Кандидат у мовні омбудсмани Святослав Літинський про захист української: "Бити ніхто не буде"

Кандидат у мовні омбудсмани Святослав Літинський про захист української: "Бити ніхто не буде"

Ексклюзивно
Кандидат у мовні омбудсмани Святослав Літинський про захист української: "Бити ніхто не буде" Суспільне Новини

Святослав Літинський — один з двох головних претендентів на посаду Уповноваженого з питань захисту української мови. Його висуває Міністерство культури та Міністерство юстиції України. Офіс мовного омбудсмана мав запрацювати ще в травні, однак нині досі невідомо, коли Кабмін остаточно визначиться з новим очільником.

Кандидат в Уповноважені має паспорт без російськомовної сторінки та бореться за права україномовних громадян з 2012-го року. За цей час він через українські суди зобов'язав понад 50 компаній надавати послуги українською, змусив кілька міськрад скасувати регіональні мови, а кількох високопосадовців — заговорити українською. Про себе, свої плани щодо захисту державної мови та "глобалізацію" України агресором, Літинський розповів в інтерв'ю Дарії Гірній.

Святославе, розкажіть про себе, оскільки іноді складається враження, що правозахисна діяльність — це ваша єдина робота

Мені 38 років, я одружений. Дружина Ярослава, у нас двоє дітей. Викладаю програмування, бази даних і структури даних в університеті Франка на посаді доцента кафедри програмування. Працюю також в програмуванні і маю ще одну громадську активність: я вимагаю від держорганів дотримання законодавства, а від приватних організацій — дотримуватися мого права отримувати інформацію українською.

Якщо читати вашу біографію, то ви неформально виконуєте обов'язки омбудсмана вже з 2012-го, список компаній, які через суд ви змусили перейти на українську вражає. Що стало тригером, для того, щоб почати судитися?

У 2012-му році був сильний наступ, який закінчився тим, що Рада ухвалила Закон "Про засади державної мовної політики" Ківалова-Колесніченка. Зараз один із них — в розшуку, другий, на жаль, ні. Тоді я зрозумів, що не купувати товари, де є російські написи — це вже замало і треба робити щось більше, залучати до цього громадськість. У приватних розмовах люди обурювалися, але якось об'єднати це — я не знав тоді такого руху. І тоді мене запросили до групи із саркастичною назвою “И так поймут”. Я зрозумів, що це питання цікавить не тільки мене, але й тисячі людей думають, як це питання розв'язати.

Закон Ківалова-КолесніченкаЗакон встановлював, що державною мовою є українська, але істотно розширював використання регіональних мов і, зокрема, російської. Він викликав протести представників тодішньої опозиції й громадянського суспільства, оскільки передбачав встановлення офіційного використання регіональних мов у роботі місцевих органів державної влади за умови проживання мінімум 10 відсотків носіїв мови на територіях, на які поширюється влада цих органів. 28 лютого 2018 року КС визнав його неконституційним, внаслідок чого закон втратив чинність я уважно прочитав і там був один дуже добрий пункт, а все решта було дуже погано. Так от, цей пункт був про те, що написи на товарах повинні бути українською мовою.

Там мало бути дублювання українською?

Ні, там було зазначено, що напис має бути українською і, на вибір виробника, іноземною мовою. Я думаю, що Ківалов і Колесніченко хотіли там не "і" написати, а "або", на вибір. Але якось в сесійній залі так склалося, що українська стала обов'язковою, це був їхній недогляд, і я про це знав.

Тоді ми з дружиною замовили додому пральну машинку, вона прийшла, а я бачу написи виключно іноземною, російською. Я звернувся просто при вантажниках до виробника, зателефонував і кажу: поміняйте мені панель, ось закон, а ви його порушуєте. Вони відмовилися, я ту пральну машинку повернув і вони мені повернули гроші. Я подав до суду на компанію Samsung, процес тривав півтора роки. У результаті, суд сказав, що оскільки мені повернуто гроші, то мої права відновлено, а ще в одному абзаці суд сказав, що відсутність написів українською мовою на товарі є порушенням закону. Компанія Samsung дослухалася до цього, почала ввозити всі пралки українською мовою і це було дуже приємно.

Скільки компаній ви вже змусили перейти на українську?

