Росія — держава-терорист. Чому Україна просить світ надати РФ такий статус і що він змінить

Росія — держава-терорист. Чому Україна просить світ надати РФ такий статус і що він змінить

Росія — держава-терорист. Чому Україна просить світ надати РФ такий статус і що він змінить
. Глава МЗС Росії Сергій Лавров, саміт G20, Індонезія, 8 липня 2022 року. Фото: АР

13 жовтня Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію про визнання Росії терористичним режимом. Це — перша міжнародна інституція, яка відреагувала на заклик президента Володимира Зеленського офіційно назвати дії Росії в Україні тероризмом. Саме так Україна хоче кваліфікувати атаки на мирні українські міста, зокрема масовані ракетні удари 10 жовтня. Але якщо простежити заяви української влади та реакції міжнародної спільноти від початку повномасштабного вторгнення, можна помітити, що там звучать різні терміни — "держава-терорист", "держава-спонсор тероризму", "терористичний режим". Чим відрізняються ці поняття і що змінює цей статус для Росії?

"Держава-терорист" і "терористичний режим"

У квітні Верховна рада офіційно визнала Росію державою-терористом, яка має на меті чинити геноцид українського народу і вдається до масових вбивств та злочинів в Україні. А у травні терористичною державою Росію оголосив і Сейм Литви.

Але пояснення терміну "держава-терорист" побіжно дає виключно українське законодавство (віднедавна — з травня). У законі вказано, що йдеться про державу, "яка відкрито, з використанням власних збройних сил, інших збройних формувань, або приховано, з використанням збройних формувань, що діють від імені та (або) в інтересах такої держави, вчиняє терористичні акти, акти міжнародного тероризму".

А ось в міжнародному праві такого терміну немає — отже, й чітких наслідків надання Росії статусу "держави-терориста" не передбачено. Нині це поняття має радше політичне, аніж юридичне значення, пояснює Олександр Мережко, голова комітету Верховної ради з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва. Однак Україна намагається це змінити й лобіює появу міжнародної конвенції, яка б закріпила визначення "державного тероризму" і "держави-терориста".

"Усе починається з того, що спочатку якесь поняття і його зміст фіксується у галузі міжнародної політики, а потім вже виходить на рівень міжнародного права і розробляється відповідна міжнародна конвенція. Це перший крок до фіксування на міжнародно-правовому рівні такого явища, як "державний тероризм". Треба починати з того, щоби на нашому національно-правовому рівні закріпити це поняття, а потім уже пропонувати розробку міжнародної конвенції, наприклад, на таких майданчиках як Генеральна асамблея ООН і Рада Європи", — каже Мережко.

У нещодавньому рішенні ПАРЄ, втім, Росію названо не державою-терористом, а державою, режим якої є терористичним. За словами Мережка, це був певний компромісний варіант, близький до запропонованого Україною. ПАРЄ по суті визнало, що саме керівництво Росії вдається до терористичних дій, а це підриває легітимність російського уряду. І це — ще один крок для додаткового тиску на Росію та її ізоляції, хай і досить формальний. На рівні ООН Росію поки не визнали державою-терористом, хоча наприкінці червня після обстрілу російськими ракетами ТЦ "Амстор" у Кременчуці, президент Зеленський закликав Раду безпеки це зробити.

"Росія по відношенню до сусідніх держав використовує терористичні методи — залякування, терор. Ми це бачили на прикладі Солсбері у Великій Британії (спроба вбивства колишнього співробітника російської військової розвідки Сергія Скрипаля та його доньки, — ред.), так само і щодо України. Але є ще й внутрішній аспект: він пов'язаний з тим, що держава-терорист використовує терор щодо власного населення", — каже Олександр Мережко.

Читайте також: Видалити "ракову пухлину". Чи можна виключити Росію з Радбезу ООН

Держава-спонсор тероризму

Є ще один статус, пов’язаний з тероризмом, який теоретично може бути застосований щодо Росії — "держава-спонсор тероризму". У серпні Сейм Латвії ухвалив саме таке позначення дій РФ і водночас закликав Євросоюз обмежити видачу віз росіянам. Латвійці пояснили це рішення не лише нинішньою агресією проти України. "Упродовж багатьох років Росія підтримувала та фінансувала терористичні режими та організації у різний спосіб — прямо та опосередковано — як найбільший постачальник зброї для режиму Асада в Сирії та як виконавець у таких справах, як отруєння сім’ї Скрипалів або збиття літака MH-17", — заявляли тоді латвійські парламентарі.

Але це радше політична декларація, бо у латвійському законодавстві немає пояснення, що таке "держава-спонсор тероризму" і як її потрібно покарати. Єдина країна, де такий статус передбачає конкретні наслідки, зокрема санкційні — США. Якщо Росію визнають державою-спонсором тероризму, вона опиниться в одному переліку з Кубою, Північною Кореєю, Іраном та Сирією. США, можливо, доведеться розширити санкції значно більше, ніж на певні сектори російської економіки та конкретних людей.

Санкції проти держав-спонсорів тероризму посилюють їхню політичну й економічну ізоляцію: запроваджується заборона зовнішньої допомоги від США, заборона експорту та продажу оборонних товарів, контроль за експортом товарів подвійного призначення тощо. А ще в окремих випадках США можуть визнати відсутність у держави з таким статусом судового імунітету. Отже, проти уряду держави-спонсора тероризму можна буде подавати позови в американські суди та отримувати компенсацію із заарештованих державних активів.

