Смартфони, стрічки новин, відео, відео, відео. На нас щодня сиплються тонни контенту, який не лише забирає дорогоцінний час, а й потроху вбиває здатність до концентрації уваги. Саме тому в кінотеатрах уже на середині фільму ми починаємо соватись у кріслах і світити екранами в темряві залу. З читанням справи ще гірші: ми або покинули це заняття (часу немає!), або раптово засинаємо, прочитавши 10-15 сторінок.
Зимові свята — чудова можливість повернутися саме до паперових книжок, вимкнути мобільні та насолодитися гарними історіями. Книжки, що їх ми ретельно відібрали для вас, неодмінно повернуть вам любов до читання. Або принаймні нагадають, як це чудово: поринати у світ, створений письменником, і хоча б на декілька годин забувати про токсичний Facebook та інші негаразди.
Цього разу ми обрали сучасні романи, але незабаром опублікуємо рекомендації з класичної літератури.
Source: Оригінальне/Yakaboo
Донна Тартт "Таємна історія"
Спокуса додати до цього списку роман "Щиголь" велика, адже саме за нього американська письменниця Донна Тартт отримала Пулітцерівську премію, а в 2019 році книжку було екранізовано. Утім, "Щиголь" — це майже 900 сторінок надзвичайно щільного сторітелінгу, який насправді припаде до смаку не всім.
Донна Тартт пише по одній книжці раз на 10 років і до всесвітнього тріумфу "Щигля" випустила мудрий і глибокий роман "Таємна історія". У ньому оповідається про стосунки групи студентів елітного приватного коледжу в Англії. Молоді люди відчужилися від суспільства (навіть від університетської спільноти), зосередившись на вивченні давньогрецької мови і культури та власних непростих взаєминах. Але сталася трагедія, яка раз і назавжди змінила їхню дружбу та їх самих.
Майкл Шейбон "Дивовижні пригоди Кавалера та Клея"
Часи Другої світової війни. Кузени Кавалер та Клей приїжджають до Нью-Йорка, де тільки зароджується індустрія коміксів, і за допомогою пера та чорнил починають воювати з нацистами.
Багаташаровий роман, у якому війна, Голокост, легенда про Голема, реальні факти із "золотого віку коміксів" та періоду народження коміксових супергероїв поєднані з талановитою вигадкою. У книжці навіть простежується зв’язок між першими мальованими супергероями та легендарним ілюзіоністом Гудіні.
Кормак Маккарті "Дорога"
Стиль Кормака Маккарті — це короткі сухі речення і відсутність знаків пунктуації. За цією простотою криється велика мудрість і спостережливість письменника, його неймовірне знання людської психології. "Дорога" — найвідоміший роман Маккарті та хороша можливість познайомитися з живим класиком американської літератури.
Батько й син — ми не знаємо і не дізнаємось їхніх імен, фаху, історії — крокують світом, який, скоріше за все, знищений та перетворився з глобального супермаркету на постапокаліптичну пустелю. Багато біблійних алюзій. Близько 200 сторінок великим шрифтом. Пулітцерівська премія.
Читайте також: "П’ять скандалів в українській культурі — 2019"
Source: Оригінальне/Yakaboo
Елізабет Страут "Олівія Кіттеридж"
Пам’ятаєте свою улюблену шкільну вчительку? Так, вона була така одна: принципова і жорстка, але всі її поважали, а за порадою часто зверталися навіть колишні випускники. Саме на таку людину схожа Олівія Кіттеридж — головна героїня збірки новел Елізабет Страут.
Олівія — вчителька-пенсіонерка. Вона одразу бачить суть усіх речей, саме тому часто може поранити уїдливим коментарем з того чи іншого приводу. Але вся її принциповість базується на справедливості та щирому піклуванні про інших. На таких жінках і тримається наш прикрий світ.
Марк Хеддон "Дивний випадок із собакою вночі"
Оповідач цієї книжки — 15-річний Крістофер Бун, який живе з діагнозом "аутизм" та, судячи з усього, страждає ще й на синдром Аспергера. Батько розповів Крістоферу, що його мати померла два роки тому, а сам він тримає сина під замком.
Хлопчик їздить на автобусі у спецшколу, ніколи не виходить за шкільне подвір’я та не гуляє. Раптом йому трапляється загиблий собака — і Крістофер починає розслідування. Це підштовхує його до першої самостійної подорожі в Лондон, страшної і небезпечної. У процесі розслідування він натрапляє на сліди своєї матері.
Грегорі Девід Робертс "Шантарам"
У колах літературних снобів і критиків заведено вважати "Шантарам" зразком попсової белетристики, "романом поганого смаку". Але кому ці люди хоча б раз зробили добре? Якщо полишити забобони, "Шантарам" — дуже цікавий і якісний текст, в якому змішане все підряд.
Є екзотична географія, пригодницький сюжет (наркоман тікає з австралійської тюрми в Індію, щоб далі займатись усіляким криміналом) і трохи ескапізму, про який мріє кожен із нас: нічого нікому не пояснюючи та не завершуючи справ, просто покинути місце проживання і розчинитись десь подалі.
Словом, це дуже важлива книжка жанру "для широкого кола читачів". Якщо ви відкладали знайомство з романом "на потім", зимові свята — ідеальна можливість нарешті зрозуміти, чому його розкуповують у кожному книжковому магазині.
Source: Оригінальне/Yakaboo
Джонатан Сафран Фоер "Страшенно голосно і неймовірно близько"
Сентиментальна або жахлива — залежить від читацького темпераменту — історія про нью-йоркського хлопчика Оскара. Він розгадує таємницю, що лишилася після загиблого 11 вересня батька. У такий спосіб герой долає, перш за все, власну травму, але разом із тим — травму всієї Америки. Адже немає кращого способу лікування соціуму, ніж яскрава особиста історія, що резонує з почуттями кожної людини.
Джонатан Літтел "Благоволительки"
Найращий роман про фашизм. Голокост очима розумного офіцера-есесівця. Кафкіанська абсурдна машина Третього рейху. Тонка грань між маніакальною раціональністю і справжнім божевіллям. Такі романи — до того ж компетентно написані — з’являються раз на сто років. Буде важко, але треба читати.
Джонатан Франзен "П’юріті"
Один із головних американських поборників класицизму, Франзен поєднує проблеми сучасності (тоталітарне середовище інтернету, зворотна сторона "толерантного суспільства", зброя масового знищення) з тонким психологізмом і щирою любов’ю до ключових героїв роману. Є відчуття, що письменник трохи захопився Достоєвським і Діккенсом одночасно, але це абсолютно не шкодить "П’юріті", а, навпаки, робить її ще цікавішою. Можливо, навіть найкращою книжкою за всю кар’єру Франзена.
Фото обкладинок: Yakaboo
Читайте також: "Гід по дитячому контенту: від Біллі Айліш до Майнкрафту"