Судових позовів у нас було близько 40-50. Але звернень за останні два роки було близько 500. Чимало звернень закінчуються без будь-якого судового позову: багато компаній дослухаються, виправляють свої недоліки і вибачаються перед своїми покупцям, яких спочатку відмовлялися обслуговувати українською.

Кандидат у мовні омбудсмани Святослав Літинський про захист української: "Бити ніхто не буде"Суспільне Новини

Кандидат у мовні омбудсмани подав від 40 до 50 позовів щодо захисту державної мови

У 2019 році ви через суд змусили міськради виключити регіональні мови в Херсонській, Харківській, Донецькій та ще кількох областях

Цікаво, що є багато локальних нормативно-правових актів, які ухвалили різні міськради про те, щоб визнати російську, румунську чи угорську регіональними мовами. А це означає, що їх можна використовувати замість державної на певних територіях. Я вважаю, що це неправильно, адже це призводить спочатку до мовного розділення держави, а потімдо адміністративного. І я почав звертатися у ці міськради, дехто сам (скасовує - ред.), а декого через суд доводиться змушувати. Хтось каже, що там є регіональні мови, але це дивує, бо Конституційний суд скасував їх, а міськради чи сільради цього не дотримуються.

Яка найяскравіша ваша судова справа?

Перша із Samsung, бо вона була найважча. Від нуля юридичних знань та вмінь — до перемоги над великою компанією.

Вам колись погрожували?

На словах. В інтернеті мені багато пишуть погроз про фізичну розправу, але поки що я це не сприймаю, оскільки це від анонімних людей.

Як ви подалися на посаду мовного омбудсмана? Хто вас висував?

На цю посаду було оголошено конкурс Міністерством культури та Міністерством юстиції і треба було подати перелік документів, починаючи від мотиваційного листа, резюме, закінчуючи свідоцтвами про освіту та сертифікатом про знання англійської мови. Я все це подав, а Мінкульт створив велику групу з 8-9 осіб, яка проводила співбесіди з кандидатами. До Мінкульту подалося 2 кандидати, а до Мін'юсту аж 12, але в останньому, в силу компетенцій, підтримали рішення Мінкульту. За результатами співбесіди вони обрали мене.

Ви були у Блоці Петра Порошенка якийсь час. Що це була за історія і чи належите до якоїсь політичної сили зараз?

П'ять років тому я пробував обиратися до Львівської міської ради від Блоку Порошенка, відповідно, я був членом цієї партії. Після того я фактично не взаємодіяв із партією і зараз не належу до жодної з партій. Відповідно, моє висування не спричинене жодною політичною партією чи організацією.

Чи маєте ви стосунок до законопроєкту про українську мову в новій редакції?

Я брав участь в розробці цього закону віддалено. При Мінкульті в Києві була створена робоча група, яка безпосередньо працювала. Я та юрист Олександр Золотухін сформували ті пункти, щодо яких в нас був практичний досвід, йшлося про захист прав споживачів в магазинах та інтернет-магазинах, а також про виступи державних чиновників іноземною мовою. Цей перелік ми подавали як проєкт після обговорення групою в Києві.

Чи є недоліки в законі про мову, на вашу думку?

Думаю, його суттєво послабили від того варіанту, який був поданий. Було введено багато різних відтермінувань, деякі навіть до 2030 року. Але, не зважаючи на це, змінювати його у наступні 5-10 років жодним чином не варто, навіть, якщо він слабший, ніж мені б хотілося. Нехай він попрацює хоча б 5 років, щоб ми могли зробити тоді вже якийсь висновок.

Для чого взагалі потрібен Офіс з питань захисту української мови і чим він буде займатися якщо ви його очолите?

Першим завданням є взаємодія з Кабміном, якщо він буде розглядати питання пов'язані із мовою, фінансуванням українських фільмів, книговиданням. А секретаріат Уповноваженого повинен подавати Кабміну інформацію про стан дотримання закону про українську мову.

Також, йтиметься про взаємодію з органами місцевої влади: Уповноважений мав би звернутися до міських і сільських рад, де все ще є регіональні мови, із закликом "друзі, це не відповідає Конституції, це встановлено Конституційним судом". За своєї ініціативи або за ініціативи громадян Офіс має виконувати дотримання цього закону як державою так і господарюючими суб'єктами.

