Українці під час війни створюють нові слова – неологізминовостворені слова, терміни чи фрази, які описують навколишню дійсність.. Або надають звичним словам інших значень. Ними описують події, політиків, зброю, російську армію, яка вторглась в Україну. Про неологізми та їх використання Суспільному розповіла завідувачка кафедри української філології та журналістики Центральноукраїнського державного університету імені Винниченка, що у Кропивницькому, Ольга Кирилюк.
Найважливішою умовою існування мови є її безперервний розвиток шляхом появи нових слів. Нині українська мова перебуває у розквіті виникнення новотворів, як наслідку російсько-української війни, вважає філологиня: "Результати суспільних дій, а війна – одна з таких, відображені, віддзеркалені у мові. Тому з’являється велика кількість неологізмів. З’являється нове поняття, якась подія – і ми на неї реагуємо за допомогою мови".
Одним з найпоширеніших неологізмів, які з'явилися 2014 року, є новотвір на позначення Росії – "порєбрік" чи "запорєбрік": "Люди як хочуть, так і пишуть. А слово це з’явилось на початковій фазі війни, коли озброєні люди почали захоплювати будівлі державні на сході України. Не було зрозуміло, хто вони, звідки вони й російська пропаганда казала, що це шахтарі місцеві, вони проти київської влади. І ось у Краматорську, коли захоплювали будівлю, один чоловік виявив, що це за люди. Він відігнав людей місцевих, які там були, за допомогою фрази "Дальше, дальше, за поребрик". Це слово означає "бордюр", а "порєбрік " – це російська лексема. І, що цікаво, не на всій території Росії, це пітерський соціолект. Так стало зрозуміло, що то були ніякі не шахтарі донецькі, а росіяни".
Неологізми можуть утворюватися від назв зброї. Наприклад, "застугнути", "занептунути", "забайрактарити" та "заджавелінити". З’являються новотвори й від власних назв, розповіла Ольга Кирилюк: "Чи не останній з таких – не тільки український, а й міжнародний, бо західна преса його поширювала – "шольцінг". Його поява пов'язана із передаванням нам танків. Це слово тепер використовують на позначення людини, яка щось пообіцяє, але потім придумає відмовки, щоб це не виконати".
Розповсюджені нині слова "мордор" та "орки", які використовують на позначення РФ та російських військових. У романі Джона Толкіна "Володар перснів" орки – це темні створіння, які втілюють зло, а Мордор — це країна пекла. Зі слів філологині, використовувати на позначення ворога під час війни уособлюванні, описові засоби – поширена практика, тому що так свідомість легше сприймає необхідність вбивати цих людей: "Коли ти вбиваєш людей – це одне сприйняття мозку, коли ти вбиваєш орків, або як з 2014-го року говорили "ватніки" – зовсім інше. Так само вони нас називали "укропи". Підсвідомість це легше сприймає".
Після повномасштабного вторгнення Росії, чимало українців пишуть "Росія", "Російська Федерація", "Путін" з маленької літери. Та згідно правопису власні назви потрібно писати з великої, сказала Ольга Кирилюк: "Наразі до правопису не внесли змін, які дозволяли б нам писати такі слова з малої літери. Так, з політичного погляду – це абсолютно виправдана ситуація, але правописом це не зафіксували".
Читайте також
- Назва хору в перекладі з грецької – свобода. Як кропивницький хор репетирує в умовах війни
- У Кропивницькому Андрухович читав уривки "з книги, яка, можливо, й не напишеться"
- Залишки боєприпасів, одяг, сухпайки. У Кропивницькому створили музей трофеїв з поля бою
- В Олександрії на Кіровоградщині збирають російські книги для подальшого перероблення
Повідомляйте про події з життя вашого міста чи селища у Кіровоградській області https://u.to/HNf5HA
Підписуйтеся на новини Суспільне: Кропивницький у Вайбері, Телеграм, Інстаграм та Ютуб
