Штучний інтелект (ШІ) стає все популярнішим у суспільстві: у лютому ChatGPT став доступний в Україні, у березні вийшов новий випуск журналу про мистецтво "Дуршлаг", написаний та проілюстрований за допомогою ШІ, а музикант Krechet представив реліз, в якому музика, тексти, обкладинка альбому та кліп згенеровані ШІ.
Поки в соцмережах дискутують про те, чи порушує ШІ авторське право та жартують про повстання роботів, Ілон Маск і група експертів зі штучного інтелекту та представників індустрії закликали зробити паузу в розробці просунутого ШІ. У листі, який вони підписали, зазначено, що системи ШІ, які конкурують з інтелектом людини, можуть становити небезпеку для суспільства та людства.
У чому полягає небезпека використання ШІ, чи може він замінити людину, як допомагає під час війни та чи порушує авторське право – про це розповіли Суспільне Культура юристка Центру Демократії та Верховенства Права Ольга Петрів та консультант з цифрових технологій Віталій Мороз. Процесом створення музичного альбому та кліпу за допомогою штучного інтелекту поділився музикант Krechet.
Про написання музичного альбому за допомогою ШІ
У середині березня інкогніто-музикант Krechet випустив музичний реліз, де музика, обкладинка та кліпи створені штучним інтелектом, а тексти пісень написані чатом GPT.
Процес створення альбому
Ідея створення музики за допомогою ШІ виникла через поєднання двох тенденцій – розвиток комп'ютерної технології та зростання інтересу до ШІ в музичній індустрії. За допомогою ШІ можна створювати музику, яка відрізнятиметься від створеної людьми. Крім того, цей підхід дозволяє створювати швидше та ефективніше, що може бути корисним для музичних продюсерів та композиторів.
Я генерував реліз за допомогою ChatGPT, Midjourney та ще двох нейромереж. Процес створення музики за допомогою ШІ зазвичай складається з одного етапу – генерації. Користувач указує параметри майбутньої композиції, темп, стиль, тональність, а програма генерує нову на основі навчальних даних та алгоритмів. Нейромережа, якою я користувався, генерує музику з бібліотеки семплів, яка завантажена в її базу, семпли створені людьми, тому це звучить живо.
Загалом ШІ відкриває нові можливості для музичної індустрії та може привести до створення унікальної та цікавої музики.
Штучний інтелект створив тексти та ілюстрації до нового номеру українського журналу про мистецтво
Про оформлення обкладинки, кліпу та авторські права
Під час створення обкладинки я консультувався з творцями ШІ. Основні мої радники – аналіз даних та статистика. Усі авторські питання я обговорював через технічну підтримку ШІ. Тому, якщо у когось виникнуть претензії, то вони мають бути направлені до конкретних ШІ, а не до мене.
На етапі генерування відео було важко саме формулювати запити. Адже штучний інтелект не завжди робив те, що мені потрібно. Не дарма спілкування з ШІ стало окремою професією.
Про використання штучного інтелекту
Люди все частіше створюють за допомогою штучного інтелекту музику, кліпи та навіть журнали, де інформація повністю згенерована ШІ. У чому полягає небезпека використання штучного інтелекту?
Як на мене, в суспільних дискусіях ще немає чіткої відповіді на важливе питання – як саме описувати контент, згенерований штучним інтелектом? Чи це оригінальний твір на основі нейромережі? Чи це підробка з амбіцією на чиєсь авторство?
Відомо, що картини італійського художника-модерніста Модільяні чи не найчастіше підроблювали й до часу появи штучного інтелекту, й нерідко це було успішно з огляду на нескладну техніку художника. Штучний інтелект невдовзі демократизує можливість створити "картину в стилі Модільяні", і якість цих творів задовольнить багатьох людей, далеких від мистецтва. Однак поціновувачі мистецтва знатимуть справжню ціну оригіналів. У чому буде небезпека? Необхідно буде ще більше зусиль витрачати в майбутньому на розрізнення питомого та оригінального, створеного штучним інтелектом.
Оксана Забужко впевнена, що жоден штучний інтелект не зможе замінити письменників
Небезпека полягає у потенційному ризику збільшення кількості творів, що порушують авторське право інших осіб. ChatGPT, Midjorney та багато інших програм, що працюють використовуючи технології штучного інтелекту, навчаються на творах людей. Під час генерації тексту, фото чи відео штучний інтелект може видати результат, який включатиме в себе ті об'єкти, які захищаються авторським правом іншої особи. Безумовно, згенерувати новий твір за допомогою технологій штучного інтелекту набагато швидше і легше, але ризики порушення прав інтелектуальної власності є дуже високими.
