Пограбування музеїв і вивезення експонатів, демонтажі й викрадення пам'ятників, спалення українських книжок, русифікація шкіл і заміна дороговказів — це чи не найперше з того, що російські загарбники неодмінно вчиняють на окупованих територіях. Об'єкти культури, які не вдається вкрасти, знищують, діячів, яких не можуть "зламати", вбивають.
Водночас в Україні державна політика щодо збереження культурної спадщини, пропагування українського за кордоном, найменування вулиць або, до прикладу, встановлення чи знесення пам'ятників відбувається за "залишковим принципом", розповідає Суспільному колишній політичний в'язень Радянського Союзу, публічний інтелектуал, богослов та віцеректор Українського католицького університету Мирослав Маринович. З його слів, культурні питання, навколо яких в Україні дискутують, росіяни вирішують без вагань, адже добре розуміють їхнє значення.
Що таке культурне питання в розумінні росіян
Мирослав Маринович каже, що дії Росії щодо української культури — це не культурні, а політичні та ідеологічні аргументи.
"Вони не сприймають українську культуру як українську. Вони сприймають все те, що лежить в українських музеях, як російське. В їхньому розумінні вони просто відбирають своє: "Щоб хохли "не розбазарювали", ми краще збережемо у своїх музеях", — говорить публіцист.
Він додає, що поняття "українська культура" в росіян не існує, за винятком гопака або "хороших украинских песен, которые они очень любят".
"Це — те, що українці демонстрували росіянам в часи їхньої "імперської слави". Такі собі, знаєте, малороси, які щось там мають особливе, місцеве. Не окремішня культура, а свої місцеві особливості, "видозміни єдиної російської культури", — пояснює Мирослав Маринович.
"Евакуація" культурних цінностей
Про ставлення російських окупантів до культури в Україні, не беручи до уваги свідомі численні обстріли об'єктів культурної спадщини, свідчать щонайменше кількасот зареєстрованих випадків вандалізму, грабежу чи нищення. Багато прикладів таких злочинів в різні місяці після початку повномасштабної війни фіксували, зокрема, на Херсонщині. Про них у своїх публікаціях писали кореспонденти Суспільне Херсон та Суспільне Культура.
До прикладу, у травні 2022 року, за підсумками обстеження об'єктів культурної спадщини, яке проводила Херсонська обласна інспекція з охорони пам'яток історії та культури, стало відомо, що РФ використовує для обладнання своїх позицій кургани, що розташовані вздовж автодоріг.
Того самого місяця Головне управління розвідки повідомляло, що військові РФ починають вивозити в окупований Крим майно херсонських музеїв та мистецькі колекції навчальних закладів. Крім того, російські військові проводили рейди до помешкань місцевих краєзнавців, колекціонерів і магазинів антикваріату і відбирали все, що становило хоч найменшу художню чи історичну цінність.
У жовтні Генштаб інформував про те, що росіяни продовжують знищувати українську культурну спадщину, грабувати музеї, спалювати українську літературу та підручники, надруковані українською мовою.
Згодом інформація про вивезення з Херсона культурних цінностей з’явилася на окупаційних пабліках. Там це назвали "евакуацією" та навіть склали перелік того, що планують вкрасти.
Також у жовтні в Херсоні російські окупанти демонтували і викрали пам'ятники Суворову та Ушакову, а пізніше зняли і постамент Потьомкіну.
17 листопада під час брифінгу Постійна представниця Президента України в Автономній республіці Крим Таміла Ташева повідомила, що з території Херсонщини за час окупації російські військові вивезли приблизно 15 тисяч музейних експонатів.
Наприкінці листопада при втечі російські військові повністю вкрали виставкову експозицію з Херсонського краєзнавчого музею, яку в закладі збирали понад сто років. 24 листопада пресслужба Центру національного спротиву повідомила, що росіяни вивезли до окупованого Криму фонди Каховського історичного музею. А вранці 30 листопада обстріляли Херсонський художній музей імені Олексія Шовкуненка, який перед цим також пограбували.
Викрадали музейні експонати російські окупанти і на Запоріжжі. Зокрема, 13 березня військові російських збройних формувань пограбували музей-заповідник "Садиба Попова", що розташований у місті Василівка.
Українські твори мистецтва в тимчасово окупованому Криму росіяни також готуються викрасти. 3 грудня громадська організація "Кримський інститут стратегічних досліджень" повідомила, що росіяни завезли пакувальний матеріал до центральних музеїв окупованого півострова і готуються вивозити колекції до Росії.
Численні випадки грабежу і вивезення в Росію культурних цінностей фіксували й на Донеччині. Про них писали журналісти Суспільного.
26 квітня радник міського голови Маріуполя Петро Андрющенко повідомив, що російські окупанти розграбовують місцеві музеї, зокрема архівний та культурний фонди. Наступного дня стало відомо про те, що армія РФ повністю вивезла всі цінні експонати з Музею краєзнавства та Художнього музею.
В липні пресслужба Маріупольської міської ради повідомила, що зі зруйнованого музею імені Куїнджі російські окупанти викрали оригінали картин Айвазовського, Куїнджі та інших художників. Згодом міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко в інтерв'ю "Українській правді" скаже, що колекції з маріупольських музеїв, зокрема і з музею ім. Архипа Куїнджі, не вдалося врятувати через відсутність механізму превентивної евакуації та бажання місцевої влади "не сіяти паніку". Міський голова назве ці звинувачення безпідставними.
