У Японії зростає інтерес до українських дронів. Про це в інтерв’ю Суспільному сказав посол Японії Масаші Накаґоме. Він пояснив, що через законодавчі обмеження країна не може купувати їх для військового призначення, але може використовувати для цивільного життя. Про розвиток українсько-японських відносин у дроновій сфері, а також про участь країни в програмі PURL читайте у нашому матеріалі. Відеоверсію розмови дивіться тут.
Хочу розпочати наше інтерв’ю з найважливішої, мабуть, теми — оборонного сектору. Прем’єр-міністерка Японії Санае Такаїчі створила експертну групу для перегляду оборонної та безпекової політики країни на тлі зростання напруженості через посилення в регіоні військової присутності Китаю, Північної Кореї та Росії. Наскільки серйозною загрозою для безпеки Японії ви вважаєте Росію?
Як ви зазначили, Японія стикається з найскладнішим безпековим середовищем з часів Другої світової війни. Конкуренція та політична напруженість посилюються, тому прем’єрка Такаїчі вирішила створити цю експертну групу для перегляду нашої Стратегії національної безпеки та інших ключових документів. Японія має складних сусідів — Росію, Північну Корею, Китай. Росія навіть під час цієї війни [проти України] залишається дуже активною в нашому регіоні. Вона проводить спільні навчання з Китаєм, спільні морські патрулювання та польоти бомбардувальників. У нашій чинній Стратегії національної безпеки Росія визначена як серйозний безпековий виклик.
Китай без достатньої прозорості активно нарощує військовий бюджет і потенціал, включно з ядерними та ракетними силами. Також він намагається силою змінити статус-кво у Східнокитайському та Південнокитайському морях. Північна Корея розвиває ядерні й ракетні програми, а також бере активну участь у війні проти України, вони надають Росії боєприпаси. Це все дуже складне середовище. Саме тому ми вважаємо важливим перегляд нашої оборонної стратегії та інших безпекових документів.
Японія вперше після Другої світової війни дозволила експорт летальної зброї, хоча обмежень усе ще багато. Чи могли б ви пояснити, яким країнам Токіо може продавати таку зброю і за яких умов?
Донедавна ми обмежували постачання нашого оборонного обладнання пʼятьма категоріями товарів, призначених для оборонних цілей. Тепер за певних умов можна експортувати всі категорії оборонної продукції. Проте діють обмеження: постачати зброю можна лише країнам, з якими Японія підписала відповідні міжнародні угоди. Також Японія не передає оборонне обладнання країнам, які перебувають у стані війни. Між нашими країнами наразі немає відповідної угоди, а Україна перебуває у стані війни, тому ми не можемо передавати летальне озброєння.
Водночас Японія бере участь у програмі PURL. Розкажіть, будь ласка, більше про цей внесок: наскільки він великий і чи плануєте ви його продовжувати?
Від початку російського вторгнення Японія є дуже великим партнером України та надала понад 20 мільярдів доларів допомоги, яка покриває багато сфер. У сфері оборони ми маємо суворіші законодавчі обмеження, але навіть у цих межах Японія зробила певний внесок: ми передали Києву транспортні засоби, форму, медичне обладнання та зробили внески до Комплексного пакета допомоги для України у трастовому фонді НАТО.
Зокрема, профінансували системи виявлення дронів, які вже працюють в Україні. Також приймаємо на лікування поранених українських військових — понад 10 українських військових уже пройшли лікування в Японії й повернулися додому. І, як ви згадали, нещодавно уряд Японії виділив близько 15 мільйонів доларів на нелетальні компоненти програми НАТО PURL.
Ще одне питання про НАТО і його програми. Японські військовослужбовці вперше долучаються до місії Альянсу з підтримки України. Якою буде їхня роль?
Японія направить чотирьох співробітників Сил самооборони до місії NSATU. Головна мета — вивчення досвіду сучасної війни, який Україна зараз здобуває на практиці. Для Японії це надзвичайно важливо через складне безпекове середовище навколо нас. Нам потрібно вивчити, як Україна бореться в цій сучасній війні.

Ще запитання про оборонний сектор. Україна стала одним зі світових лідерів у сфері безпілотників. Чи зацікавлена Японія в цій галузі та як ми можемо співпрацювати, зважаючи на японські законодавчі обмеження?
Багато країн уважно стежать за розвитком української дронової індустрії. Це справді дивовижний прогрес. В Японії зацікавленість українськими дроновими технологіями та інноваціями в оборонному секторі зростає. Японські компанії, особливо стартапи, дуже зацікавлені в українських технологіях. Українські оборонні компанії запрошували на великі виставки, які проводилися в Японії. Приміром, торік ми проводили DSEI — велику оборонну виставку, на якій представлено японські компанії. І в ній брав участь український проєкт Brave1. Українські компанії запрошували й на інші форуми.
