Як не кричати на підлеглих: гайд для керівників

Як не кричати на підлеглих: гайд для керівників

Як не кричати на підлеглих: гайд для керівників
Depositphotos

Розмови з підлеглими на підвищених тонах – один із найпоширеніших і водночас найменш ефективних способів менеджменту. Такий метод ніколи не є розв’язанням проблеми. Люди кричать, коли втрачають контроль над ситуацією або не можуть знайти слушне рішення.

Як не дивно пояснювати прописні істини, але іноді потрібно озвучити їх ще раз. Крик – це реакція людини, яка не може стримати емоцій, тому для того, на кого, власне, кричать, це не особливо працює. Як керівник, ви повинні захищати свого працівника та зберігати здорову атмосферу на робочому місці. Крики руйнують довіру, бо підлеглі втрачають уявлення про керівника, який здатен впоратися з будь-якою проблемою.

"Якщо підлеглий не справляється зі своєю роботою – винен у цьому начальник": Борис Акунін, "Коронація".

Кричати на співробітника так само безглуздо, як підвищувати голос на дитину. Це проєктування гніву в останню чергу є мірою виховання.

Як не кричати на підлеглих: гайд для керівників
Depositphotos

Підвищений тон не буде достатньою мотивацією для працівника виконати роботу над помилками. Коли людина відчуває, що керівництво або робочий колектив не відчувають до нього поваги, це може призвести до гніву, образи, низької самооцінки, що, у свою чергу, вкрай рідко стає вдалим імпульсом для підвищення ефективності.

Читайте також: "Як здолати стрес, не полишаючи робочого місця"

Думка підлеглого про керівника складається зокрема, коли його вичитують за зроблені помилки. Як і в усьому, тут існує як конструктивний варіант ведення діалогу, так і деструктивний. Здогадайтеся, до якого з них відноситься крик.

Згідно з дослідженнями американського психолога Деніела Гоулмана в книжці-бестселері "Емоційний інтелект", співробітники з високим емоційним інтелектом краще взаємодіють одне з одним і рідше вигорають, надихаючи себе та інших.

Є 5 соціальних компонентів емоційного інтелекту:

  • здатність розуміти інших (емпатія);
  • уміння висловлювати власні емоції (впевненість у собі);
  • переконування (вміння вирішувати конфлікти та впливати на людей);
  • лідерство (вміння мотивувати інших);
  • співпраця (вміння працювати з іншими заради досягнення спільної мети).
Як не кричати на підлеглих: гайд для керівників
Depositphotos

Ми взяли на себе сміливість скласти для керівників невелику методичку зі спілкування з підлеглими під час критичної ситуації. Вона далека від ультимативності, але допоможе підтримати на робочому місці здорову атмосферу.

Тільки спокій. Хоч би що сталося, ви не повинні впадати в паніку або виявляти агресію.

Пам'ятайте про соціальну рівність. На роботі ви – керівник, але у спілкуванні всі люди між собою рівні. Не дозволяйте собі "переходити на особистості", інакше погано почнуть думати не про співробітника, а про вас.

Вирішуйте проблеми з підлеглим тет-а-тет. Розкладіть для нього ситуацію по полицях, щоб у майбутньому подібні інциденти не повторювалися. Не кричіть на нього при всьому колективі, щоб "іншим не кортіло".

Не будьте упереджені. Іноді складно відокремити власне сприйняття людини від її робочих досягнень. Ви маєте право давати оцінку ефективності співробітників, їхнім робочим можливостям, але не особистим якостям.

Не забувайте про "пряник". Навіть після "розгромного" обговорення, скажіть що-небудь хороше, щоб людина відчула зокрема позитивні емоції. Навіть якщо працівник недостатньо виявив себе, похвала – хороший спосіб мотивувати його на кращу роботу.

Всі люди різні. Це трохи суперечливий пункт. Ввічливим треба бути з усіма, але ваша мета як керівника – визначити риси характеру підлеглих і знайти до них індивідуальний підхід.

Одному працівнику достатньо натякнути на помилку, щоб почуття відповідальності змусило його працювати краще. Іншим треба виписати "порцію батогів", але не перегинаючи палку. Навіть про помилки можна говорити з такою усмішкою на обличчі, що підлеглі наступного разу не захочуть вас прогнівити.

Деякі керівники захочуть порівняти свій підхід з вихованням професійних спортсменів. Стів Джобс, Джефф Безос, Білл Гейтс – усі вони вимагали максимальної компетенції від працівників. Армійські офіцери волають під час навчання військових. Відомі режисери, композитори, вчені та навіть кухарі (привіт, Гордон Рамзі) розмовляють з підлеглими переважно на підвищених тонах. Але сам факт крику не робить когось кращим лідером чи менеджером.

Якщо ви кричите, тому що принижувати людей – це ваш спосіб розв’язання професійних проблем, то проблеми, в першу чергу, у вас. Можна довго говорити про національні особливості ведення бізнесу та професійну кон'юнктуру, але головні правила дотримання людяності в цьому питанні такі:

1. Застосовувати індивідуальний підхід.

2. Дотримуватися меж дозволеного.

3. Не переходити на особистості.

4. Не ображати підлеглих.

5. Спочатку обмірковувати.

6. Потім уже реагувати.

Крик – це не завжди щось погане. Ним ви показуєте, що хвилюєтесь. Але важливо розуміти, чи допомагає цей спосіб достукатися до підлеглого, чи зводить між вами непорушну стіну, якої потім важко позбутись. І за якою вам буде ще важче керувати підлеглими.

Читайте також: "6 звичок, які допоможуть отримати підвищення у Новому Році"
Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди