За 31 рік Незалежності українські науковці зробили багато важливих фундаментальних і прикладних відкриттів. Працювали й в Україні, й у ліпше оснащених лабораторіях по всьому світі. Суспільне виокремило п’ять значущих для сьогодення винаходів наших вчених, які зробили в інституціях країни.
Cуперантибіотик "Батумін"
У лікарнях щодня використовують велику кількість різноманітних антибіотиків, які впливають на життя мікроорганізмів. Ті стають суперстійкими до більшості відомих науці антибіотиків. Такі бактерії, зокрема стафілококи, призводять до розвитку небезпечних шпитальних інфекцій, які складно лікувати.
У 2005 році група науковців з Інституту мікробіології і вірусології НАН України виділила новий антибіотик "Батумін" із бактерії Pseudomonas batumici, який дозволяє боротися з лікарняними інфекціями. Препарат здатний вибірково знищувати усі наразі відомі види стафілококів і є менш агресивним до інших видів бактерій, зокрема до тих, що входять до нормальної мікрофлори людини. Ба більше, при використанні "Батуміну" ймовірність розвитку антибіотикорезистентності інших видів бактерій є мінімальною.
Препарат випускають у вигляді мазі, яку можна наносити на уражені стафілококами ділянки шкіри.
Читайте також: Війна та роботизація: над якими розробками протезів працюють науковці
Гнучкий суперконденсатор
У 1990-2010 роках група науковців із Національного університету "Львівська політехніка" у співпраці з Тайваньским текстильним дослідним інститутом працювали над системою енергозабезпечення побутових приладів. Система працює за рахунок сонячної батареї, котра утворює електричний сигнал, який згодом потрапляє у суперконденсатор з великою ємністю. Він накопичує енергію, а потім розподіляє її за допомогою спеціального електронного менеджера.
Наразі прилад виглядає як сумка потужністю 2 вати, у якій можна зарядити мобільний телефон. Утім, науковці намагаються збільшити потужність винаходу, аби від приладу можна було заряджати планшет чи ноутбук.
У 2011 році гнучкий суперконденсатор увійшов до переліку найкращих світових розробок за версією американського наукового журналу "Research & Development".
Читайте також: "Допомога комусь найперше допоможе вам" — науковці-волонтери, що працюють з дітьми-переселенцями
Рідкий струменевий скальпель
Розроблений у 2014 році вченими з Харківського аерокосмічного інституту та Національного авіаційного університету (Київ). Винахід створений для проведення операцій на внутрішніх органах людини і базується на технології, яка використовується у авіаційній промисловості: струмінь води під високим тиском видаляє нем’язеву тканину, залишаючи цілими судини органу. Це мінімізує втрати крові при хірургічних втручаннях. Крім того, такі операції проходять удвічі швидше, ніж звичайні, а післяопераційне відновлення пацієнтів скорочується.
Апарат виглядає як бормашина зі стоматологічного кабінету з двома прикріпленими скальпелями більшого і меншого діаметру. Їх застосовують для операцій на різних органах. Наприклад, скальпель меншого діаметру використовують для видалення метастазів пухлин із печінки онкохворого без пошкодження органу. Більшим скальпелем лікують абсцеси, вимиваючи гній із тканин чи органів за допомогою струменя води під високим тиском.
Читайте також: Понад 15 млн українців потребуватимуть психологічної підтримки — глава МОЗ про наслідки війни, окупацію та COVID-19
"Кровоспас"
Після початку війни Росії в Україні у 2014 році постала проблема забезпечення українських воїнів кровоспинними засобами. Імпортний "Целокс" був дорогим і його не вистачало на полі бою, тому деякі бійці, яких ще можна було врятувати, гинули від втрати крові.
Науковці-волонтери із Інституту травматології та ортопедії, Інституту фізичної хімії та Інституту кардіології імені Миколи Стражеско створили український аналог "Целоксу", який би дешевшим і доступним для українців.
Вчені створили унікальну хімічну композицію і просотали нею бинт/серветку, якою слід набити рану. Щільний кров’яний згусток почне формуватися вже через 30-40 секунд після тампонування пошкодження.
Препаратом настільки легко користуватися, що його на полі бою може використовувати навіть сам боєць. Серветки і пластирі, просотані "Кровоспасом", можуть використовувати медики під час хірургічних втручань та цивільні, наприклад, при автомобільних аваріях.
У 2016 році засіб отримав сертифікат відповідності і вийшов у серійне виробництво. Зараз його можна придбати у будь-якому онлайн-магазині.
Читайте також: Не лише за електронним рецептом. Як з 1 серпня купити антибіотики і де рецепт не потрібен
Вода з повітря
Зміни клімату та забруднення водойм поглиблюють проблему доступності питної води на планеті. Теперішня посуха та критичне падіння рівня води у річках Європи є підтвердженням серйозності ситуації. Тому апарати для отримання прісної води наразі актуальні.
Один із таких приладів із назвою SmartOasis у 2016 році створив український конструктор Олексій Приходько із конструкторського бюро IDA. Від 2019 року один зі SmartOasis генерує прісну воду у парку Al Mamzar Smart Par в Дубаї.
Конструкція із живими рослинами працює на сонячних батареях і генерує воду з повітря (до 200 л на добу). Ба більше, прилад самоочищується від піску та самостійно доглядає за рослинами. Підійти і напитися "води з повітря" можуть усі охочі.
Читайте також
Як поліпшити раціон, щоб знизити ризики появи тривожності й депресії під час війни
Як українці в шахи перемагали: історії світових чемпіонів
Марина В'язовська — про медаль Філдса та реакцію науковців на війну в Україні
