Хто потрібен на ринку праці в Україні і на що чекати після карантину. Пояснює експертка

Хто потрібен на ринку праці в Україні і на що чекати після карантину. Пояснює експертка

Ексклюзивно
Хто потрібен на ринку праці в Україні і на що чекати після карантину. Пояснює експертка

Державна служба зайнятості відзвітувала, що найпопулярнішими під час карантину в Україні стали вакансії у сфері охорони здоров'я, торгівлі та поштовій/кур'єрській діяльності. HR-експертка Тетяна Пашкіна розповіла Суспільному, наскільки правдивою є ця статистика, як змінився ринок праці в умовах суворих обмежень роботи сфери обслуговування та багатьох інших галузей і на що слід чекати малому та середньому бізнесу після завершення карантину.

За словами Пашкіної, люди, які й до карантину хотіли змінити роботу, нині поставили кар'єру на паузу і кількість резюме від них скоротилась. Однак багато працівників вимушено поміняли сферу діяльності.

"Зросла кількість людей, яких скоротили і які змушені шукати роботу. Відповідно вони досить активно розглядають пропозицію і згодні на якісь речі, які є для них оптимальними в режимі "тут і зараз". Це не завжди резюме і їх не завжди можна побачити по тому, що вони відгукуються без резюме. Вони самі телефонують роботодавцю, відкривають контакти рекрутера тощо. Починає розвиватися "сірий" ринок — той, де щось врахувати взагалі нереально, оскільки зайнятість є тіньовою і добре, якщо взагалі заплатять наприкінці робочого дня", — каже експертка.

За її словами, деякі бізнеси потерпають від того, що були вимушено поставлені на паузу. Це сфера краси, готелі, кафе, бари, ресторани.

"Той ріст, який у них був, поки йде в нуль, але є надія на відродження. Що довше карантин — то більше шансів, що менше бізнесів виживуть, особливо, середні та малі бізнеси. Відповідно, є люди, які або шукають підробіток, або "проїдають" накопичення, але готові повернутись у галузь, щойно вона відновиться. Є групи людей, які вимушені підпрацьовувати, які "стартанули" просто зараз — це комірники, комплектувальники, кур'єри для онлайн-торгівлі, яка зараз замінює офлайн. Сфери продуктових магазинів, автозаправок, у них теж є наплив відвідувачів і вакансії, які вони готові закривати людьми без досвіду роботи", — каже Пашкіна.

Водночас зарплата у цих сферах залишається на тому самому рівні.

"Можливо, існують якісь перемінні складові, які дозволяють регулювати зайнятість і, відповідно, навантаженість й оплату за неї. Існує інша практика: якщо в людей неповна зайнятість, наприклад, у тих же ейчарів або маркетологів, то заробітна плата пропорційно скорочується", — зазначає експертка.

Згідно зі звітом Державної служби зайнятості, станом на 1 квітня зареєстровано 349 тисяч безробітних і 64 тисячі вакансій. Середня зарплата склала 6 645 гривень.

Найбільше безробітних зареєстровано на Волині, Буковині, Прикарпатті, Закарпатті, Тернопольщині, Чернігівщині та Луганщині.

Найпопулярнішими на ринку праці під час карантину стали:

  1. Сфера охорони здоров'я (медпомічник; соціальний робітник; фельдшер; лаборант).
  2. Торгівля (продавець продовольчих товарів; сортувальник; касир).
  3. Поштова та кур'єрська діяльність (кур'єр; водій; підсобний робітник; поштовий працівник).
  4. Сільське та лісове господарство (тракторист; робітник із комплексного обслуговування сільськогосподарського виробництва; лісоруб).
  5. Охоронна діяльність (охоронець; поліцейський).
  6. Текстильна промисловість (швець, закрійник, кравець).

Водночас Пашкіна зазначає, що в Україні і до карантину була серйозна криза з медпомічниками, фармацевтами та іншими фахівцями медичної сфери.

"Існує вхідний поріг у вигляді вищої спеціалізованої освіти. Я не думаю, що за ці два місяці у нас збільшилася кількість дипломованих лікарів чи підвищився плин кадрів у зв'язку з чимось. Маю сумнів, що за кордоном у нас було стільки лікарів, аби вони повернулись і поповнили нам "скарбничку". Їх не могло туди так багато поїхати, оскільки не вистачає знання іноземних мов, яке вимагається у дипломованих лікарів", — каже експертка.

За її словами, попит на вантажників і комірників зріс ще наприкінці минулого року, а швачки наразі перекваліфікувалися на пошиття халатів і масок або продовжують шити на замовлення необхідні речі.

Водночас Держслужба зайнятості фіксує найбільшу кількість безробітних серед робітників сфери обслуговування і працівників торгівлі та послуг. Найменше — серед технічних службовців і робітників сільського господарства.

46% безробітних мають вищу освіту, 36% — професійно-технічну і 18% — загальну середню.

Читайте також: "На карантині: що варто знати про дистанційну роботу та оплату праці"

Пашкіна зазначає, що 12 травня — не найгірший варіант завершення карантину через свята, оскільки і раніше було складно знайти роботу у цей період.

За її словами, послаблення карантину необхідне, оскільки знизить ступінь напруженості у суспільстві. Але такі заходи все одно не додадуть грошей, тому деякі середні і малі бізнеси не зможуть відновити свою роботу після зняття обмежень.

Що відомо

  • 25 березня уряд вирішив ввести режим надзвичайної ситуації по всій території України та продовжив карантин до 24 квітня.
  • Кабінет міністрів України затвердив список додаткових обмежень у країні на час карантину через коронавірус. У країні заборонено ходити без респіратора або захисної маски, зокрема по вулицях і прибудинкових територіях.
  • У Києві з 12 березня обмежили освітній процес, проведення масових заходів, а також закрили розважальні центри, щоб запобігти ймовірному поширенню коронавірусу.
  • З 24 березня у столиці посилили обмеження через поширення коронавірусу: заборонили роботу МАФів, де готують шаурму та каву, а також ввели "масковий режим". Також у торговельних закладах заборонили продавати алкоголь на розлив, готувати на продаж каву й інші напої.
  • За незаконне звільнення працівників під час карантину керівників можуть покарати штрафом, позбавленням права обіймати певні посади або виправними роботами на строк до 2 років.
  • Із 6 квітня нові обмеження набули чинності. Штраф за порушення становить від 17 до 34 тисяч гривень.
  • Українці розповіли про ставлення до дій влади в умовах загрози коронавірусу і те, як змінилися їхні доходи під час карантину.
  • Всесвітня організація охорони здоров'я оголосила епідемію вірусу COVID-19 пандемією.
Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди