Відколи Росія напала на Україну, українці стали інакше ставитися до матюків і частіше їх використовувати, згадати б хоч відому фразу про російський корабель. Чому ми вживаємо так багато лайливих слів і чи це нормально, пояснила докторка психологічних наук Любов Найдьонова.
За словами психологині, матюки (обсценна лексика, нецензурні вислови) — це особливий винахід суспільства, який виконує важливу психологічну функцію.
"Тут не йдеться про слова-паразити. Маємо на увазі саме емоційне використання матюччя для лайки. Яка це функція? Позначати емоційний стан, який виходить за межі нормального, і нам важко дібрати слово зі звичайного лексикону, щоб позначити і повідомити іншим про свій надзвичайний стан", — пояснила вона.
Найдьонова зазначила, що нецензурна лексика — це вираження надзвичайно сильних емоцій: коли ми позначаємо їх забороненими словами, то вже починаємо опановувати їх цим називанням. Назвати стан — це вже почати його контролювати.
"Іншими словами, завдяки матюкам психіка захищає себе від зриву в зовсім неконтрольовані емоції, оберігає межу інтегрованості. Це культурна функція матюків — позначати лінію норми, тому вони і є забороненою лексикою (нецензурною)", — каже вона.
Чи нормально, що зараз матюків так багато?
Психологиня пояснила, що зараз матюки є надзвичайно поширеними, адже психіка мільйонів людей перебуває в надсильному напруженні.
Тож коли ми чуємо/читаємо ці матюччя, використані іншими, ми і свій стан впізнаємо і приєднуємося. Є таке поняття, як стенічні стани: це злість, гнів, обурення. Астенічні стани послаблюють психіку, стенічні — посилюють її. Так от, емоційне єднання в стенічних станах — корисне для психіки зараз", — зазначила Найдьонова.
Водночас вона зазначила, що після перемоги краще залишити матюки війні, а в мирний час повернутися до того, що сороміцькі слова є сороміцькими. Вони припустимі в окремих приватних ситуаціях, але абсолютно неприйнятні в публічних.
За словами психологині, матюччя є своя функція, і від надмірного використання не за призначенням ця функція втрачатиметься, послаблюватиметься. Якщо матюки нормалізувати в повсякденні, вони вже не виконуватимуть роль позначення надзвичайного емоційного стану.
"Тому вони залишаться в минулому, як дискурс війни, і потребуватимуть культурного опрацювання. Зараз — на здоров’я, після перемоги — будемо відбудовувати не лише міста, а й власну культуру мовлення", — каже психологиня.
Найдьонова дала пораду як себе стримувати від матюків.
За її словами, варто мати кілька приказок, заготовок, прислів’їв чи смішний куплет, слово-замінник, яке можна використати. Це може бути щось авторське, унікальне, з якого інші будуть брати приклад.
"Матюками ми говоримо з ворогом, бо іншої мови він не розуміє. Цим ми виражаємо своє презирство. Матюками розмовляти одне з одним — це ставати схожим на ворога, приєднуватися до нього", — зазначила психологиня.
Вона наголосила, що українській культурі є значно різноманітніші, яскравіші, дошкульніші лайливі слова, які винаходили і застосовували пращури.
"Творчість нашого покоління у лайливих висловах теж залишиться нашим нащадкам", — вважає Найдьонова.
Війна. Усі останні новини
Читайте також
"Далі буде краще," — військовий психолог про підтримку психологічного стану під час війни
Робота. Коти. Волонтерство. Як українці долають стрес під час війни
Сон і війна: як достатньо спати в умовах активних бойових дій
Люди з хворобами серця під час війни. Як боротися зі стресом та говорити з рідними із групи ризику
Синдром вцілілого: як не картати себе за те, що вдалося врятуватися від війни
Що робити цивільним під час обстрілів — поради Міноборони, СБУ, ДСНС
Підписуйтесь на розсилку Суспільного – головні новини та тексти тижня в одному листі.
Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу
