Канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що ризик використання Росією ядерної зброї на даний момент зменшився. Про це пише ВВС з посиланням на інтерв’ю Шольца.
“Росія перестала погрожувати застосувати ядерну зброю у відповідь на позначення червоної лінії міжнародним співтовариством”, — заявив Шольц в інтерв'ю у четвер 8 грудня.
Це сталося наступного дня після того, як президент РФ Володимир Путін заявив, що ризик ядерної війни "зростає і було би неправильно це приховувати", однак РФ не застосує зброю першою і нікому не погрожуватиме своїм ядерним арсеналом, нагадує ВВС. Напередодні російський президент припустив, що “Москва використовуватиме ядерну зброю лише у відповідь”.
За словами Шольца, його недавній візит до Китаю сприяв "припиненню" загрози ядерної ескалації. Канцлер сказав, що він і президент Китаю Сі Цзіньпін дійшли згоди щодо того, що “ядерну зброю не можна використовувати”. І що невдовзі після цього країни G20 підтвердили цю позицію.
За словами Шольца, його недавній візит до Китаю сприяв "припиненню" загрози ядерної ескалації. Канцлер сказав, що він і президент Китаю Сі Цзіньпін дійшли згоди щодо того, що “ядерну зброю не можна використовувати”. І що невдовзі після цього країни G20 підтвердили цю позицію.
В інтерв’ю Шольц також прокоментував заяву президента Франції Еммануеля Макрона про те, що необхідно буде надати “гарантії власної безпеки” Росії в день, коли вона повернеться за стіл переговорів.
"Пріоритетом зараз для Росії є негайно припинити війну і вивести свої війська… Звичайно, ми готові говорити з Росією про контроль над озброєннями в Європі. Ми пропонували це перед війною, і ця позиція не змінилася", — сказав Шольц.
Незважаючи на оцінку Шольца, що ризик ядерної загрози з боку РФ знизився завдяки тиску Заходу, США розкритикували недавні коментарі Путіна, які, на їхню думку, були “бряцанням ядерною зброєю”, пише ВВС.
Що відомо про ядерну загрозу з боку РФ і погрози Путіна
21 вересня 2022 року під час свого звернення, президент РФ Володимир Путін заявив, що країни Заходу влаштували "ядерний шантаж" Росії, відтак при загрозі територіальній цілісності вона готова "використати всі наявні в себе засоби". Це не перша погроза ядерною зброєю. На четвертий день повномасштабного вторгнення РФ в Україну, у лютому 2022-го, Путін, чиї війська уже зазнали в Україні великих втрат, доручив перевести сили стримування у російській армії в особливий бойовий режим. Через те що нібито “посадовці країн НАТО припускаються агресивних висловлювань” на адресу Росії. Один з аспектів стратегічних сил стримування — застосування ядерної зброї. Ще раніше, 21 лютого глава країни-агресорки наголошував: Україна буцімто цілком спроможна незабаром відновити ядерну зброю, від якої відмовилась у 1994-му. Тому “ми (Росія) не можемо на це не реагувати”.
Про ядерні погрози Путіна згадав і президент США Джозеф Байден під час свого виступу в Генасамблеї ООН заявивши, що "ядерні погрози на адресу Європи і безрозсудна зневага до обов'язків режиму нерозповсюдження ядерної зброї — це надзвичайно суттєве порушення Статуту ООН". НАТО має дати РФ зрозуміти, що використання ядерної зброї викличе зустрічну відповідь, заявив міністр закордонних справ Литви Габріель Ландсбергіс.
Ідея ядерного стримування була основоположною для безпекового ландшафту світу за часів Холодної війни. Це — про те, що одна ядерна держава не посміє напасти на іншу через загрозу ядерного удару. Загалом цей принцип актуальний і нині: страх перед нищівними наслідками ядерної війни усе ще стримує ймовірні повномасштабні конфлікти — але не запобігає їм повністю.
За даними Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI), у 2021-му у РФ було загалом 6255 боєголовок, у США — 5500. Військова доктрина РФ каже, що застосування тактичної ядерної зброї прийняте, якщо існування Російської Федерації — під загрозою.
Читайте також: "Застосування ядерної зброї — небезпека, але не апокаліпсис", — інтерв'ю з науковицею Ольгою Параскою