Тобто це все таки контролюючий орган?

Ну не тільки контролюючий, це третій пункт лише про контроль. Фактично йдеться про взаємодію з органами влади.

Кандидат у мовні омбудсмани Святослав Літинський про захист української: "Бити ніхто не буде"

"Думаю, мовний закон суттєво послабили від того варіанту, який був поданий". Святослав Літинський

Якщо в мене, як у громадянки України, виникають труднощі з пошуком україномовної автошколи в столиці або я не можу знайти товари з україномовним меню, я до вас подаю заяву і ви її розглядаєте?

Так.

І що далі?

У секретаріаті Уповноваженого будуть представники Уповноваженого, які мають розглядати ці заяви. Якщо автошкола відмовляється надавати освітні послуги, а це є послуга українською мовою, то це неправильно.

А якщо це приватна ініціатива? Приватна автошкола, наприклад

Що значить приватна автошкола? Це є господарюючий суб'єкт, який зареєстрований у державі. Держава надала їм ліцензію на роботу і вони працюють. І вони в Україні безумовно зобов'язані навчати, в тому числі, українською мовою. Якщо ви прийшли до автошколи і кажете "хочу, щоб ви мене навчали китайською", а вони кажуть "не можемо", то ясно, що їх ніхто не може змусити, якщо вони не в Китаї. А коли ви в Україні прийшли і кажете "навчайте мене українською", а вони відмовляються, це безумовно є порушенням закону.

Якщо ви перейдете дорогу в невстановленому місці, поліція має вам одразу виписати штраф. Покарання може бути у різній формі: у формі штрафу, попередження письмового, громадських робіт. А секретаріат Уповноваженого в законі набагато м'якіше все передбачив і він має звернутися з проханням: друзі, дивіться, ви порушуєте закон, спробуйте виправлятися. Дається термін, наприклад, місяць. Штраф може накладатися тоді, якщо хтось звертається вдруге і коли та ж сама організація порушує закон. Це не щось таке, що вас бити будуть або що. І власне така форма звернень без штрафування — це дуже позитивно і м'яко.

Закон не лізе в жодне приватне спілкування. Так само релігійні обряди — в законі чітко сказано, що релігійні обряди здійснюються якою хочете мовою, і це не справа держави. Але якщо ви взяли державну ліцензію на послуги чи продаж товарів, то ясно, що в Україні ви зобов'язані, в тому числі, надавати послуги українською. Якщо покупець каже, що хоче отримувати ці послуги іншою мовою, болгарською наприклад, і продавець знає цю мову, то законом це безумовно дозволено і ніхто за це не покарає. Тобто, якогось тиску немає.

Я думаю, що тут би багато мешканців східних регіонів посперечалися, адже для частини людей і справді є проблемою перейти на українську. Якою ви бачите мінімізацію дискомфорту для людей? Де точки дотику для реалізації вашої майбутньої роботи, щоб не поглиблювати мовне протистояння в суспільстві?

Питання розбіжностей в мовній політиці між регіонами зовнішньо нав'язане. Коли ви подивитеся актуальні проблеми для людей, то там немає гострої проблеми мови, вона на 30-40 місці. Є проблеми в тому, що у людей маленька зарплата, складно знайти роботу, забезпечити сім'ю. А питання мови не є внутрішньо роз'єднуючим, це роз'єднання насаджено ззовні. Закон нікого не зобов'язує якось насильно щось робити: ви як спілкувалися так і спілкуєтеся.

За останнім опитуванням КМІС, 48% українців вважають, що російська мова — історичне надбання України, яке потрібно розвивати. Також, якщо заглядати періодично в тренди Google, там українські запити, здебільшого, написані російською. Як ви це прокоментуєте?

Багато опитувань показувало, що близько 75% людей вважають, що українська мова має бути державною і всі мають право нею користуватися. Безумовно, якщо люди вважають, що російська, румунська або болгарська є надбанням на нашій території, вони мають право на їхній розвиток в культурних товариствах, у приватному спілкуванні, культурних заходах, які саме цьому присвячені. Чому ні?

Але це проблема, на вашу думку?

Ну це наша постколоніальна проблема, загалом.