Так, є обмеження на оборонну співпрацю, але українські дронові технології мають величезний потенціал і в цивільних сферах. Японські компанії дуже зацікавлені в українських дронах для цивільних сфер, щоб впроваджувати їх у логістиці, сільському господарстві, управлінні інфраструктурою та ліквідації наслідків стихійних лих. Тут ми бачимо великі перспективи співпраці.
Інша велика тема — відновлення. Розкажіть, будь ласка, більше про проєкти з відбудови України, які вже реалізуються або плануються.
Японія підтримує Україну в енергетиці, розмінуванні, розборі завалів, охороні здоров’я, відновленні критичної інфраструктури, допомозі уряду, також ми підтримуємо Суспільне, і надаємо підтримку для митної реформи. Ось один із прикладів у сфері енергетики: Україна пережила жахливу зиму. Ми передали сотні генераторів, трансформаторів та іншого енергетичного обладнання, щоб допомогти українцям справитися — і вже допомагаємо підготуватися до наступної зими.
Інша дуже важлива сфера — залучення приватного сектору. Японія активно просуває державно-приватне партнерство. Якщо ще до повномасштабного вторгнення в Україні працювали близько 44 японські компанії, то зараз уже приблизно 80 японських компаній виходять на український ринок — тобто вони або вже розпочали свою діяльність, або шукають партнерів для запуску нових бізнесів. Тому ми сподіваємося й надалі сприяти залученню приватного сектору до відбудови України та розвитку нових бізнес-проєктів у країні.
Ви згадали розмінування. Чи можете розповісти, які території були очищені завдяки японській техніці, за підтримки Японії, та чи продовжиться ця робота?
Японія є одним із найбільших донорів програм розмінування у світі — починаючи від Камбоджі, Анголи та Колумбії, а тепер і України. Ми передали машини для розмінування, інше обладнання. Наскільки мені відомо, японські машини для розмінування показали себе як дуже ефективні й корисні та вже використовуються в східних і південних регіонах України, зокрема в Миколаївській та Харківській областях. Не можу назвати точну площу очищених територій, але представники Державної служби з надзвичайних ситуацій повідомляли мені, що японська техніка справді дуже корисна.
Минулого року Японія приймала в Токіо велику міжнародну конференцію з питань протимінної діяльності в Україні. Під час цього заходу наш міністр закордонних справ оголосив про нову ініціативу з підтримки гуманітарного розмінування в Україні. Йдеться не лише про надання обладнання. Ми також допомагаємо зі впровадженням технологій, розбудовою спроможностей і створенням комплексного підходу, який забезпечує швидкий та плавний перехід від розчищення територій і ліквідації наслідків руйнувань до подальшого відновлення та розвитку. Тому ми прагнемо підтримувати українські зусилля з розмінування ширше і продовжуватимемо допомагати в цій сфері.
Ще одна важлива тема — переговори. Україна підтримує майже всі можливі формати переговорів, які можуть принести мир. Наразі основною платформою є переговори США — Україна — Росія, утім через кризу на Близькому Сході цей трек призупинився. Як ви оцінюєте цей переговорний трек за участі України, США та Росії? І, на вашу думку, яким чином Токіо долучитися до цього процесу?
Японія підтримує досягнення справедливого та тривалого миру в Україні й вважає надзвичайно важливим досягти цього якомога швидше. Ми часто говоримо, що сьогоднішня Україна може стати завтрашньою Східною Азією. Ми переконані, що безпека Європи та Індо-Тихоокеанського регіону тісно пов’язані між собою і є неподільними. Саме тому те, як завершиться ця війна, має велике значення для Японії та її безпеки. З цієї причини ми підтримуємо зусилля Києва, спрямовані на досягнення миру.
Щодо формату мирних переговорів, то це питання мають визначати українці. Важливо, щоб саме Україна почувалася комфортно з обраним форматом переговорного процесу. Наша позиція полягає в тому, що залучення Сполучених Штатів — вкрай важливе. Також ми вважаємо надзвичайно необхідним, щоб країни G7 та інші міжнародні партнери зберігали єдність у підтримці справедливого та тривалого миру. Тому ми й надалі працюватимемо разом з Україною та міжнародними партнерами для досягнення справедливого і стійкого миру.

Я б хотіла перейти до теми відновлення після катастроф. На жаль, Японія має великий досвід у цьому. Які японські моделі можна застосувати в Україні для відновлення після війни?
Як ви зазначили, Японія має великий досвід подолання наслідків стихійних лих — зокрема, після землетрусу Хансін-Авадзі та Великого східнояпонського землетрусу. Саме завдяки цьому ми накопичили значний досвід, знання та технології у сфері відновлення. Наприклад, ми запрошували до Японії українських посадовців, представників бізнесу та місцевих громад, щоб поділитися нашим досвідом і знаннями.
Ми розповідали про принцип Build Back Better ("відбудовувати краще, ніж було"), розвиток громад та повернення мешканців до постраждалих територій. Українці, які відвідали Японію, говорили мені, що цей досвід був для них дуже корисним. Тому ми й надалі готові ним ділитися.
