Логічне рішення ЗСУ, а не програш ― саме так оцінюють військові експерти відступ української армії з Лисичанська. Кажуть, з військової точки зору ані Сєвєродонецьк, ані Лисичанськ не мали великого значення. Чи є критичною для перебігу війни втрата контролю над Луганською областю? Яким чином розвиватиметься далі Східний фронт, які сили потрібні українським захисникам для контрнаступу і чому РФ так гучно заявляє про "захоплення Луганської області" ― Суспільне розбиралось разом з експертами.
Чому українська армія відійшла з Лисичанська
Генштаб 3 липня повідомив про закінчення операції з відводу військ з Лисичанську. Утримувати місто було і важко, і нелогічно з точки зору величезних втрат, які б могла понести українська армія продовжуючи його тримати, вважає литовський військовий експерт Даріус Антанаїтіс: "Українська армія ще не має достатньо іноземної зброї, щоб захистити свою Батьківщину від російських загарбників. Тому треба зберігати війська і техніку".
Десять днів тому українські бійці так само відійшли з Сєвєродонецька на більш укріплені позиції.
"Сєвєродонецьк і Лисичанськ з військової точки зору мали не дуже велике значення, більш — медійне. Сєвєродонецьк ― це була тимчасова столиця Луганської області. І ту вакханалію, яку ми бачимо на російських ресурсах — саме цього вони й добивалися: вони вийшли на адміністративні кордони Луганської області ― вони перемогли. Це ― для внутрішнього і зовнішнього споживача", ― каже військовий експерт Михайло Жирохов.
Окрім "медійного успіху" і намагань показати, що "завдання Путіна виконано" він вбачає тут ще одну мету. "Вони намагаються впливати на зовнішніх гравців ― Францію, Німеччину, показуючи: дивіться, ми, незважаючи на вашу допомогу, наступаємо, отже, потрібно починати перемовини", ― зазначив Жирохов в ефірі "Українського радіо".
Тим часом Генштаб України "готується до зустрічі" росіян в районі Слов'янська та Краматорська. Цей напрямок, вважає Жирохов, найближчими тижнями буде найзапеклішим, проте утримувати місцевість допоможе гора Карачун, а також потужна фортифікація.
"Вихід з цього оперативного оточення випрямив лінію оборони, що дає кращі оборонні можливості. Ворогу, щоб далі щось таке витворити доведеться пробивати, десь шукати шпарини у нашій обороні, вклинитися значно важче буде, ― розмірковує військовий експерт Павло Лакійчук. ― У перспективі мені здається, що буде він намагатися наступати на Сіверськ. А далі ― на Бахмут чи Слов'янськ. Але хай до Сіверська добереться".
Читайте також: "Ми всі від горя постаріли" — як Росія знищує Лисичанськ.
Яку військову стратегію на Донбаському фронті РФ вестиме далі
Зараз РФ веде бій за тактикою, яку Михайло Жирохов називає "вогневий вал": велика кількість артилерії на невеличкому відрізку фронту і велика кількість малонавченої піхоти (мобілізовані жителі Донецьких і Луганських областей), яка йде за штурмовими підрозділами ("кадировцями", "вагнерівцями").
Тим часом втрати російської армії при атаках на Сєвєродонецьк та Лисичанськ великі. І це на думку експертів, мало б змусити росіян взяти оперативну паузу, аби провести ротацію, підсилити цю ділянку фронту. Проте, аналіз зведень з фронту, кажуть, показує, що Росія вирішила рухатись далі. Ціль ― Краматорськ і Слов’янськ.
"У них є наказ зайняти усю область і це нерозумно, але я думаю, вони будуть це робити, будуть помирати на українській землі й все одно будуть йти. Це не факт, що вони візьмуть ці міста. Просто, якщо руським кажуть, що вони повинні це зробити ― це не означає, що вони зможуть це зробити", ― вважає литовський військовий експерт Даріус Антанаїтіс.
"Найближчі дні ми побачимо, як цей наступ буде повністю зупинений, і я думаю, вони перейдуть до їх улюбленої тактики ― це обстріли Краматорська, Слов'янська. Була думка, що вони не будуть обстрілювати Слов'янськ, щоб там не було таких руйнувань, як у Маріуполі. Адже Слов'янськ в їх міфології ― це колиска "руської весни". Але дивлячись на вчорашні та сьогоднішні обстріли, їх тактика незмінна і вони нанесуть і Слов'янську, і Краматорську, їх цивільній інфраструктурі максимальну шкоду", ― зазначає Жирохов.
Читайте також: Оборона Слов'янська та обстріли Лисичанська. Фоторепортаж
Що потрібно українській армії й коли ЗСУ підуть у контрнаступ
Зараз Україна веде маневрову оборону ― за необхідності швидко передислокує підрозділи, щоб не було великих втрат. Такий маневровий відступ затримує росіян, змушує використовувати ресурси, втрачати людей і техніку. Проте для звільнення потрібна контратака.
"Щоб провести контратаку треба, щоб у тебе було більше солдат, більше зброї чи навіть менше солдат, але зброя повинна бути високотехнічною. Що треба Україні? Щоб західні країни підтримували. Українська армія має мати союзників, які могли б допомогти їй звільнити території від окупаційних військ Росії", ― каже литовський військовий експерт.
Український військовий експерт Михайло Жирохов каже, треба пам’ятати про авіаційну перевагу РФ і перераховує, що потрібно зараз українським військам: "Артилерія. Будь-яка: причепна, буксирована, самохідна і потрібні засоби ППО, щоб прикрити артилерію. Величезна кількість безпілотників, які висять фактично на полі бою".
Що відомо:
- 30 червня очільник Луганської ОВА Сергій Гайдай повідомив, що РФ кинула додаткові сили на штурм Лисичанська.
- У Лисичанську бійці були налаштовані боротися.
- 1 червня евакуація з міста була неможлива.
Читайте також
Оборона Слов'янська та обстріли Лисичанська. Фоторепортаж
Бої за Сєвєродонецьк: чи може стати завод "Азот" новою "Азовсталлю"
"Додому в Лисичанськ я не повернуся": історія пораненої 17-річної Марії
"Медикам нити не можна. В окопах ще гірше" — історії лікарів Донбасу
