У селі Михайлівка Олександрівської громади Кіровоградської області працює українська світлиця. Її відкрили в приміщенні місцевого старостату. Авторка проєкту – місцева бібліотекарка Анжела Поклад. Місцеві жителі знесли тисячу старовинних речей і фотографій. Багато експонатів передали земляки, які вже давно виїхали з села.
"Я бачила, як у різних закладах облаштовують куточки краєзнавства, і теж захотіла зробити щось цікаве для людей", – розповідає Анжела Поклад. Вона виграла 40 тисяч гривень у конкурсі, який проводили за підтримки народного депутата, й купила стенди й вітрини. Гроші на будівельні матеріали дали місцеві підприємці. Ремонтував світлицю староста Євгеній Футорнюк й працівниця офісу Юлія Рак.
Анжела Поклад шукала експонати через Facebook і районну газету. "Дуже сильно допомогла моя мама, Ніна Єгорівна Полунічева, – каже авторка проєкту. – Вона вчителька і підтримує контакти зі своїми учнями, однокласниками й друзями в різних куточках світу. Те, що прислали стільки фотографій, – її заслуга".
Першими відгукнулися кияни-земляки. Потім – знайомі з інших міст та односельці. Анжела Поклад каже, не всі жителі села відразу повірили в проєкт. "Спочатку люди питали, куди йдуть ці фотографії. А коли прийшли й побачили оформлення музею, то почали один за одним приносити".
Зараз експонатів, якщо врахувати світлини й документи, понад тисячу, каже Анжела Поклад. Щоб їх показати, світлицю розділили на кілька куточків. Найбільший відтворює побут української родини сто років тому. У ньому є імітація печі (макет для цього виготовив земляк-киянин), меблі, посуд, кухонне начиння, праски, ткацькі й музичні інструменти. Поряд облаштували покуть з іконою й рушниками. "Олександра Кириченко купила будинок, знайшла старовинну ікону на горищі й подарувала нам". Також є уламки посуду Черняхівської доби, багато світлин і документів.
Частині світлин – понад сто років. На одному з них – вінчання 1906 року. Анжела Поклад розповідає: ця світлина дуже зацікавила учасниць проєкту "Баба Єлька" під час їхньої етнографічної експедиції в Михайлівку.
На фотографії зображені наречений і двоє дівчат – наречена й, напевно, дружка. На звороті світлини написано, що 10 жовтня 1906 року о п’ятій вечора Іван Кравченко повінчався з Марією Носач. Вінчання відбулося в Покровській церкві. Самої церкви в селі вже немає. Її зруйнували при радянській владі.
Ще одна світлина зроблена імовірно в 1885 році. Анжела Поклад каже: так припускають люди, які поділилися фотографією. Детальнішої історії вона не має. "З деталями дуже важко. Люди багато чого вже не пам’ятають, – каже організаторка світлиці. – Дехто вже давно виїхав звідси".
Також Анжела Поклад збирає матеріали про перші підприємства на території села, школу, церкву, пошту, дитсадок і залізничну станцію. Каже: є інформація, починаючи від 40-х років. Про довоєнний період шукає.
Читайте також
- Як Богдан Хмельницький пов'язаний з Кіровоградщиною і що про нього думають сучасні історики. У 1650-х роках український політик жив на території нинішньої Олександрівської громади, у селі Бірки. У місцевому музеї є речі козацької доби
- Як виглядала всередині старовинна українська хата, можна побачити в музеї села Мошориного Суботцівської сільської ради
- Один на всю Кіровоградську область шевченківський музей розташований у Знам’янці
- У бобринецькому краєзнавчому музеї на Кіровоградщині збереглися речі акторів, яким більше століття
Повідомляйте про події з життя вашого міста чи селища у Кіровоградській області https://u.to/HNf5HA
Підписуйтеся на новини Суспільне: Кропивницький у Вайбері , Телеграм, Інстаграм та Юту