Кандидат у мовні омбудсмани Святослав Літинський про захист української: "Бити ніхто не буде"Суспільне Новини

"Опитування показували, що близько 75% людей вважають, що українська мова має бути державною". Святослав Літинський

Враховуючи особливості кадрової політики чинної влади, коли людей звільняли з посад без пояснень, ви не боїтеся, що вас звільнять всупереч закону і просто скажуть, що ви не впоралися?

Якщо щось відбуватиметься всупереч закону, є суд, який захистить порушення права. Після 50 судів, мені не страшно відстоювати свої права.

Ви вірите українським судам?

Так. Коли я пробував захищати свої права, то писав в управління прав споживачів, але вони повністю бездіяльні. Писав у прокуратуру, звертався у поліцію — поліція дуже часто неналежно виконує свої функції і єдиний вихід який працює — це звернення до суду. І це реально працює.

У нас є окуповані території, анексований Крим, але колись вони повернуться. Як має провадитися мовна політика у цих регіонах, щоб вона викликала якомога менший спротив?

Давайте подивимося, якою була наша політика за 30 років нашої державності. У 2001 році був перепис населення і там, зокрема, запитували про рідну мову. Якщо намалювати карту і позначити райони, де 50% людей вважає українську мову рідною, то майже жоден з тих районів не був окупований чи анексований. А в усіх районах, які мають АТО або ООС більше 50% людей вважали українську мову не рідною. І такі райони для держави є проблемою. Відповідно, державна політика має працювати на об'єднання, а не на роз'єднання. Об'єднує нас всіх в тому числі територія, мова і державні символи. І для мене досить дивно, що держава запускає іноземномовні канали для наших територій. Безумовно, інформація всім повинна доноситися українською. Я вважаю, що це нас об'єднує, а не роз'єднує.

Як ви тоді бачите політику щодо болгарських районів на Одещині, угорських районів тощо?

Я вважаю, що якщо людина не знає державної мови — вона далі не може ні асоціювати себе у цій державі, ні отримати освіту в нашій державі. Вона буде працювати прямо або опосередковано на іноземну державу, або ж вона виїде в ту державу і там буде працювати.

Але це проблема людини чи держави?

Це велика проблема держави і держава потрошку ці проблеми розв'язує. Зокрема, в законі про освіту передбачено, що початкова школа може бути повністю мовою національних меншин, а далі, на час закінчення школи, переважна більшість предметів має викладатися українською. І це дуже правильно, оскільки по закінченню школи, дитина є повноцінним членом суспільства, може інтегруватися в це суспільство і, врешті-решт, стати президентом. Українська мова — це взаємодія, і це мова національного спілкування. Не навчаючи української, ми тих людей фактично відкидаємо.

Наскільки Україна має зараз йти на поступки Угорщині чи Румунії в цих питаннях? Адже у нас війна на Сході, а вони - наші західні партнери. Як тут балансувати?

Має бути якась справедливість. Якщо в Румунії (припустімо - ред.) є нуль шкіл із вивченням української, то чому в Україні має бути багато шкіл з вивченням румунської? Безумовно, в школах повинна вивчатись мова національної меншини, безумовно культура їхня в школах теж повинна плекатися. Але водночас не можна відкидати цих учнів, як громадян України. Якщо ми не навчаємо їх української, це не нормально.

З іноземними державами потрібно жити мирно, але від своїх інтересів не відступати. Якщо ми створимо такі райони, які за 10 років будуть окуповані іноземними державами, то для чого ми це будемо робити? Ви ж не віддаєте кімнату у своїй квартирі сусіду за те, що він такий класний хлопець? Ви тут живете і своїх порядки створюєте. Підтримуючи розмаїття національних меншин, що важливо для держави, ви все ж таки відстоюєте свої інтереси.

Кандидат у мовні омбудсмани Святослав Літинський про захист української: "Бити ніхто не буде"Суспільне Новини

"Ви ж не віддаєте кімнату у своїй квартирі сусіду за те, що він такий класний хлопець?". Святослав Літинський

Дехто скаже вам, що ми живемо в період глобалізації, коли відкриваються кордони, люди вивчають багато мов. І зосередженість на українській не відповідає викликам часу. Що ви можете сказати таким людям?

