8 червня — 1567-й день Україна протистоїть повномасштабному вторгненню Росії. Суспільне веде текстовий онлайн усіх подій війни РФ проти України. Попередні головні новини читайте тут, відеорепортажі — на YouTube Суспільне Новини.
Головне на цей час:
- Європейська комісія презентувала новий 21-й пакет санкцій Європейського Союзу проти Росії. Потім його мають затвердити країни ЄС.
- Верховна Рада ухвалила закон про оподаткування цифрових платформ. Документ запроваджує європейську систему контролю, згідно з якою онлайн-сервіси будуть автоматично ділитися з податковою інформацією про доходи своїх користувачів. Ухвалення Закону є частиною міжнародних зобов’язань України відповідно до Меморандуму з МВФ.
- Зеленський прибув до Естонії і зустрівся з прем’єр-міністром Фінляндії Петтері Орпо. Президент візьме участь у саміті Північно-Балтійського співробітництва (NB8), який відбувається у Таллінні.
- Зеленський провів розмову з представниками США Віткоффом і Кушнером.
- Військові РФ атакували безпілотником спальний район Запоріжжя. Унаслідок цього загинуло щонайменше двоє людей та ще 26 людей постраждали, серед них 5 дітей.
Німеччина виділить 300 млн євро на чеську ініціативу із закупівлі боєприпасів для України — міністр оборони Пісторіус
Німеччина виділить 300 мільйонів євро в рамках чеської ініціативи із забезпечення України боєприпасами. Очікується, що на ці кошти вдасться закупити близько 50 тисяч боєприпасів для українських військових.
Про це повідомив міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус після переговорів із чеським колегоюм Яромиром Зуною, пише видання Novinky.
"Німеччина відіграє важливу роль як постачальник військової техніки та боєприпасів і разом з нашою оборонною промисловістю робить значний внесок у безпеку Європи", – сказав Зуна під час свого візиту до Берліна наголосивши на відповідальності, яку ФРН взяла на себе за безпеку та оборону Європи.
Зазначається, що за підсумками зустрічі Пісторіус оголосив про виділення додаткових 300 мільйонів євро на чеську ініціативу з постачання боєприпасів. Він назвав її важливим інструментом підтримки України, яка "вже п'ятий рік чинить опір російському вторгненню", та висловив подяку Чехії за продовження цієї ініціативи.
Пісторіус зауважив, що нині Німеччина є найбільшим іноземним донором "боєприпасної ініціативи", зокрема торік країна спрямувала на неї загалом мільярд євро. Вона розпочала роботу у 2024 році завдяки підтримці тодішнього прем'єр-міністра Петра Фіали, який виніс пропозицію на розгляд європейських лідерів у лютому того ж року, та президента Петра Павела.
Нинішня правляча коаліція у складі партій "Дії незадоволених громадян 2011" (ANO), "Свобода і пряма демократія" (SPD) та "Автомобілісти за себе" спочатку розглядала можливість згортання відповідної ініціативи, утім зрештою вирішила зберегти за Чехією адміністративну й організаційну роль, відмовившись від безпосередньої участі держави у закупівлях. Водночас саме цю позицію уряду критикують опозиційні політики.
"Крок Німеччини — це чудова новина. Прем'єр-міністр Андрей Бабіш повинен переглянути свою позицію і також надати Україні боєприпаси проти Росії", – заявив колишній міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський.
Окрім цього, за підсумками переговорів із Зуною Пісторіус повідомив про закупівлю близько 200 тисяч пістолетів для Бундесверу у компанії "Чеської збройовки" на суму 56 мільйонів євро.
РФ застосовує дрони "Молнія" на нових частотах, які не бачать більшість детекторів — радник міністра оборони
Радник міністра оборони Сергій Бескрестнов (Флеш) повідомив, що військові РФ почали застосовувати безпілотники типу "Молнія" на частотах, які більшість засобів радіоелектронного виявлення "не бачать, або бачать погано".
Про це він написав на своїй Facebook-сторінці.
"Противник почав застосовувати на "Молниях" діапазон відео частот 4,1-4,5 ГГц (4,3-4,5 ГГц). Більшість детекторів не бачать ці частоти, або бачать погано. Попереджаю щоб довіра до детектора не коштувала вам життя", — написав Флеш.
Норвегія спрямує 1,2 мільярда крон на розробку й закупівлю морських дронів для України
Норвезький уряд цього року спрямує 1,2 мільярда крон із програми Нансена на розробку та закупівлю морських дронів для України. Планується постачання безпілотників як норвезького, так і українського виробництва.
Відповідна заява опублікована на сайті уряду Норвегії.
За словами премʼєра країни Йонаса Гара Стере, в рамках норвезько-українського промислової співпраці розробляють морські дрони, що сприяють гарантуванню безпеки стратегічного торгового маршруту Чорним морем, який має "критичне значення для української економіки та світової продовольчої безпеки".
"Норвезька морська промисловість є світовим лідером. Я радий, що цей досвід також може бути використаний для підтримки боротьби України за свободу. Україна використовує морські дрони для розвідки, наступальних операцій і захисту від російських атак", — сказав Стере.
Він зазначив, що Норвегія спільно з Великою Британією з 2023 року очолює Коаліцію морських можливостей, активно задіюючи свій морський досвід і промислові потужності для підтримки України у війні проти РФ.
"Щоб продовжити підтримку цих зусиль, уряд вирішив виділити 1,2 мільярда норвезьких крон з програми Нансена на розробку та придбання у 2026 році, з поставками від норвезької та української промисловості", — зазначив прем'єр.
Окрім того, Стере зауважив, що співпраця з Україною дає змогу навчати норвезький персонал і сприятиме поступовому впровадженню безпілотних суден до складу ВМС країни у рамках нового довгострокового плану.
Загалом за пропозицією уряду норвезький парламент ухвалив рішення продовжити військову підтримку України цього року на суму 70 мільярдів крон. Кошти розподіляються у тісній взаємодії з українською владою, аби забезпечити їх найефективніше використання.
Український морський коридор у Чорному морі запрацював у вересні 2023 року. За цей час ним було перевезено 200 мільйонів тонн вантажів, більш як половину з яких становить зерно. Водночас останніми місяцями помітно зросла кількість атак на цивільні судна, що прямують до українських портів і з них, додається у заяві.
Сили оборони уразили склади боєприпасів та пункти управління РФ у Бєлгородській і Курській областях — Генштаб
Українські підрозділи Сил оборони впродовж 8 червня та вночі 9 червня завдали ударів по російських військових об'єктах у Бєлгородській і Курській областях.
Про це повідомили в Генштабі ЗСУ.
Зокрема, у Бєлгородській області РФ під удар потрапив склад боєприпасів у районі села Прохоровка, а також пункт управління армії РФ біля Наумовки. Водночас у Курській області Сили оборони уразили командний пункт та місце зосередження особового складу росіян у районі населеного пункту Іскра.
"Я отримав результат, який був потрібен": Зеленський про лист Путіну
Президент Володимир Зеленський повідомив, що лист, надісланий 4 червня очільнику Кремля Володимиру Путіну з пропозицією про зустріч і завершення війни, приніс "результат, який був потрібен".
Про це він заявив під час спілкування з медіа разом із лідерами країн Північної Європи та Балтії.
Проте про який саме результат йдеться, президент не уточнив.
"Я отримав результат, але я не можу поділитися зараз тим, який це був результат. Але я це зробив, і у мене була мета, відправивши лист Путіну, і я думаю, що я отримав результат, який був потрібен", — сказав Зеленський.
Він також зазначив, що протягом місяця надсилав листи до різних інституцій, зокрема в США та ЄС. У такий спосіб Зеленський прагнув привернути більше уваги до України та отримати додаткові "антибалістичні спроможності".
"В мене були різні цілі. Наприклад, пишучи до Сполученим Штатам, я дійсно хотів зробити все, щоб змістити їх трошки, хоча би трошки, із Близького Сходу до ситуації в Україні. Я не хочу, не можу поділитися з вами усім детальними, але моя держава потребує дуже значну кількість антибалістичних спроможностей", — зазначив президент.
