Захід надає Україні зброї “рівно достатньо, щоб вижити, але не достатньо, щоб повернути територію”. Про це пише The New York Times з посиланням на німецького зовнішньополітичного аналітика Ульріха Шпека.
“Здається, ідея полягає в тому, що Росія повинна не виграти, але й не програти. Те, що країни надсилають і як повільно вони це надсилають, багато говорить нам про військові цілі західних країн”, — додав він.
З його словами, зараз це стає ще важливішим, оскільки Україна більше залежить від західної зброї.
Незважаючи на це, радник Центру стратегічної та бюджетної оцінки у Вашингтоні та колишній заступник міністра оборони при президенті Джорджі Буші Ерік С. Едельман, сказав, що європейці тримаються разом міцніше, ніж багато хто очікував.
“Громадська підтримка залишається досить сильною. І хоча, безумовно, будуть негативні економічні наслідки — особливо в Німеччині — євро зробило багато кроків, щоб захистити себе шляхом зберігання енергії та диверсифікації поставок. Путін може виявити, що зробив погану ставку”, — сказав Едельман.
Тим не менш, додав він, “незважаючи на цю загалом позитивну оцінку, ніколи не слід недооцінювати виклики підтримки коаліції та управління альянсом”.
Загалом, американський внесок військової техніки та грошей у допомогу Україні перевищує внесок усіх інших союзників разом узятих, йдеться у матеріалі The New York Times. І вибір американської стратегії є домінуючим. Цьому сприяють жорстокість російської війни, хоробрість українського уряду і військових та явна незацікавленість президента РФ Володимира Путіна в переговорах, не кажучи вже про вихід Росії з окупованих територій.
У низці європейських країн панує занепокоєння, що через успіхи України Путін вдасться до відчайдушної авантюри з ескалацією. Для німців і французів врегулювання за лініями, які існували до вторгнення 24 лютого, здавалося б цілком достатнім — поразка для Путіна, але не розгром, пише видання.
Побоювання полягає в тому, що занадто велика “втрата обличчя” для Росії підштовхне Путіна до використання ядерної зброї або “брудної бомби” — звичайної вибухівки з радіоактивним матеріалом.
Це головна причина того, що Німеччина та Франція, здається, ретельно калібрують складність зброї, яку вони надсилають в Україну, йдеться у статті. У Європі майже закінчилася зброя радянської епохи для відправки в Україну, а її власні запаси, призначені для власного захисту, також низькі. Оскільки після холодної війни сталося різке падіння військових витрат.
Існує значна невідповідність між потоком зброї, що постачається Сполученими Штатами, Великобританією та Польщею, та тим, що надає решта Європи, пише видання.
