Материнський біль та надія: історія про десятьох синів-воїнів із Черкащини

Материнський біль та надія: історія про десятьох синів-воїнів із Черкащини

Материнський біль та надія: історія про десятьох синів-воїнів із Черкащини
Суспільне Черкаси

1941 року під час Другої світової війни жінка з села Бровахи, що на Корсунщині, всіх своїх десятьох синів провела на фронт. Чотири роки вона чекала та сподівалася їх побачити, і всі вони повернулися додому. Нині нікого з десяти в живих вже немає. Але в селі живе син одного з братів — Олександр Лисенко.

Напередодні Днів пам’яті та перемоги над нацизмом Суспільне Черкаси відвідало Олександра Лисенка. Чоловік розповів їхню родинну історію.

Десять братів Лисенків — синів Макара та Євдокії: Тодось, Василь, Степан, Андрій, Михайло, Микола, Петро, Сашко, Іван і Павло вирушили із села Бровахи на фронт в Другу світову війну.

Донині в селі стоїть хата, в якій жила родина. Олександр Лисенко розповів, що до родинного обійстя давно не навідувався:

"Це хата ще нашої баби. Тут наш батько народився. Давно сюди не приїздив".

Материнський біль та надія: історія про десятьох синів-воїнів із Черкащини
Олександр Лисенко біля родинної хати. Суспільне Черкаси

Пан Олександр зберігає старе сімейне фото. На ньому по центру — його батько Тодосій. Він був старшим сином подружжя Лисенків.

Материнський біль та надія: історія про десятьох синів-воїнів із Черкащини
Пан Олекандр показує старе сімейне фото, на якому брати Лисенки. Суспільне Черкаси

"Він був розвідником і наш дід Мишко також був у розвідці. От вони й зустрічалися на фронті", — розповів він.

Під час війни усі брати служили в різних місцях, роз’їхалися по фронту та не зустрічалися аж до перемоги:

"Першим на війну пішов найстарший, а тоді вже інші пішли. Василь, Степан, а Петро — аж на Далекому Сході був", — розказав пан Олександр.

Це була б звичайна історія. Бо таких сімей в Україні, чиї сини та чоловіки воювали, — сотні тисяч. Якби не одна деталь, зауважила староста старостинського округу Наталія Баб’як.

"Пішли на фронт десять синів і всі повернулися. Це дійсно унікально і не тільки для України, а на той час і для всього Радянського Союзу", — пояснила староста.

Вони всі повернулися до цієї хати, де їх чекала мати. Її з чоловіком портрет зберігається у шкільному музеї.

Материнський біль та надія: історія про десятьох синів-воїнів із Черкащини
Портрети Євдокії та Макара Лисенків. Суспільне Черкаси

Поряд ті самі десять шинелей братів.

"У музеї зберігаються саме ті шинелі, у яких хлопці повернулися з війни. Вони повернулися з травмами, з контузіями. Але всі живі", — розповіла Наталія Баб’як.

Материнський біль та надія: історія про десятьох синів-воїнів із Черкащини
Староста старостинського округу Наталія Баб’як. Суспільне Черкаси

Із десяти пар кирзових солдатських чобіт бракує одного, сказала пані Наталія.

"Найбільше поранення отримав один із синів: він втратив на війні ногу", — пояснила староста.

Материнський біль та надія: історія про десятьох синів-воїнів із Черкащини
Солдатські кирзові чоботи та шинелі братів у музейній кімнаті. Суспільне Черкаси

У селі сім’ї Лисенків присвятили музейну кімнату. Там є ліжко з їхньої хати, стіл, скриня та мисники. Тоді про цей випадок писали в пресі. У музеї на газетних вирізках є велике фото дітей, внуків та правнуків. Нині їх в родині понад пів сотні, всі вони роз’їхалися по світу, розповів Олександр Лисенко. Коли всі збираються, то одного столу замало, зауважив він.

Матері Євдокії Лисенко в селі поставили пам’ятник. Нині — це символ материнського болю, терпіння та надії.

Материнський біль та надія: історія про десятьох синів-воїнів із Черкащини
Сільська голова Набутівської громади Ірина Величко. Суспільне Черкаси

Зараз в Україні триває війна, на яку Набутівська громада проводжає своїх синів, розповіла сільська голова Набутівської громади Ірина Величко.

"Нині захищають Україну 98 людей із нашої громади. 167 чоловіків підписали контракт", — розповіла вона.

Ірина Величко сподівається, що всі вони повернуться живими, та кожна жінка, мати, сестра дочекається свого рідного.

Повне відео

Що відомо

  • 24 лютого о четвертій годині ранку Росія напала на Україну. Президент Росії Володимир Путін виступив з екстреним зверненням до громадян, в якому повідомив про рішення щодо початку військової операції на Донбасі.
  • Зранку 1 березня на Черкащині зафіксували чотири вибухи в Уманському районі. Життю черкаських військових, які отримали травми під час вибухів в Умані, нічого не загрожує.
  • 12 березня на Черкащині під час нічних авіанальотів збили ракету. Її уламки впали на подвір'я, пошкодивши будинок і кілька авто, травмованих немає повідомив керівник Черкаської обласної військової адміністрації Ігор Табурець.
  • На Черкащині в ніч на 16 березня збили ракету, повідомив радник керівника Обласної військової адміністрації Олександр Скічко. За його словами, травмованих унаслідок події немає.

Читайте нас у Telegram: головні новини Черкащини та України

Читайте також

Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди