Лідер збірної України зі стрибків у висоту Проценко – про націленість на вихід у фінал ЧС та "важку підготовку"

Лідер збірної України зі стрибків у висоту Проценко – про націленість на вихід у фінал ЧС та "важку підготовку"

Ексклюзивно
Лідер збірної України зі стрибків у висоту Проценко – про націленість на вихід у фінал ЧС та "важку підготовку"
АР

Ексклюзивне інтерв'ю українського атлета перед ЧС-2022 для Суспільне Спорт.

Андрій Проценко – один із легкоатлетів, що потрапив до складу збірної України на чемпіонат світу-2022, що розпочинається 15 липня у Орегоні. 34-річний стрибун у висоту змагатиметься на сьомому для себе чемпіонаті світу і спробує поборотися за перший у кар'єрі вихід у фінал.

Саме боротьбу за вихід у фінал Проценко назвав однією з головних цілей на чемпіонат світу-2022 для себе. Про це він розповів у великому інтерв'ю для Суспільне Спорт.

Суспільне Спорт – ексклюзивний транслятор чемпіонату світу з легкої атлетики в Україні. Виступ Андрія Проценка у кваліфікації запланований на п'ятницю, 15 липня, о 20:20 за київським часом. Пряма трансляція - наживо на сайті Суспільне Спорт!

Літня частина сезону для Проценка розпочалася із запізненням – відкрити її українцеві вдалося лише у червні. Перед цим український стрибун у висоту перебував на території окупованої Росією Херсонщини, яку зміг покинути лише у квітні.

Читайте також: Український легкоатлет Проценко після 40 днів вибрався з окупованої Херсонщини. Його історія виїзду

Попри пізній початок сезону, перед чемпіонатом світу Проценко тричі підіймався на подіуми міжнародних турнірів. А також стартував у сезоні Діамантової ліги, де виступив на етапі у Римі (четверте місце). Його найкращий результат у сезоні - стрибок на 2.26 м.

Перед виступом на чемпіонаті світу з легкої атлетики 34-річний спортсмен дав ексклюзивне інтерв'ю Суспільне Спорт, у якому розповів про повернення до виступів після паузи, спричиненої війною. А також про акліматизацію, яку пройшов перед стартом чемпіонату світу.

  • Про повернення до виступів

"Завжди приємно займатись тим, що любиш і до чого звик. Важка була підготовка, але загалом мені вдалось підвестись до сезону. Можливо, не в ідеальній формі, але впродовж сезону результати ростуть. У Німеччині на першому старті самопочуття було хороше, потім уже поїхав на другий, це була Діамантова ліга, стан дещо погіршився. Відчувались пробіли в підготовці. Ноги трохи підкошувались, адже я пропустив момент, коли мав би "завантажуватись", коли треба було вправи з загальної фізичної підготовки робити чи штангу піднімати. Цей проміжок у мене випав – я потрапив одразу на технічну роботу".

"Після того, як вибрався з окупації, більше приділяв увагу саме технічній роботі: бігав спринт з обтяжувачами, а глибоке прокачування м’язів я пропустив. Це був якраз період, коли я перебував у окупації. Трохи займався цим, однак у підсумку цього не вистачило. Які емоції переживав після повернення? На першому старті після перерви я відчував мандраж як ніколи. Але після нього вже було не так, якось звик".

  • Про очікування щодо чемпіонату світу
"Думки були різні. Звичайно, спочатку здавалось, що війна раз-два – і скінчиться. Але вийшло не так, як хотілось. На початку я взагалі планував збирати речі та йти допомагати захищати Батьківщину, однак так вийшло, що я звідти [з Херсонщини] нікуди не міг подітись. Зрештою, сидів цілий місяць, не виїжджаючи. Дружина навіть з хати мене не випускала – тільки у двір".

"Коли виїхали, то тоді я вже зрозумів, що можна готуватись. До цього ж я форму мінімально, але підтримував, були для цього можливості. Плюс – з’явився мій тренер Геннадій Зуєв, який почав контролювати, допомагати в підготовці. Де він був до цього? У перший день повномасштабної війни він сів до авто з родиною та виїхав, він був на заході України. У нашій групі [легкоатлетів] також є дівчата з Харкова та Миколаєва, тож він із ними виїхав на тренувальний збір до Португалії. Я ж приєднався до них, як зміг".

"Думаю, результати кваліфікації [чемпіонату світу] будуть близько 2.30 метра, а я хочу проходити до фіналу. Так що треба стрибати якомога більше. Скільки треба буде – стільки стрибатиму".
  • Про втрачену внаслідок паузи форму
"Важко сказати, наскільки я втратив форму. Підготовка йде не один рік, ми постійно готувались, я тримав себе у формі. Трошки відпочив, може, це й на користь пішло. Загалом у цьому сезоні не вийшло дещо "гармонійно" підготуватись. Зараз форма росте – на останньому старті стрибнув 2.26 метра, на 2.30 метра були гарні спроби. Так що є хороші сподівання на цей сезон. Зараз буде чемпіонат світу, далі – Європи. Сподіваюсь, що результати будуть рости".

"На початку повномасштабної війни я готувався до зимового чемпіонату світу, мав туди їхати. Зрештою, дивився змагання через онлайн-трансляцію з окупованого Херсона, як Джанмарко Тамбері стрибав із написом мого прізвища та прізвища Богдана [Бондаренка] на плечі".

Джанмарко Тамбері з українським прапором та прізвищами атлетів
Джанмарко Тамбері з українським прапором та прізвищами атлетів. AP
Читайте також: "Хотів стрибнути для них також". Італійський атлет Тамбері яскраво підтримав Україну на ЧС
  • Про приїзд до Орегона та акліматизацію

"Акліматизація краще проходила, аніж в "інший бік", коли ми їхали в Китай чи в Токіо. Хоч і різниця у часі дуже велика, але адаптуватись простіше. Важчою була дорога, бо дуже далеко, і всі виїздили хто звідки, у деяких скасовували та переносили рейси. Дорога зайняла кілька діб загалом".

  • Про умови, у яких готувалися українці в Чула-Вісті

"Нас розмістили дуже добре, ми живемо в готелі "Hilton", їздимо на автобусі до тренувальної базі. Я так розумію, що вона – одна з найкращих в Америці. Клімат – більш-менш. Удень трохи спекотно, але, зважаючи на те, що я був до цього в Іспанії, високі температури не так сильно відчуваються, як там. Тренувальний комплекс дуже великий. Там загалом можна і жити, але зараз з’їхалось дуже багато спортсменів, тому нас розмістили в готелі".

"Чому ми не приїхали одразу до Юджина? Як я зрозумів, то там заїзд із 13-го липня, і раніше там нікого не чекають. Тому команди шукають можливості, де б провести збір, щоб адаптуватись, звикнути до нового часового поясу. Тут переліт дві години до Портленда і звідти – ще дві години до Юджина. Залишається не така важка дорога".
  • Про родину, яка залишилась у Європі, і плани після чемпіонату світу

"Моя родина зараз у Франції у моєї двоюрідної сестри, буде звідти вболівати за мене. Далі я вже приїду [з Юджина] і будемо вирішувати, де залишатись і що робити з житлом. Думаю, сім’я точно поки що буде залишатись у Європі, можливо, у Польщі, ближче до України. Де ж буду я – не знаю. Якщо будуть збори, то буду брати тренера з собою і їхати. Якщо буду потрібен в Україні – то буду в Україні".

  • Про спогади з окупаційної Херсонщини

"Усе це згадую та пам’ятаю. Херсонщина – це моя Батьківщина, мені хочеться туди повернутись. Усі [українські легкоатлети] цього хочуть – поїхати додому. Ми чекаємо, коли все скінчиться. Авжеж, хочеться, аби якнайшвидше. Хочеться, щоб російські війська розвернулись і теж поїхали додому".

Хто такий Андрій Проценко

  • 34-річний український стрибун у висоту з Херсонщини.
  • Проценко - срібний призер чемпіонату світу у приміщенні (у 2014 році), а також 2-разовий срібний призер чемпіонатів Європи - 2014-й (на відкритому повітрі) та 2019 роки (у приміщенні).
  • У доробку Проценка - виступи на трьох Олімпійських іграх (найкращий результат - четверте місце на Олімпіаді у Ріо-де-Жанейро).

Що далі

  • П'ятниця, 15 липня, 20:10. Кваліфікація стрибків у висоту на ЧС-2022.
  • Понеділок, 18 липня, 03:45. Фінал стрибків у висоту на ЧС-2022.
Категорії
ФутболЛегка атлетикаУсик - Джошуа 2Збірна України з футболуЧС-2022 з футболуСанкції проти РосіїБіатлонТенісКомандні види спортуБоксГімнастикаФехтуванняПаралімпійський спортФормула-1Українці за кордономВодні види спортуФутзалБаскетболХокейЗимовий спортВелоспортКіберспортШахиБіатлон: відео гонокОлімпіада-2022Дзюдо