Чому президент України затьмарив президента Росії 9 травня, що завадило російським військам захопити небо над Україною, як живе Болгарія без російського газу та чому прем’єр Польщі вважає Путіна небезпечнішим за Гітлера і Сталіна — про це і не лише журналістка Суспільного Олена Ремовська розповідає в огляді іноземних ЗМІ за тиждень.
Парад без перемог
Україна зіпсувала Володимиру Путіну парад на 9 травня, пише The Economist. Поки світ чекав, що скаже цього дня президент Росії, президент України зумів його затьмарити. "Колишній актор і бездоганний комунікатор, Зеленський організував політичне шоу опору та солідарності", — йдеться в статті.
"Зараз Путін навряд чи захопить весь Донбас, не кажучи вже про контроль Росії над тим, що вона називає "Новоросією". Це — однозначна стратегічна поразка".
Так, до Києва прибув прем'єр-міністр Канади Трюдо, який в українській столиці взяв участь в онлайн-зустрічі "Великої сімки". Почесним її гостем був Зеленський. До Києва прибула також спікерка німецького Бундестагу Бербель Бас. У столичному метро виступив Боно. А перша леді США Джил Байден несподівано приїхала на Західну Україну, де зустрілася з Оленою Зеленською.
Війна Росії проти України планувалася як парад, блискавичний марш на Київ, що мав впасти за 72 години. Минуло понад 70 днів. Якщо керівництво Росії думало, що насильство, яке російські військові скоїли в Бучі та інших українських містах, зламає рішучість українців, воно помилилося. Так, Росії вдалося де-факто прокласти сухопутний коридор до окупованого Криму. Але українські бійці продовжують тримати оборону в Маріуполі, перебуваючи в повному оточенні. Наступ російських військ на Донбасі просувається повільно. А на північний схід від Харкова Україна проводить контрнаступ, аби відтіснити російські війська до кордону.
Росія має більше артилерії, але у неї проблеми з мотивацією військових. Україна — навпаки, потребує більшої вогневої потужності. На Банковій нещодавно поскаржилися, що обіцяні Заходом артилерійські системи середньої та великої дальності надходять повільніше, ніж хотілося б.
Читайте також: "Якось вони це все роблять — із задоволенням" — звільнений з полону староста на Херсонщині про катування й допити
The Economist поки що не бачить, щоб українська армія могла відбити всі території, які Росія захопила після 24 лютого. Але, пише видання, є всі шанси, що Україна зможе зупинити просування російських військ — так, як це було на північ від Києва в лютому та березні. "Зараз Путін навряд чи захопить весь Донбас, не кажучи вже про контроль Росії над тим, що вона називає "Новоросією", — пише The Economist. — Це — однозначна стратегічна поразка".
Перевага, якою не скористалися
The Atlantic пише про причину, через яку, на думку авторів статті, російське вторгнення в Україну зазнає збоїв. "Росія не зрозуміла важливості авіації", — йдеться в публікації. Безумовно, найважливішою причиною є український опір. Однак автори статті, серед яких — маршал британських Королівських повітряних сил у відставці Едвард Стінґер, кажуть: російські ВПС в Україні поки що продемонстрували неспроможність провести продуману, складну кампанію в повітрі, хоча мали б стати однією з найбільших переваг Росії перед Україною у цій війні.
"Автократична російська клептократія не довіряє офіцерам нижчої та середньої ланки, а отже не дозволяє ухвалювати гнучкі рішення, на які покладаються сили НАТО".
The Atlantic нагадує: російські ВПС — це майже 4 тисячі бойових літаків та досвід бомбардування цілей у Сирії, Грузії та Чечні. Але через понад два місяці з початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія досі бореться за контроль над українським небом. Авіація потенційно є вирішальною в будь-якій війні, але її важко ефективно використовувати. Як виглядає, модернізація російських ВПС була радше показовою. "Автократична російська клептократія не довіряє офіцерам нижчої та середньої ланки, а отже не дозволяє ухвалювати творчі та гнучкі рішення, на які покладаються військово-повітряні сили НАТО", — йдеться в статті.
На відміну від росіян, українці "розробили цілісну концепцію повітряних операцій, яка дозволила їм заблокувати те, що виглядало як легкий шлях до домінування в повітрі". Українці інтегрували низку повітряних і протиповітряних засобів, щоб зупинити набагато потужніші сили РФ. Попри обмежені ресурси українських ВПС, вони підходять до їхнього використання творчо. Так, втрата Росією крейсера "Москва" сталася завдяки хитрому подвійному удару: за деякими даними, українські військові використали "Байрактар" для того, щоб відволікти систему ППО на крейсері, а потім запустили по "Москві" "Нептун".
Девід Дептула, генерал-лейтенант ВПС США у відставці, каже, що армії, у яких є все для домінування в повітрі, мають повчитися на успіхах України — "щоб зрозуміти, чим би нас узяв розумний суперник".
Захід бачить війну по-різному
Про те, як відрізняються погляди західних союзників України на очікувані результати російсько-української війни, пише видання Politico. Цього тижня президент Франції Макрон, канцлер Німеччини Шольц та прем'єр Італії Драгі виступили за відновлення переговорів між Україною та Росією. Ніхто не може диктувати умови українцям, зазначили вони, але мета західних лідерів — покласти край насильству. Ці слова з пересторогою сприймають у Києві. В новітній історії є приклади того, як Париж та Берлін примусили інші країни піти на поступки Росії, і результати таких домовленостей не вселяють оптимізм. Politico нагадує про мирну угоду, яку європейці уклали для припинення війни РФ в Грузії 2008 року, а також про Мінські угоди 2015-го.