Ще 28 липня Сенат США ухвалив резолюцію, яка закликає Державний департамент (фінальне рішення має бути саме за ним) визнати Росію державою-спонсором тероризму через події в Україні, Чечні, Грузії та Сирії, які призвели "до загибелі незліченної кількості людей". А у вересні американські сенатори — демократ Річард Блюменталь та республіканець Ліндсей Грем, представили законопроєкт про визнання Росії країною-спонсором тероризму. Цей документ містить положення, що дозволить президентові США відмовитися від визнання країни спонсором тероризму, коли причина надання їй такого статусу буде усунута.

Читайте також: "Нова фаза війни йде проти всіх зобов’язань до миру, які давала Росія у минулому, і за це буде покарання" — голова ПАРЄ

Чому це не дуже вдала ідея

Держсекретар США Ентоні Блінкен у відповідь на заклики долучити Росію до держав-спонсорів тероризму заявив: адміністрація США разом із Конгресом шукає альтернативу такому статусу. Головна мотивація Блінкена: зарахування РФ до держав-спонсорів тероризму "може мати непередбачувані наслідки, які не будуть не лише некорисними, а й шкідливими".

Росія — держава-терорист. Чому Україна просить світ надати РФ такий статус і що він змінить
Адміністрація США разом із Конгресом шукає альтернативу статусу держави-терориста для РФ. Держсекретар США Ентоні Блінкен. Фото: Getty Images

"Як ви знаєте, активи російського Центрального банку, які зберігалися в Сполучених Штатах, були заморожені. І було багато дискусій щодо повернення цих активів для компенсації Україні, українському уряду, можливо, окремим українцям, які постраждали. Якщо Росію визнають державою-спонсором тероризму, американські громадяни, а не громадяни України, можуть подати до суду на Росію за терористичні акти. Тоді активи російського Центрального банку можуть бути використані для передачі американцям, які постраждали від російського тероризму", — пояснює Інгрід Вюрт, професорка права в університеті Вандербільта, співредакторка Американського журналу міжнародного права.

За її словами, теоретично, ці заморожені російські кошти можна було б передати Україні, однак немає сенсу робити це саме через статус держави-спонсора тероризму. Є й інша пересторога — додаткові санкції, передбачені для держави спонсора-тероризму, можуть нашкодити Україні. Скажімо, ускладнити "зернову угоду" щодо українських портів. За словами Вюрт, це аж ніяк не означає, що американський уряд не бачить потреби у посиленні санкційного тиску на Росію — просто для цього потрібно шукати інші юридичні механізми.

"Мене турбує, що статус держави-спонсора тероризму здається просто швидким рішенням. Але юридичні наслідки цього статусу насправді не є тим, що люди шукають. Адже держава-спонсор тероризму — це не просто таке собі позначення для всіх поганих країн. Це навіть не позначення всіх країн, які здійснюють воєнні злочини. Насправді цей статус взагалі не передбачає врахування воєнних злочинів і ведення агресивних війн. Тероризм часто описує дії недержавних гравців — скажімо, коли терорист захоплює літак, бере заручників і вимагає чогось. Ми ж не називаємо війну Німеччини з Радянським Союзом або війну Німеччини зі Сполученими Штатами тероризмом", — говорить Вюрт.

Читайте також: Трибунал для Путіна. Як російське керівництво відповість за злочини в Україні

***

Володимир Василенко, представник України в Раді ООН з прав людини у 2006-2010 роках, суддя Міжнародного кримінального трибуналу щодо колишньої Югославії у 2005 році, звертає увагу на ще один момент: статус "держави-терориста" або "держави-спонсора тероризму" зміщує фокус міжнародної спільноти з реального притягнення Росії до відповідальності за її злочини в Україні.

"Пересторога у тому, щоби відповідальність за агресію не була підмінена покаранням за допомогу терористам. Санкції проти РФ, запроваджені США, європейськими й іншими державами — не тому, що Росія вчинила акти тероризму. А тому, що Росія чинить акт агресії проти України. Що таке акт терору? Це акт залякування, який здійснює фізична чи юридична особа з метою вплинути якимось чином на політику держави. Це акт, покликаний залякати суспільство, мобілізувати вимоги щодо державних органів для того, щоб змінити там політику. А тут геть інша справа: тут держава чинить злочин", — каже Василенко.

За його словами, наразі Україні було б принциповіше зосередитися на вже наявних правових механізмах, які допоможуть покарати за злочини в Україні конкретних осіб. Це вже можна зробити за допомогою Міжнародного кримінального суду у Гаазі. Адже у випадку нинішньої війни йдеться про порушення міжнародного права: воєнні злочини, злочини проти людяності та геноцид. А ще — злочин агресії, для доведення якого, втім, Україні доведеться створювати з міжнародними партнерами спеціальний трибунал.

Читайте також

"Буча буде однією з перших справ, де росіян судитимуть на міжнародному рівні" — ексслідчий ООН Марк Гарласко

"Це насправді жахіття": розмова зі слідчим, який фіксує злочини окупантів на Харківщині

Юрист Марк Елліс — про трибунал для Путіна, уроки Югославії та чому правосуддя після війни — це гра в довгу

"Без правосуддя зцілення після війни ніколи не настане" — військова журналістка Жанін ді Джованні

На початок