Що стосується конкретних технологій, то Японія має технологію дистанційного будівництва. Наскільки мені відомо, вона вже використовується і в Україні. Такі технології особливо корисні для роботи в небезпечних районах, а в Україні, на жаль, зараз багато таких територій. Крім того, вони відкривають можливість працювати з будівельною технікою людям з інвалідністю та жінкам.
Ще одним важливим напрямом є прибирання й переробка завалів. Японія має великий досвід ліквідації величезних обсягів уламків після стихійних лих і їх подальшої переробки. Ці технології та наш досвід можуть бути корисними для України.
Також Японія володіє сучасними технологіями у сфері житла, зокрема модульного будівництва. Наші модульні будинки є якісними, швидко зводяться, пристосовані для людей з обмеженими можливостями та вирізняються високою енергоефективністю. Я вважаю, що ці рішення можуть бути використані в Україні для забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, ветеранів та інших людей, які потребують нових осель.
Чи є вже співпраця в цих сферах?
Так, така співпраця вже є. Багато японських компаній, які володіють цими технологіями, вмотивовані допомогти Україні та зробити свій внесок у її відновлення. Японський уряд підтримує ці компанії та заохочує їх до активної роботи в Україні.
Перейдімо до бізнесу. Ви згадали 80 компаній, які працюють на території України. Що необхідно зробити, щоб залучити більше японських компаній до України?
Я вважаю, що є три ключові чинники. По-перше, дуже важливо, щоб держави, які здійснили агресію проти України, не отримували вигоди від її відбудови. Цей принцип закріплений і в Угоді про Інвестиційний фонд відбудови між США та Україною, про нього неодноразово говорили й українські керівники. По-друге, Україні важливо продовжувати антикорупційні та інші реформи, зокрема митну. По-третє, для залучення бізнесу необхідні передбачуване та дружнє до інвесторів середовище, прозорість і надійна інфраструктура.
Але загалом, наскільки український ринок є привабливим для японських компаній і в яких секторах?
Як я вже зазначав, 80 японських компаній — це немало. Я намагаюся щоразу зустрічатися з представниками японського бізнесу, які приїжджають до України майже щотижня. Тому можна впевнено сказати, що інтерес до країни зростає.
Я бачу кілька дуже перспективних напрямів. Перший — це сільське господарство та агробізнес. Також ІТ і цифрові технології. Важливими є охорона здоров’я та медицина. Крім того, значний потенціал має житлове будівництво, де японські технології можуть бути особливо корисними.
А які українські компанії та галузі мають найбільший потенціал на японському ринку?
Наразі Японія та Україна торгують переважно аграрною продукцією. Але є потенціал для подальшого розширення торгівлі. Сільське господарство та пов’язаний із ним агробізнес є однією з дуже важливих галузей, адже Україна має дуже конкурентоспроможний аграрний сектор. І я думаю, що за підтримки японських компаній та у співпраці з ними Україна зможе експортувати до Японії більше перероблених харчових продуктів та іншої продукції аграрного сектору.
Другий перспективний напрям — ІТ і цифрові технології. Україна має потужний кадровий потенціал у цій сфері. Третій напрям — безпілотні технології для цивільного використання. І, нарешті, Японія може стати для українських компаній своєрідними воротами до азійських ринків. Для українського бізнесу вихід на ринки Азії часто є складним завданням, але в партнерстві з японськими компаніями цей процес може бути значно простішим.
Тобто українським компаніям потрібна підтримка японських партнерів?
Я б сказав, що саме партнерство між українськими та японськими компаніями відкриває дуже великі можливості для співпраці.

І моє останнє запитання — про культуру. Культурні, спортивні та освітні обміни часто стають фундаментом для поглиблення відносин між країнами. Чи бачите ви потенціал для їх розширення?
Безумовно, потенціал дуже великий. Я працюю в Україні вже близько півтора року і щиро вражений тим, наскільки українці цікавляться японською культурою. Водночас і в Японії також зростає інтерес до України та всього, що з нею пов’язано. Наприклад, минулого року фестиваль "Японська осінь" у КПІ відвідали близько дев’яти тисяч людей. І це не лише Київ, подібні культурні заходи відбувалися також у Львові та Одесі.
Я бачу великий потенціал. Також український Національний балет виступав у Японії та зібрав численну аудиторію. Великий успіх мали гастролі Одеського симфонічного оркестру. Тож у культурній сфері є чималий потенціал.
У сфері освіти мене дуже тішить, що дедалі більше українців хочуть вивчати японську мову. Цього року ми плануємо вперше провести іспит зі знання японської у Львові. Досі такий іспит можна складати лише в Києві. І ще одна сфера, яку хотів би згадати, — спорт. Мені дуже приємно бачити, що двоє українських сумоїстів — Аонішікі та Шіші — дуже популярні в Японії та демонструють чудові результати. Я щиро бажаю їм подальших успіхів.
