Перейти до основного змісту
Замість овець перед сном ми рахували бомби: спогадами жительки Маріуполя про життя у місті

Замість овець перед сном ми рахували бомби: спогадами жительки Маріуполя про життя у місті

Замість овець перед сном ми рахували бомби: спогадами жительки Маріуполя про життя у місті
. Маріуполь квітень 2022 року. Фото: Маріупольська міська рада

Маріупольчанка Надія допомагала переселенцям у 2014-2015 роках, тепер таким самим маріупольцям, як й вона. Війна застала її 24 лютого у Лівобережному районі. Повертаючись додому, вона побачила, як горить "Східний". Першого дня снаряд влучив у будинок сусідньої вулиці.

Маріупольська міська рада опублікувала спогади місцевої жительки Надії про життя у Маріуполі.

"Були впевнені, що незабаром це закінчиться, і в понеділок ми підемо на роботу. Сподівалися доти, доки обстріли не почастішали. З'явилося жахливе відчуття, що ми чекаємо на смерть. Але найстрашніше для кожного маріупольця – звук літака. Це неймовірне пекло. Замість овець перед сном ми рахували бомби – 43, 44, 45… за ніч. Думаєш хоча б не в нас і щоразу з тривогою усвідомлюєш, що після падіння бомби десь гинуть люди. Фактично, вони помирали на кожному метрі міста. Це найстрашніший злочин проти людства", — згадує Надія.

За словами жінки, вдома вона довго не сиділа і за цей час змінила кілька адрес. Серед них – гуртожиток по вулиці Київській, біля пологового будинку. Українські військові туди завозили воду та їжу, також її брали люди з сусідніх будинків. Їли як усі — іноді й по одній ложці юшки.

Жінка згадує, що обстріли ставали сильнішим. У результаті розбомбили все навколо — пологовий будинок, будинки на вулиці Пашковського та на площі Перемоги.

"З 23 березня почали ходити люди та лякати так званими "зачистками" та говорити про евакуацію на селище Виноградне. "Ми боялися, що нас насильно вивезуть", — зазначає Надія.

За словами жінки, врятувало маленьке радіо. Вони дізнавалися про те, як зриваються "зелені коридори" та гуманітарні вантажі України. 20 квітня отримали повідомлення про евакуацію з Лівого берега, взяли рюкзаки та пішли.

"Тепер я працюю у дніпропетровському центрі "Я – Маріуполь"! Тут, я бачу, що маріупольці – одне ціле. По очах розумієш це. У мене до них безмірна подяка, що вони вижили і сподіваються на краще. Ми продовжуємо жити Маріуполем. Він у думках кожну секунду. Я, наприклад, сумую не за квартирою, а саме за містом та його вулицями. Ми зараз зустрічалися б з друзями, гуляли в парку "Веселка" і сиділи в улюбленій кафешці. Ці теплі моменти і є наше життя", — ділиться Надія.

Що відомо

  • Маріуполь перебуває в блокаді російських військ із початку березня. Українські військові тримають оборону на території комбінату "Азовсталь"
  • Віцепрем’єр-міністерка Ірина Верещук 7 травня заявила про завершення евакуації всіх жінок, дітей і літніх людей із заводу "Азовсталь" у Маріуполі, що перебуває в облозі російських військ.
  • Російські війська зруйнували Маріуполь Донецької області. Місто перебувало в блокаді армії РФ із початку березня. Мер Маріуполя Вадим Бойченко повідомив, що інфраструктура міста внаслідок боїв пошкоджена на 90%.
  • Голова Донецької обласної військової адміністрації Павло Кириленко повідомив, що за час війни у Маріуполі загинули від 20 до 22 тисяч людей. Українській владі вдалось верифікувати 33 тисячі людей, яких російські окупанти примусово вивезли з Маріуполя на окуповану територію Донеччини або у РФ.

Читайте також

  • "Допоможіть врятувати тата": діти військовослужбовців "Азову" записали відеозвернення до світової спільноти
  • У Маріуполі армія РФ намагається підірвати міст, яким відбувалася евакуація

Читайте всі новини Донбасу в Telegram та Viber

Топ дня
Вибір редакції
На початок