Іншим ризиком є збільшення кількості дезінформації на просторах Інтернету.
Звісно, є безліч способів, які були використані компаніями-розробниками систем штучного інтелекту, для обмеження генерації такого контенту, але вони діють не завжди. Такі “обмеження” досить легко обходити, тому ризик збільшення кількості дезінформаційних текстів залишається.
Окрім цього не варто забувати, що певні режими використовують технології штучного інтелекту для здійснення репресій. Найяскравішим прикладом цього може бути застосування технологій штучного інтелекту для так званого “перевиховання” мусульманських меншин – уйгурівУйгури – народ тюркського походження, корінний народ Східного Туркестану, тепер Сіньцзян-Уйгурського автономного району Китайської Народної Республіки. Саме там з 2014 року уйгури страждають від широкого контролю і обмежень. Комуністична влада Китаю створила концентраційні табори у Сіньцзяні та здійснює геноцид уйгурського народу, забороняючи використання уйгурської мови, віри та культури.. Така система допомагає обрати категорію жителів автономного району Сіньцзян для здійснення арешту. Також за допомогою технологій ШІ в Китаї відслідковують людей, яких серед натовпу система ідентифікує як уйгурів і відправляє до табору для так званого “перевиховання”.
Правозахисники звинуватили Китай у геноциді уйгурів
Технології штучного інтелекту, безумовно, сприяють швидкому розвитку людства та автоматизації безлічі процесів, проте мають багато ризиків, які варто враховувати. Особливо на такі ризики систем ШІ варто зважати в час, коли вони розвиваються з неймовірними темпами.
Захист авторських прав
Нещодавно три художниці Сара Андерсен, Келлі МакКернан і Карла Ортіс подали позов до суду. Вони "вимагають компенсації за збитки, які завдали Stability AI, DeviantArt і Midjourney". А ще художниці хочуть отримати припис про запобігання подібної шкоди в майбутньому та згадують про порушення авторських прав. Цікаво, яким буде рішення суду, адже ідеї, концепції, методи, способи тощо не охороняються авторським правом.
Які шанси у художниць виграти справу? Це все ж питання авторського права чи етики? І чи потрібне нам врегулювання закону про авторське право, враховуючи ШІ?
Віталій Мороз:
Авторське право вже десятиліттями є під постійним тиском з огляду на розвиток новітніх технологій – у світі є цілий рух, який переконаний, що авторське право є застарілим концептом, й замість ідеї copyright відстоюють ідею copyleft або ж право на копіювання. Це чітко виражено в контенті мережі, відоме своїми ліцензіями Creative Commons – можливість безплатно користуватися й видозмінювати контент за певних умов, як-то вказання авторства і т. д.
Копірайт як захист авторського права лежить в основі західної корпоративної моделі бізнесу, при цьому роялті є джерелом доходу для авторів. Однак в рамки копірайту неможливо вставити Wikipedia як публічну енциклопедію знань, проєкти громадянської журналістики тощо. Застосування штучного інтелекту тільки підсилить цей рух – ймовірно, концепція авторських прав стане більш уразливою, однак довести походження контенту буде складно, адже нейронні мережі використовують мільйони джерел чи то моделей, й не обов'язково відтворюють "щось схоже на впізнавані образи".
Штучний інтелект в ілюстрації: про обкладинку книги "ВСЛ", художню цінність та авторські права
Ольга Петрів:
Враховуючи те, що карикатури є дійсно надзвичайно схожими, це питання авторського права. Художниця Сара Андерсен створила унікального персонажа, який у безлічі людей асоціюється саме з її карикатурами. У разі, якби інша людина, а не штучний інтелект, почала створювати такі картини і, наприклад, комерціалізувала це, то вона б скоріш за все програла у судовому процесі як та, що порушує авторське право.
Проте навряд чи художниці зможуть виграти у відповідній справі, оскільки штучний інтелект вже навчився на величезній кількості інформації, що була на просторах інтернету. Задовольнити вимогу щодо компенсації означатиме, що безліч людей по всьому світу можуть звертатись до суду з аналогічною вимогою, оскільки штучний інтелект навчався і на їхніх творах. Варто лише згенерувати зображення чи картинку, що є дуже схожою на твір цієї людини.
Наразі в Законі України “Про авторське право та суміжні права”, який набув чинності 1 грудня 2022 року, міститься регулювання творів систем штучного інтелекту. У відповідному законі зазначається про принцип “sui generis”. Sui generis – це набір спеціальних положень, що відрізняються від загальних. Вони регулюють об’єкти, створені внаслідок роботи комп’ютерної програми.
Саме тому, ми вважаємо, додаткового регулювання цього закону не потрібно, оскільки в ньому окреслені всі особливості порушення авторського права і його захисту. Відповідальність за те, щоб у творі, який поширюється не було елементів, які порушують авторське право інших осіб, лежить на людині, що поширює такий твір.
Чи замінить штучний інтелект людину
У яких процесах використання штучного інтелекту доречне, етичне та безпечне?
Ольга Петрів:
Штучний інтелект ніколи не зможе замінити людину. Він був створений людиною, тренується на творах та масивах інформації, що були створені і створюються надалі людьми. Є принципова різниця між бездумним генеруванням контенту, фіксацією основних рис обличчя людини для відслідковування подібності і тим, що ми вкладаємо в значення слова “людина”.
Штучний інтелект написав книгу про космос для видавництва "Ранок"
Так, штучний інтелект може значно пришвидшити та автоматизувати велику частину процесів і цим зробити наше життя легшим. Він може навіть стати причиною того, що частина професій, які є актуальними зараз, зникнуть. Але він ніколи не зможе оволодіти всіма формами діяльності людини. Для того, щоб ШІ міг повноцінно замінити людину, він має бути спроможним зробити це на всіх рівнях, наприклад емоційному та духовному.
Використання ШІ є доречним та етичним у всіх процесах, що можуть спростити життя людям. До таких можна віднести автоматизацію певних процесів, наприклад, чат-боти, додатки для генерування текстів, картинок, фото як спосіб специфічного “брейншторму”.
Чи може бути творчий продукт (пісня, картина), який створює людина, рівноцінним продукту, згенерованому за допомогою ШІ?
Krechet:
Так. Якщо б я виклав свій альбом, та не сказав, що музику та текст створив ШІ – ніхто б нічого не помітив.
Ольга Петрів:
Ми вважаємо, що результат діяльності ШІ та людини ніколи не зможе бути рівноцінним. Навіть, якщо подивитись на сам алгоритм створення творів ШІ, можна помітити суттєву різницю.
Він вивчає способи творення, які використовувала людина, які потім застосовує для генерування нового контенту. Тому щодо безлічі творів ШІ і виникають питання авторського права. Автором твору може бути лише людина. Твори штучного інтелекту не можуть конкурувати з творами людини, на процес створення творів якої впливає безліч унікальних факторів її особистості. Натомість під час творіння ШІ використовується звичайний алгоритм.
Звісно, зараз ШІ настільки розвинувся, що стає дедалі важче відрізнити твір людини від твору ШІ. Проте, це не свідчить про те, що твір людини і твір ШІ може вважатись рівноцінним, оскільки ШІ просто дослідив діяльність людини і відтворив її, застосовуючи алгоритми.
Художниця за допомогою штучного інтелекту створила листівки з Херсона
Застосування ШІ під час війни в Україні
У січні після трагедії в Дніпрі, коли ракета влучила в багатоповерхівку, канал Верховної Ради в соцмережах виклав фото, згенероване за допомогою ШІ. Користувачі соцмереж, зокрема Твіттеру, писали, що ця картинка нам шкодить: ми аж ніяк не спростовуємо пропагандистський наратив росіян про те, що війна в Україні, трагедія в Бучі, розбомблений пологовий будинок у Маріуполі – це все постановка.
Як штучний інтелект використовувати медійникам, чи, можливо, нам потрібні спеціальні правила, розроблені для кожної професії?
Віталій Мороз:
У багатьох суспільствах користувачі сприймають за правду навіть здавалося б очевидні неправдиві речі, як-то відфотошоплені картинки, тексти з помилками, емоційні меседжі. І це – питання загального рівня критичного мислення людей й бажання перевірити: подивитися коментарі, вивчити контекст, подивитися на авторів публікацій. Вже не кажучи про вміння та застосування користувачами простих інструментів перевірки контенту – йдеться про методи верифікації інформації. При цьому, у світі соцмереж роль професійних медійників поступово зменшується, адже кожен користувач соцмережі є медіа.
