Українців закликають долучитися до укладання списку видатних людей, на честь яких можна називати вулиці

Українців закликають долучитися до укладання списку видатних людей, на честь яких можна називати вулиці

Ексклюзивно
Українців закликають долучитися до укладання списку видатних людей, на честь яких можна називати вулиці
Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь. Фото: УНІАН

Уповноважений із захисту державної мови запропонував і представив список зі 100 прізвищ для перейменування вулиць в Україні. Перелік видатних людей склали за допомогою фахівців в Інституті літератури ім. Т.Г. Шевченка та Інституті мовознавства ім. О.О. Потебні Національної академії наук України, а також — Національної академії педагогічних наук України. Про ініціативу розповів в ефірі Українського радіо Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.

Цьогоріч минає три роки як було ухвалено і набув чинності закон України про забезпечення функціонування української мови як державної. Зокрема статтями 39, 41 визначено, що назви державних установ і підприємств, а також географічні назви та об’єкти топоніміки повинні відповідати стандартам української мови і повинні використовуватися українською мовою.

Натомість за результатами нашого моніторингу ми побачили, що низка населених пунктів, низка державних підприємств та установ, я вже не кажу за деякі з вулиць, в умовах декомунізації та повномасштабної війни з потребують ретельнішого та уважнішого вивчення з боку місцевих громад.

Про формування мовного списку видатних людей

Я ініціював формування такого умовного списку, він є далеко не досконалим, не остаточним, але таким, на базі якого може сформуватися новий проєкт з українізації (я би так назвав) України.

Правду кажуть, що чиїм іменням називатимеш вулиці, парки і сквери, того і країна. Я вважаю, що сьогодні вулиці повинні бути названі людьми, хто справді боровся за Україну, хто відстоював державну мову, створив сучасну українську літературну мову і всіляко продовжує своєю творчістю, своїм величезним досвідом і багатющою спадщиною закликати з далеких віків кожного з нас на боротьбу.

Ця умовна сотня у списку відповідає концепту, який ми покладали в основу. До переліку входять люди, які працювали на нові мовознавства, хто має стосунок до руху "шістдесятників" у літературі, хто в сучасні часи сприяв тому, щоб з’явився закон про функціонування української мови.

Цей рекомендаційним список "мовної сотні" — це рука допомоги сучасним місцевим громадам, хто в пошуках і нових назв, бо розмова не так про перейменування, очевидно з′являтимуться нові житлові квартали, вулиці, нові парки. Чому б не використати такі ініціативи, які ідуть безпосередньо від Уповноваженого із захисту державної мови. Думаю, це абсолютно нормально, коли ми переводимо дискусію у професійну площину. Крім іншого, ми звертаємося до тих, хто справді мав велике прямий стосунок до формування української нації, а також причетний до відновлення української незалежності.

Чиї імена є у мовному списку видатних українців

Серед тих прізвищ, які є у мовному списку найперше мені хотілося б сказати про тих, чиї прізвища дуже рідко згадується, але вони насправді відіграли надзвичайно важливу роль для збереження української мови у ХХ ст., особливо у період комуністичного окупаційного режиму, а також від 1991 року.

З таких, кого мені хочеться згадати — це Валер’ян Підмогильний, який є автором фразеологічного словника. Ми його знаємо більше як автора урбаністичної прози, жертви "розстріляного Відродження".

Не забуваємо про цьогорічний ювілей Івана Огієнка, який є автором величезної кількості мовознавчих праць, він є автором перекладу Біблії. Крім всього іншого — автором десяти заповідей українця, що стосується вивчення української мови.

Не забуваємо про Бориса Антоненка-Давидовича. Це не тільки його "Сибірські новели", він є людиною, яка фактично реабілітувала літеру "ґ". Згадаємо Василя Німчука — одного з перших директорів Інституту української мови, який дослідив всю нашу літописну традицію. Також — Агатангел Кримський, Василь Стефаник, Леся Українка та багато інших.

Про сучасні перейменування вулиць

Напередодні на засідання топонімічної комісії Ужгородської міської ради було підтримано ініціативу місцевих краєзнавців і дослідників. Йдеться про імена місцевих авторів за походженням, але знаних і в Україні, і в усьому світі, хто справді заслуговує на те, щоб окремі вулиці були названі на їхню честь.

Зокрема цього року ми відзначили 100-ліття від дня народження Івана Чендея — одного з найталановитіших прозаїків ХХ ст. Окрім його прози та епічної творчості, він був одним із організаторів українського ПЕН-клубу, а 1965 року за його сценарієм із Сергієм Параджановим було знято епохальним фільм "Тіні забутих предків". Тому закарпатці прийняли для себе рішення закарбувати ім′я Івана Чендея, а також Петра Скунця.

Мені дуже приємно, що вчора обговорювали питання перейменування однієї з вулиць на честь видатного українського мовознавця Павла Чучки та крім всього іншого — Миколи Аркаса (молодшого), який заснував в Ужгороді у міжвоєнний період драматичний театр, тісно співпрацював із Театром корифеїв і зокрема з Миколою Садовським.

Називати вулиці українськими географічними назвами — це одна із позитивних тенденцій. Упродовж останнього часу на нашу адресу надходять численні листи від обласних рад, місцевих громад, які відповідно до наших рекомендацій взялися до перейменувань вулиць, зокрема топонімами.

Великий внесок для захисту і активної оборони України відіграли міста-герої. Частину із них я називаю містами-страдниками, такі як Буча, Гостомель, Ірпінь тощо. Але я сам уродженець Миколаївщини і я пишаюся своїми земляками-миколаївцями, які фактично тримають південь і не дозволяють російській ворожій орді захопити і перекрити наші шляхи до Чорного моря. Вважаю, що поява вулиці Миколаївської у Чернівцях — це величезний місток дружби, поваги і шани до славних героїв-оборонців, серед яких немало захисників Донецького аеропорту, героїв України, це демонструє високу звитягу, доблесть і героїзм.

Усі охочі можуть надсилати власні пропозиції імен захисників мови, які, на їхню думку, мали б бути увічненими в Україні, на електрону адресу [email protected] до 26 червня.

Читайте також

Вторгнення Росії в Україну, день 96. Текстовий онлайн

Підписуйтесь на розсилку Суспільного — головні новини та тексти тижня в одному листі.

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Головні історії тижня в одному листі

Підписатися на розсилку Суспільного
Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди