Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук в інтерв’ю Українському радіо розповів про вірогідність вчасного проведення парламентських виборів 2023 року, про законодавчу підготовку до членства України в ЄС, голосування за бюджет, а також про деталі роботи парламенту під час війни.
Чи передбачали депутати "план Б" на соціальні видатки бюджету, якщо не вийде зібрати 38 млрд доларів (дефіцит бюджету) від наших європейських партнерів?
Бюджет ― це закон законів. Цьогоріч ми ухвалили його найшвидше за всю історію незалежної України, причому найбільш консолідовано ― 295 народних депутатів проголосували "за", а це майже конституційна більшість.
Основна його складова ― видатки на нашу оборону, ЗСУ та інші потреби сил оборони України. Інша велика частина бюджету ґрунтується на тих запозиченнях, які Україна отримує від партнерів.
"Чи є "план Б"? Безперечно. Ми усвідомлюємо, що у разі, коли якісь політичні сили у світі змінять ситуацію підтримки, потрібна додаткова консолідація можливостей всередині країни. Це перегляд бюджету в частині інших видатків, а також запасні договірні можливості з нашими партнерами, які готові переглянути свої програми підтримки України".
"Європейська солідарність" та "Батьківщина" не голосували за цей бюджет, аргументуючи тим, що в ньому не передбачено зростання соціальних виплат. Чому не вдалося знайти компроміс?
Ідеальних бюджетів не буває, і не тільки в Україні. Цей бюджет ― бюджет підтримки солдатів на передовій, бюджет внутрішньо переміщених осіб та біженців, бюджет сімей загиблих, а також соціально вразливих верств населення. Завдання депутатського корпусу ― забезпечити бюджет країни. Все інше, на мою думку, це якісь відмовки різних політичних сил, що намагаються капіталізувати свої політичні проєкти.
Чи означає це, що у парламент повернулась політична боротьба?
У перші дні (повномасштабного вторгнення РФ — ред) я зібрав лідерів фракцій та груп, і ми домовилися, що тепер у парламенті є лише одна фракція ― Україна. Ми створили антивоєнну коаліцію у Верховній Раді, яка справді голосувала всі необхідні речі для переведення України на рейки воєнного стану. Сьогодні є абсолютно інший порядок рішень, які потрібні для розвитку країни, і починає включатися політика. Нам важливо зберегти єдність у парламенті. Політична діяльність можлива тільки після нашої спільної перемоги, після того, як буде капітуляція Росії й ми зможемо пред’явити повністю всі вимоги щодо відшкодування збитків у результаті ганебної війни з боку РФ. Лише тоді можемо включатися в політику і дискутувати. Сьогодні це парламент країни, що воює, і в період воєнного стану тут немає місця для політики.
Який шанс, що парламентські вибори пройдуть вчасно, тобто восени 2023 року?
У такому питанні давати прогнози ― невдячна справа. Все залежить від дня перемоги. Виборчий процес ми будемо відраховувати від неї. Він займатиме 4-6 місяців.
"Під час воєнного стану вибори проводитися не можуть. Після нашої перемоги ми проведемо демократичні вибори в абсолютно новій переформатованій країні, яка має чіткі та зрозумілі цінності, народ якої не роз’єднаний за релігійною, мовною та іншими ознаками, тому що під такою навалою ворога ми всі спресувалися в єдиний український народ".
Наскільки важливими для ухвалення рішень є голоси груп, які утворились на уламках колишнього ОПЗЖ?
Партія "Слуга народу" є монобільшістю і розраховує насамперед на свої сили. Але якщо ініціативи влади знаходять відгук у різних фракціях і групах, значить ми йдемо правильним шляхом. Бюджет голосував увесь зал, окрім двох фракцій. Нагадаю, що є депутати, які жодного разу за період широкомасштабної війни не відвідали ВР, які втекли, деякі навіть зрадили країну. Нещодавно Верховна Рада застосувала одну із семи можливостей3 листопада Верховна Рада на пленарному засіданні ухвалила постанови про дострокове припинення депутатських повноважень Ігоря Васильковського ("Слуга народу") та Вадима Рабіновича (ОПЗЖ). позбавлення мандата народного депутата.
Чи можливо застосувати таку норму до інших народних депутатів, які саботують роботу у Верховній Раді?