Уже деякі наші території "глобалізували" і я не хочу, щоби "глобалізували" решту. Фактично нас "глобалізує" нас агресор. Мова — важлива віха самоідентифікації, і держава має її підтримувати, це нормально. Візьміть країни, де є дві державні мови. Усі країни окрім Швейцарії, яка є конфедерацією, мають різні з цим проблеми. Канада має весь час референдуми у Квебеку щодо від'єднання, у Бельгії була криза уряду декілька років і ця криза була спричинена тим, що там є кілька мов. Дві різні мови — це проблема для держави, унітарна держава — набагато простіше.

Якщо ви станете Уповноваженим, якими будуть ваші перші кроки на посаді, окрім секретаріату?

Дуже важливо створити орган, який запрацює, а потім вже покращувати. Один із перших пунктів — це статистику підтримувати. Для того, щоб знати куди рухатися, треба мати об'єктивні факти, а їх потрібно збирати. Можна буде збирати разом із телевізійниками щодо їхнього напряму, з асоціаціями видавців, з бізнес-асоціаціями. Важливо створити якийсь критерії і далі відслідковувати їхню зміну.

До речі, про видавців. Чи має офіс омбудсмена зобов'язувати редакції дублювати періодику українською, і звідки цим редакціями брати на це кошти, адже це великі витрати?

Кошти ні звідки брати не треба. В Україні ви видаєте для українців, українською мовою. Хочете перекладати її на інші мови, будь ласка, витрачайте кошти. А звідки брати кошти? Ну не маєте кошти, то не перекладайте на інші мови. Це ваша проблема. Якщо не помиляюсь, з 2022 року закон вимагатиме, щоб ви будь-який журнал чи будь-яку газету могли придбати, в тому числі, українською мовою. Якщо ви хочете передплатити журнал «Єдина» — передплачуйте журнал «Єдина». А хочете «Единственную» чи там «The only one» передплатити — будь ласка. У разі, якщо видавець має на це цільові кошти, хай перекладає.

Що ви думаєте про такі методи боротьби за права україномовних, як жбурляння монетами в обличчя касиру за те, що той заговорив російською?

Не підтримую.

Такі постаті, як Ірина ФаріонУкраїнська мовознавиця та політикиня, яка періодично потрапляє у скандали через методи впровадження національної ідентичності. Зокрема, у 2010 році, під час заняття у дитсадку, ексдепутатка ВР засудила "зросійщення українських імен", що набуло розголосу у ЗМІ та викликало неоднозначні відгуки у суспільстві шкодять українізації чи допомагають?

У політичному плані чи захисті української мови Ірина Фаріон своїми діяннями безумовно шкодить. У напрямку освіти у неї є дуже гарні відео, які висвітлюють історичні постаті, там вона прекрасно справляється. Тобто, політично — ні, культурно-просвітницьки — так.

Чи дивилися ви серіал “Спіймати Кайдаша” і як ставитеся до українського суржика?

Не дивився. А суржик існує. Це об’єктивна реальність.

Як ви ставитесь до російськомовних людей в Україні і чи є серед ваших друзів російськомовні?

Серед моїх друзів є багато російськомовних. І я нормально ставлюсь, якщо вони не вважають, що українська повинна якось утискатися або що Росія має прийти і нас завоювати. Мої друзі так не вважають, вони підтримують Україну.

Ваші діти розуміють російську?

Я не знаю. Але я зауважив, що їм нав'язується російська через ютуб. Вони шукають якісь україномовні мультики, але їм реклама часто дається іноземною, далі пропонується кілька українських мультиків, а потім перемикається на російські. Нам нав'язується це через ТБ, а дітям через сервіси. Ми живемо за 100 кілометрів від Польщі, чому ютуб жодного разу не запропонував польські мультики дітям? Чому болгарською чи білоруською не запропонував? Це питання.

Як ставитеся до людей, що приїжджають до столиці і переходять на спілкування російською?

Це є великою проблемою, оскільки існує соціальний тиск. Згідно з результатами опитувань, державну мову рідною вважають в Україні більше 75% осіб, а на роботі українською спілкуються до 50% . Відповідно ці понад 20% відчувають соціальний тиск, що тут так незвично розмовляти. Ці стереотипи в головах потрібно якось викорінювати. Вони не зміняться швидко, але протягом десятиліть будуть змінюватися.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди