Переселенка з Волновахи евакуювалася до Вінниці й запустила акцію "Шкарпетки для ЗСУ". Разом із ще тридцятьма жінками в'яжуть теплі вироби та відправляють військовим на передову. Передавати речі на фронт допамогає чоловік жінки військовослужбовець, який зараз воює на Донбасі.
У групі волонтерів, які в’яжуть шкарпетки для українських воїнів, більше тридцяти жінок. Це переселенки з Донецької, Луганської, Харківської, Запорізької областей та Бучі.
Організаторка акції Вікторія Самійленко — переселенка з Волновахи. Поїхала одразу, 24 лютого, разом з доньками дісталась до Вінниці, де живе її старший син.
За декілька тижнів жінка дізналася, що її будинок повністю зруйновано.
"Я шукала своїх родичів, які лишились там, це мої рідні тітка з чоловіком і з бабусею, дядько з дружиною, брати двоюрідні. 26-го втратила з ними зв'язок. В будинок попала авіабомба, і він повністю згорів", — розповідає Вікторія.
Її чоловік — професійний військовий, підполковник. Зараз на передовій, на Донбасі. Це він допомагає передати шкарпетки бійцям ЗСУ.
"В 14-му коли прийшла війна на Донбас, то знову вирішив повернутися до професії. А у 22-му лежав у шпиталі, хотів піти на пенсію, але не вдалося. Довелось іти знову захищати свою Батьківщину", — говорить жінка.
"Надійшов запит від військових, не просто так ми це почали робити. Тому що зараз восени великі зливи, дощі, прохолодно і берці промокають, тому військові будуть користуватися гумовими чоботями, в які дуже бажано, щоб були вовняні шкарпетки, тому що гума звісно дуже холодна. Також, коли вони відпочивають, не мають теплого приміщення, теж можна спати в вовняних шкарпетках", — пояснює організаторка акції.
Деякі волонтерські групи мають досвід у в’язанні, а є ті, для кого це вперше. Сама Вікторія, каже, востаннє в’язала ще у школі.
"В мене є жінки з Волновахи, які знайшли якісь розтягнуті светри, накрутили клубочків. Вони не вміють самі в'язати. Ми згуртувались разом, дівчата самі купили собі спиці. Є бабуся, живе неподалік, майже незряча. Вона навпомацки зв’язала п’ять пар шкарпеток", — розказує Вікторія.
Ірина — родом з Антрациту на Луганщині, провела там своє дитинство, поки не поїхала вчитися до Харкова. Каже, як і Вікторія, в останнє в’язала багато років тому, але знову взялася за спиці, щоб допомогти військовим.
"Залишилися батьки, родичі, сестри, брати двоюрідні. Багато родичів — вони усі там. Нашим хлопцям дуже важлива підтримка, не тільки "Хаймарсами", але і шкарпетками. Бо це не просто шкарпетки, це показ того, що ми дуже у них віримо", — говорить учасниця акції Ірина Рудєва.
В планах волонтерок — і інші в'язані речі. Перша партія шкарпеток для одного з підрозділів на Донбасі майже готова. У кожні парі незмінні додають синьо-жовті кольори.
Читайте ще
"Тема до душі припала". Як переселенці зі сходу писали диктант національної єдності
Рушник-молитву від жінок, які чекають чоловіків із полону, передадуть до Ватикану
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, Viber, Facebook, YouTube та Instagram