому напрямку. Тому відвідати навчання, чи поспілкуватися з людьми, які подали заявки, трохи проблематично. Якщо говоримо, наприклад, про Київщину, то є підрозділи, які проходять навчання в області, і ми можемо судити про їхній рівень укомплектованості. Проте повна картина буде відома на 1 квітня.
Як відбуваються навчання? Хто це робить — наші інструктори, чи допомагають партнери?
Що стосується підрозділів Нацгвардії, навчають інструктори саме Національної гвардії, але йдеться про те, що ці підрозділи, можливо, надалі зможуть проходити навчання і за кордоном. Гвардійські інструктори — це ті, хто в тому числі раніше і самі навчалися за кордоном. А також навчалися з іншими підрозділами, які працювали в межах військових місій на території України. Це операція ЮНІФАЄР, канадські збройні сили, які брали участь у міжнародних навчаннях, таких, як "Сі Бріз", "Репід Трайдент" і таке інше. Ну і по суті це люди, що отримали бойовий досвід з 2014-го.
Читайте також
- Пошук колаборантів, поліція на війні та "Гвардія наступу" — інтервʼю з новим главою МВС Клименком
- Поки ми живі. Три історії про ціну великої війни
- "Наші потреби в десятки разів більші, аніж можливості західних країн" — глава фонду "Повернись живим" Чмут
- На Прикарпатті командир роти полку "Цунамі" з Луганщини готує добровольців бригади "Лють"