Вранці 19 жовтня росіяни демонтували у Маріуполі пам’ятник Жертвам Голодомору.
Станом на 26 жовтня 2022 року Міністерство культури та інформаційної політики верифікувало понад 550 пошкоджених росіянами об'єктів культурної спадщини: 171 об’єкт зі статусом пам’ятки, 146 об’єктів цінної історичної забудови, 58 пам’ятників та творів мистецтва, а також 44 музеї.
"Вони мітять свою територію своїми ідеологічними символами"
Росіяни довго і послідовно працювали над тим, щоб самі українці применшили значення своєї культури і мови. Водночас на державному рівні в Україні небезпеки такого впливу не відстежили, тому зараз, каже Мирослав Маринович, ми покутуємо за помилки.
"Чому росіяни завжди за будь-якої окупації найперше замінюють символи? Тому що вони знають їхнє значення. Ми дискутуємо, чи потрібно міняти назви вулиць, "да какая разніца, біля якого пам'ятника стояти". Але росіяни тут же ж замінюють вказівники, відразу знищують небажані пам'ятники. Тут немає дискусій", — каже віцеректор Українського католицького університету.
Як приклад, він наводить дискусію навколо пам'ятника російській імператриці Катерині II в Одесі, що триває упродовж кількох років.
Що відомо: Одеська міська рада підтримала рішення демонтувати пам'ятники Катерині II та Суворову
"Росія не дискутує. Тому що ідеологічні символи мають бути розставлені. Це — як мітка. Вони мітять свою територію своїми ідеологічними символами. Тому це не культурний процес — це ідеологія", — пояснює Мирослав Маринович.
"Для нас мова — це елемент культури, а для них — передовсім елемент ідеології, імперського шовінізму"
Щоб не уподібнюватися росіянам, які сприймають культуру й мову насамперед в ідеологічному сенсі, в Україні варто провадити державну політику, що просто має розставляти остережні бар'єри перед впливом Росії, каже Мирослав Маринович.
"Я хочу, щоб ми були іншими. Але іншістю має бути не відсутність уваги до культури і мови, а свідома, спокійна державна політика. Треба, не заперечуючи права мовних меншин, подбати про те, щоб державною мовою в Україні була українська. При цьому мають бути відповідні регулятивні механізми", — говорить аналітик.
З його слів, в Україні має бути свідома культурна політика спрямована на пропаганду української культури, зокрема за кордоном.
"Це — те, що Росія робить чудово, а ми слабше. Я не кажу, що в нас немає культурної політики, але це — культурна політика, як колись казали, за "залишковим принципом". А має бути розуміння того, що культура в нинішньому світі визначає цінності, а цінності — головну природу держави", — говорить Мирослав Маринович.
"Потрібно утверджувати своє — це має бути на першому місці"
Неможливо вимурувати таку стіну, яка захищала б від усіх російських впливів, вважає Мирослав Маринович. Тому важливо обмежувати використання російської культури як ідеологічної зброї, нейтралізовувати інформаційні атаки і насамперед пропагувати і виховувати гордість за своє.
"Потрібно утверджувати своє — це має бути на першому місці. Коли українці полюблять своє і почнуть жити в стихії своєї культури спокійно, захоплюючись нею, то все вирішиться, — говорить публіцист. — Від російської культури, як такої, ми нікуди не втечемо. Вона просто не має бути інструментом русифікації".
"Не ставмо собі завідома хибних завдань, а працюймо на довгий час"
Мирослав Маринович каже, що не вірить у прості рішення, які остаточно розв'язують проблему. Це, зокрема, стосується і проблеми державної політики щодо культури й мови в Україні.
"Всі остаточні розв'язання єврейського питання, українського питання і всіх інших питань завжди закінчувалися великими трагедіями і помилками. Тому не ставмо собі завідома хибних завдань, а працюймо на довгий час", — каже публіцист.
З його слів, проблему мови і культури, орієнтації частини українців на російську культуру вдасться виправити, втім за тривалий час.
"Нам Владімір Владіміравіч дуже допомагає, прискорює цей процес. Але є правило: найкоротший шлях між двома точками часто є найдовшим. Оце точно ця ситуація. Найкоротший шлях — це шлях повної заборони: заборонили, втішилися, розв'язали проблему. Ні, не розв'язали — вона обов'язково вилізе іншим боком", — пояснює Мирослав Маринович.
Що до того, чи зможе цю проблему розв'язати чинна влада, аналітик каже: "Усіх проблем ця влада не розв'яже — це тривалий процес. Напевно, будуть якісь важливі кроки і якісь помилки. Для того, щоб їх виправляти, є громадянське суспільство. Має бути відповідний контроль, тиск".
Читайте також
- "Засліплює очі "велика російська культура" – письменниця про сприйняття України у Швейцарії
- "Українське кіно ще 2-3 роки після перемоги "зализуватиме" свої рани" — Ірма Вітовська
Читайте нас у Telegram: головні новини Івано-Франківщини
Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини й ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!