Впевненість України у своїх силах зростає. Захід передає Києву більш сучасне та далекобійне озброєння, і військові цілі України розширилися. Як сказав цього тижня міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, Україна прагне звільнення всіх окупованих територій. "Страждання, яких Росія завдала Україні, змінили уявлення українців про перемогу", — пише Politico.
Читайте також: Яку зброю та на яку суму Україна отримала від США з початку війни
Прагнення Києва повернути Крим та окремі райони Донецької і Луганської областей, окуповані в 2014 році, здається, підтримують Лондон і Вашингтон. "У той час, як західноєвропейські лідери, схоже, хочуть, щоб війна закінчилася в найкоротші терміни і все "повернулося в норму" якомога швидше, той варіант, який підтримують Київ, Лондон і Вашингтон, свідчить про ймовірність набагато більш тривалого конфлікту та більшого залучення Заходу, а також застосування більш сучасного озброєння", — йдеться в статті. На відміну від Драгі, Шольца та Макрона, вони не бачать причин для переговорів — принаймні на цьому етапі.
Британський прем'єр Джонсон заявив, що домовлятися з Путіним зараз — це повторити помилку 2014 року. Президенту Росії не можна довіряти, бо будь-яку угоду він використає для того, щоб перегрупуватися, переозброїтися — і знову напасти. Нині, як виглядає, союзники України мають розбіжності щодо цілей війни.
Болгарія показує приклад іншим
“Російська “газова зброя” — не що інше, як міф", — пише в колонці для Al Jazeera Дімітар Бечев із центру Carnegie Europe. 26 квітня Росія припинила поставки газу до Болгарії та Польщі. "Через кілька тижнів після цього в обох країн все добре", — зазначає він.
Поширена думка, що велика залежність країн Східної та Південно-Східної Європи від російського газу змушує їх двічі подумати, перш ніж розглядати будь-який крок проти Москви. Але подивіться на Болгарію і Польщу. Припинення Росією поставок газу до цих країн не спричинило катастрофу в їхніх економіках, не призвело до внутрішньополітичної кризи і не підштовхуно ці країни до змін у зовнішній політиці. Навпаки — відключення від російського газу посилило їхню рішучість. Навіть Болгарія, яку Бечев називає "найбільшим голубом серед голубів", коли мова заходить про Росію, продемонструвала сміливість: 28 квітня болгарський прем'єр Пєтков вирушив до Києва, аби обговорити, чим його країна може допомогти Україні.
"Війна в Україні дала попутний вітер для нових інфраструктурних проектів, які диверсифікують поставки газу на Балкани".
Болгарія залежна від російського газу на 90%. Однак, на відміну від обмежень, які мали місце в 2006 та 2009 роках, цього разу уряд у Софії мав план. Країна уклала контракт на поставки скрапленого газу, який отримуватиме через термінал у Греції. Додаткові обсяги також надходять з Румунії через Трансбалканський трубопровід. Але головне — наприкінці червня має запрацювати газопровід між Болгарією та Грецією. Після цього Софія буде імпортувати мільярд кубометрів газу (що відповідає приблизно одній третині річної потреби Болгарії) з Азербайджану, оскільки згаданий газопровід буде сполучений із Трансадріатичним трубопроводом.
"Війна в Україні дала попутний вітер для нових інфраструктурних проектів, які диверсифікують поставки газу на Балкани та перекроять маршрути постачання", — пише Бечев. На його думку, досвід Болгарії може стати прикладом для інших країн регіону.
Рак, який загрожує Європі
"Путін — не Гітлер і не Сталін. На жаль, він небезпечніший", — пише в колонці для The Telegraph прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький. Він каже, що коли розмовляє з молоддю, історія ХХ-го століття звучить для них, як страшна казка. "Здається неможливим, щоб Гітлер чи Сталін могли з'явитися зараз. Проте ілюзія, що історія не може повторитися, розвіялася 24 лютого цього року. Немислиме стало фактом, коли ракети впали на Київ, Харків та інші міста суверенної, демократичної держави в центрі Європи", — пише польський прем'єр.
Читайте також: "Ми сказали, що всі чекають на його допомогу". Дружина бійця "Азову" розповіла про зустріч із Папою Римським
Путінська ідеологія "русского мира" є рівноцінною комунізму та нацизму. Під прапором цієї ідеології зруйновано Маріуполь і десятки українських міст, скоєно вбивства, зґвалтування та катування мирних жителів, українців примусово переселяють до Росії. На думку Моравецького, Путін небезпечніший за Гітлера і Сталіна, бо має під рукою нові медіа, щоб поширювати пропаганду. "Він заразив інтернет мільйонами фейкових новин", — додає польський прем'єр.
"Русский мир" — це рак, який вразив не лише більшість російського суспільства, а й становить смертельну загрозу для всієї Європи", — наголошує він. Як колись Німеччині довелося пройти денацифікацію, Росія має пройти “депутінізацію”. "Бо на Києві Росія не зупиниться, — застерігає Моравецький. — Вона вирушила в довгий похід на Захід, і нам вирішувати, де її зупинити".
Читайте також
"У Кремля завжди проблеми з мотивацією" — дослідник пропаганди Пітер Померанцев
Як в Росії виникла "культура" мародерства — розповідає історик Андрій Рукас