Те, що деякі народні депутати з моменту повномасштабного вторгнення жодного разу не відвідали парламент ― це ганьба. Мені соромно, що ці люди досі залишаються народними депутатами. Але ми маємо діяти в межах, що передбачені у Конституції. Крім того, у період воєнного стану ми не можемо змінити Конституцію. У ній справді є 7 передумов, які можуть бути підставою для звільнення народного депутата. І періодично ми їх застосовуємо. Паралельно ми розробляємо механізм — адже ці особи вже понад 6 місяців не з’являються на території України, і ми будемо ставити питання про місце їхнього перебування. Можливо, будемо визнавати їх безвісно відсутніми — це також одна з підстав, для того, щоб позбавити їх мандатів народних депутатів України.
Здається, вже 4 чи 5 нардепів ми звільнили, і всі інші також будуть позбавлені свого мандата. Ще раз підкреслюю, ми діємо лише в той спосіб, який передбачений Конституцією України.
Колишній нардеп Вадим Рабінович був обраний за списками. За законом, якщо один депутат вибуває, то наступний за списком має зайняти його місце. Йдеться про список вже розпущеної ОПЗЖ. Хто займе його місце у Верховній Раді?
У нас було ухвалено законодавство, яке стосується таких (заборонених — ред) партій, і було відповідне рішення РНБО. Там є абсолютно інший режим щодо поновлення народних депутатів, тому я думаю, навряд чи ми отримаємо нового народного депутата. Це рішення не прийме суспільство, і воно буде суперечити законодавству України.
Яка перспектива розвитку саміту "Кримської платформи"?
Вперше це питання гучно пролунало минулого року, коли була започаткована міжнародна "Кримська платформа". Цьогоріч, на другому саміті "Кримської платформи" у Загребі ми отримали понад 60 виступів міжнародних представників. Це був акт консолідації, якого досі не знав світ.
"Крім того, у нас була можливість поговорити про систему світової безпеки. Чесно визнати, що сьогоднішня система міжнародної безпеки не працює, це показало 24 лютого".
Ми обговорили питання, що наші парламенти мають ухвалити законодавчі акти, пов’язані з конфіскацією майна РФ, щоб це відбувалося синхронно. Було проговорено, що дії, які вчиняє Росія, є геноцидом українського народу. Парламенти повинні це визнати. Зараз ми очікуємо такі рішення від інших парламентів, і я дуже сподіваюся, що наступного року ми проведемо другу парламентську "Кримську платформу". Ми дуже хочемо проводити її в Криму, запланували місто Бахчисарай. Тож будемо робити все для того, щоб другий парламентський саміт проходив на території, якій він присвячений.
Коли ми зможемо сказати, що парламент завершив роботу над законодавством для вступу України до ЄС? Які законопроєкти будуть найскладнішими для ухвалення?
Ми розпочали говорити про наш шлях до Європейського Союзу наприкінці лютого, було підписано звернення, після цього ми отримали відповідний статус.
"І потім я заявив, що хочу, аби до кінця цього року парламент виконав усі 7 завдань, які перед ним стоять. Ми досі налаштовані на термін до кінця року. Дуже хочу, щоб парламент завершив усі питання, і ми відзвітувалися перед європейськими колегами про виконання цієї роботи".
Ми йдемо швидко. Вже призначили двох членів Вищої ради правосуддя — це одна з вимог. Також ми ухвалили всі закони щодо боротьби з відмиванням коштів. Крім того, зараз очікуємо рішення Венеційської комісії по законопроєкту, який стосується конкурсного відбору суддів Конституційного суду України. У першому читанні ми ухвалили закон про медіа, очікуємо на відповідні висновки європейських інституцій.
Залишилося законодавство про національні спільноти, зараз ми у переговорному процесі. Але не все залежить від України, адже ми маємо консультуватися з європейськими партнерами, щоб вони поставили зі свого боку: "верифіковано". До кінця року хочемо перекинути м’яч на поле ЄС і сказати: ми виконали завдання і готові до повноцінних перемовин про наше повне членство у Європейському Союзі.
Читайте також
Верховна рада ухвалила державний бюджет на 2023 рік
Україна може отримати наступний транш допомоги від ЄС до кінця року — Зеленський
Наступний саміт НАТО відбудеться влітку 2023 року в Литві
