У майже стотисячному до війни Лисичанську на Луганщині нині залишилось близько 15 тисяч людей. Місто постійно обстрілюють через близькість до Сєвєродонецька, за який точаться вуличні бої ще з кінця травня. Артилерійські обстріли інколи накривають цілі райони. Води, світла та газу в Лисичанську немає. На вулицях майже немає людей, більшість переховується у підвалах і бомбосховищах. Один необережний похід за продуктами чи водою тут може коштувати життя. Масової евакуації з міста немає через постійну небезпеку потрапити під обстріли, але цивільних вивозять волонтери й місцеві поліцейські.
Що відбувається у місті, найближчих селах та на лінії фронту у напрямку Слов'янську – у фоторепортажі Тараса Ібрагімова.



У Лисичанську залишилось лише дві бригади рятувальників: одна гасить пожежі після обстрілів, інша – розвозить питну та технічну воду людям, які більшу частину свого часу ховаються у підвалах будинків та бомбосховищах.

Медики добровольчого мобільного шпиталю імені Миколи Пирогова щоденно приймають поранених в одному з військових госпіталів Слов'янська. Президент Зеленський повідомляв, що щодня у боях гине 60-100 українських військових. Близько 500 людей отримують поранення.



Читайте також: "Медикам нити не можна. В окопах ще гірше" — історії лікарів Донбасу
Росіяни підбираються до Слов'янська з двох напрямів — Ізюмського та Лиманського. Війська РФ хочуть оточити ЗСУ на Донбасі, аби тилові війська не могли прийти на допомогу до ліній розмежування. Якщо Росія візьме Слов’янськ, то наступним стане Бахмут, кажуть військові, які воюють на цьому напрямі. Росіяни мають значну перевагу в артилерії, тому українській піхоті та танковим ротам доводиться непросто.
В умовах щоденних артилерійських дуелей та значного переважання в озброєнні РФ, українським піхотинцям надзвичайно важко тримати зайняті позиції та не відступати.

Артилерія російської армії несе найбільшу загрозу, як українським військовим, так і цивільним. Українські військові розповідають: війська РФ, маючи значну перевагу в кількості артилерійських установок та боєприпасів, можуть вести тривалий, масований, і разом з тим неприцільний вогонь, як по військових позиціях, так і по цивільних об'єктах. Допомагають росіянам вести вогонь коригувальники.

Завдання танкістів у бою — вогнева підтримка піхоти. Позиції танкової бригади дозволяють непомітно та швидко вступити у бій.

У населених пунктах, які знаходяться далі від лінії активних бойових дій військові у відносній безпеці можуть зателефонувати рідним, придбати продукти, та просто перепочити.

Читайте також
Бої за Сєвєродонецьк: чи може стати завод "Азот" новою "Азовсталлю"
"Ми розуміли, що можемо навіть не долетіти" — боєць "Азову" про те, як проривались у Маріуполь