Україна підписала Стамбульську конвенцію ще у 2011 році, втім ратифікація договору відбулася лише у 2022 році, після численних закликів від громадських організацій і звернень до президентів. Чому цей процес зайняв стільки часу розповідає директорка Amnesty InternationalAmnesty International — неурядова організація та всесвітній рух понад 7 млн людей, що привертають увагу до порушення загальновизнаних прав людини та виступають за дотримання міжнародних стандартів. За свою роботу Amnesty отримала Нобелівську премію миру, а також премії ООН в області прав людини. в Україні Оксана Покальчук.
"Рівень насильства в сім’ї росте і він буде рости. І цьому є абсолютно об’єктивні чинники. Наша задача в тому, щоб наша держава взяла найкращі практики, які зараз є в країнах, які вже проходили через війну і знають, як з тим боротися. Та як надавати допомогу сім’ям, щоб вони не проходили через цей жах, коли неможливо боротися, коли неможливо досягти якоїсь справедливості і безпеки. І люди в сім’ї вимушені жити в жахливих умовах, переживаючи насильство", — розповідає Покальчук.
Вона наголосила, що ратифікація конвенції Україною — це "можливість нарешті визнати, що жінки мають такі ж права і такі ж можливості, як і чоловіки".
"Україна — це країна, яка визнає те, що переважно жінки страждають від домашнього гендерно зумовленого насильства і готова робити кроки для того, щоб цьому протидіяти. І мені здається, чим раніше ми це зробимо - тим краще. Це світоглядний підхід, яким Україна показує ЄС те, що ми також країна, яка цінує громадян і громадянок, послуговуючись принципом рівності, і ми готові самостійно робити кроки для того, щоб протидіяти насильству в сім’ї", — наголосила директорка організації.
Покальчук розповіла, що підписавши конвенцію, Україна зобов’язується захищати людей, які постраждали від домашнього насильства на рівні інших держав. Директорка українського руху Amnesty також наголосила, що таким чином країна відходить від наративу РФ, де домашнє насильство декриміналізовано.
"Росія дуже активно показує, що вона хоче підтримувати гендерні стереотипи, що жінка — другосортна і з нею можна робити все, що завгодно. І Україна все ж таки робить поступ від наративу Росії, якщо можна так сказати, до якогось наративу європейського. Це таке зобов’язання перед іншими країнами, про те що "так, для нас це цінність і ми готові робити кроки для того, щоб захищати своїх громадян і громадянок", — додала вона.
На її думку, аргумент про те, що в українському законодавстві "все є і нема потреби ратифікувати конвенцію — просто один зі способів впливати на цей процес".
Що відомо
- У 2011 році Комітет міністрів Ради Європи ухвалив Стамбульську конвенцію про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству. Туреччина стала першою країною, яка ратифікувала цей документ, і першою, що скасувала його через 10 років. Загалом документ підписали понад 40 країн.
- Україна брала участь у підготовці Стамбульської конвенції, проте не ратифікувала її. Перша спроба була у 2016 році, але проти цього рішення виступила Всеукраїнська рада церков та деякі народні депутати, стверджуючи, що конвенція "нав'язує гендерну ідеологію".
- Загалом до президента Володимира Зеленського було направлено дві петиції з вимогою підтримати конвенцію — у 2020 та 2021 роках. Обидві набрали необхідні 25 тисяч підписів, втім, Верховна рада підтримала ратифікацію договору лише в червні 2022. Це є однією з умов для надання Україні статусу кандидата на вступ в ЄС.
Читайте також
Право на життя без насилля. Що таке Стамбульська конвенція
"Це стосується не лише жінок". Експерти розповіли про домашнє насильство в Україні