Вони створюватимуть свої невеликі спільноти для спілкування, включно на децентралізованих сервісах комунікації, які нагадують невеликі острови зі своїми правилами, як-от Mastodon чи Matrix. Адже сьогодні більшість користувачів спілкується на великих централізованих платформах, де є мільйони користувачів, яких ви не знаєте, але чиї емоційні повідомлення вам підсовують через інструменти реклами. Відповідно у Facebook чи Twitter українські користувачі є під шквалом недостовірної інформації – так працює Росія, керуючи мережами акаунтів з країн Азії, як-то з В’єтнаму.
Ольга Петрів:
Дійсно, кейс з фото хлопчика є таким, який можна спокійно віднести до невдалої діяльності медійників. Перш за все, варто розуміти контекст. Якщо медійники вирішують розповідати про те, що відбулось на місці події влучання російської ракети, недоречно постити фото, яке було згенероване штучним інтелектом. Причина проста — люди хочуть зрозуміти те, що дійсно відбулось на місці події, а не творчий підхід медійників до чергового акту тероризму.
Як мінімум, це підриває довіру до українських медіа та й України в цілому, що лише підживлює погляд на війну “не все так однозначно”. Якщо раніше для того, щоб навіть створити подібне фото хлопчика, необхідно було як мінімум витратити декілька годин у фотошопі, то зараз згенерувати таке фото можна за декілька хвилин. Як результат, мати можливість висвітлювати події зовсім не так, як все було насправді. Проте, таким зазвичай займаються “медійники” країни-терориста.
Щодо медійників у цивілізованих країнах, то ключовим знову ж таки є контекст. Якщо висвітлюються серйозні теми, то застосовувати фото чи картинки згенеровані штучним інтелектом недоцільно. У випадку якщо в конкретних кейсах використовуються творіння штучного інтелекту, про це обов'язково потрібно зазначати. Таке зазначення про те, що твір згенерований штучним інтелектом має бути чітким і таким, яке добре видно будь-якій людині, що дивиться на нього.
Через великий наплив користувачів: генератор зображень Midjourney закрив доступ до безкоштовної пробної версії
Як штучний інтелект використовується під час війни та як він нам допомагає?
Ольга Петрів:
Під час війни штучний інтелект використовується в абсолютно різних напрямах, від виявлення крилатих ракет до ідентифікації облич загиблих росіян.
Наразі на фронті використовують:
- Дрони, які функціонують, використовуючи систему ШІ для відстеження та знешкодження ворожої техніки. Зараз у нас працює національна військова платформа Delta, яка відповідає стандартам НАТО. Вона була представлена Міноборони восени 2022 року. За допомогою такої платформи можна визначити, де на цифровій мапі знаходиться противник.
- Іншим ШІ, що допомагає під час війни, є система розпізнавання облич, розроблена американською компанією ClearView AI. За допомогою неї ідентифікують росіян, що загинули, після чого сповіщають їхнім родинам про смерть. Ця система має доступ до 10 мільярдів фотографій, що розміщені у соціальних мережах. Її почали використовувати на території України ще у березні 2022 року. Також ця технологія частково використовується на пунктах пропуску або блокпостах.
- Також ШІ допомагає виявляти крилаті ракети, дрони, гелікоптери та винищувачі. Це можливо завдяки апаратно-програмному комплексу Zvook – технології машинного навчання, яка дає змогу розпізнати звуки двигунів повітряних цілей ворога. Зараз в Україні приблизно 40 таких апаратно-програмних комплексів Zwook. Систему використовують для взаємодії з ППО та здійснення дорозвідки повітряних цілей ворога “в мертвих зонах”.
Штучний інтелект може як допомогти оптимізувати процеси, побрейнштормити, виявити ворожу техніку, так і нашкодити. Нас очікують довгі роки досліджень, аби ми визначили всі ризики використання ШІ, перестали наражати себе на небезпеку та убезпечили ШІ від потрапляння не в "ті руки", які можуть перетворити його на зброю.
Читайте нас у Facebook і Telegram, дивіться наш YouTube
Станьте частиною Суспільне Культура: напишіть нам про цікаві події культурного життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Ваші історії важливі для нас!
