У Євросоюзі готові вислухати пояснення української влади, чому у Києві не дослухалася до рекомендацій Венеціанської комісії щодо закону про Конституційного суду. Про це в інтерв'ю Суспільному заявив президент Європейської ради Шарль Мішель.
"Це тема, яку ми, безумовно, обговоримо сьогодні із Зеленським та його командою. Ми готові вислухати українське бачення цього питання. Але це правда, ми довіряємо Венеціанській комісії, тому що вони мають потужну експертизу. І ми будемо обговорювати з українською владою, як можемо подолати ці виклики", — сказав він.
Відповідаючи на питання, чи може Україна впроваджувати ці закони не враховуючи висновки Венеціанської комісії, президент Євроради наголосив, що хотів би спочатку обговорити цю тему з українською владою, а не в публічній площині.
"Це дуже важливе питання. І я не хотів завчасно говорити речі, які б могли щось ускладнити. З українського боку є занепокоєння, і ви добре про це поінформовані. Для ЄС важливо враховувати роль, яку відіграє Венеціанська комісія. Тож подивимося, як ми можемо подолати цей виклик", — сказав Мішель.
Що відомо про реформу Конституційного суду
1 грудня 2021 року президент Зеленський заявляв, що у реформуванні судової системи України "пишатися поки нема чим", проте вона буде завершена.
28 лютого, після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, Зеленський підписав заявку на членство України в ЄС. Реформа Конституційного суду є однією з семи вимог до України на шляху до вступу в ЄС.
7 червня Європейська комісія рекомендувала надати Україні статус кандидата в ЄС за умови, що надалі в країні проведуть низку важливих реформ, пов’язаних, зокрема, з верховенством права, олігархами, корупцією та основоположними правами. Водночас президент Франції наголосив, що якби не війна, Україна б не отримала цей статус. 23 червня ЄС остаточно надав Україні статус кандидата.
23 листопада Венеційська комісія надала терміновий висновок щодо законопроєкту про удосконалення порядку відбору кандидатур на посаду судді Конституційного суду України на конкурсних засадах. Ухвалення законопроєкту № 7662 є однією із семи вимог ЄС для просування України на шляху до Євросоюзу.
13 грудня Верховна рада увалила в цілому проєкт закону №7662. За словами правозахисників, чинна редакція документа містить ризики узурпації судової влади.
20 грудня президент Володимир Зеленський підписав ухвалений Верховною радою закон.
У цей же день Венеціанська комісія опублікувала оновлений висновок щодо відповідного законопроєкту.
У новому висновку вона наголосила на двох важливих моментах:
- У Дорадчу групу експертів, яка перевірятиме кандидатів у КСУ, необхідно включити ще одного, сьомого, члена з міжнародних експертів. Цей сьомий незалежний експерт дозволить нівелювати політичний вплив на комісію.
- Рішення Дорадчої групи експертів мають бути обов’язковими. За жодних обставин кандидат, який пройшов їхню перевірку з негативним результатом, не може стати суддею КСУ.
Ухвалений Верховною Радою законопроєкт наразі передбачає шістьох членів ДГЕ, з яких троє є незалежними експертами, а решта призначаються президентом, Верховною Радою і З’їздом суддів, при чому без голосу останніх жодне рішення ухвалити неможливо.
Віцепрем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина зазначала, що не погоджується із тим, що закон набрав чинності всупереч рекомендаціям Венеційської комісії. Водночас вона заявляла, що є ймовірність того, що закон про КСУ буде переглянутий.
12 січня в Європейській Комісії Суспільному повідомили, що ЄК повністю погоджується з рекомендаціями Венеціанської комісії до закону №7662 про Конституційний суд і очікує, що Україна відповідним чином приведе у відповідність свій процес відбору суддів КСУ.
Читайте також
У Києві розпочинається Саміт Україна-ЄС, Procter&Gamble внесли у список спонсорів війни. 345 день війни. Онлайн
Єврокомісія наполягає на виконанні рекомендацій "Венеціанки" до закону про КСУ
Рада суддів оголосила конкурс на посаду судді КСУ