Подружжя з Маріуполя Олег та Ольга нині живуть на Черкащині. Вони 9 березня перебували у пологовому будинку, який потрапив під обстріли російських військ. Саме тоді їхня донька мала народити онука, відтоді не бачили ні її, ні меншого сина.
Нині подружжя про пережите розповідає, що "Найстрашніше – це не знати, чи живі твої діти".
Пан Олег розповів, 6 березня вони з дружиною завезли доньку до пологового:
"Тоді не було можливості виїхати з міста, треба було чекати зелений коридор, тому що було дуже небезпечно. Я розумів, що вивести у Запоріжжя — це може бути дуже небезпечно для її здоров’я, для здоров’я маленького онука. Тому було вирішено, щоб відправити її у пологовий будинок. 6 березня у нашої доньки розпочалися перейми, згодом ми з'ясували, що вони були тренувальні".
Коли донька опинилася в пологовому, чоловік із дружиною лишилися там також — волонтерами.
"Ми робили фактично волонтерську роботу: просто допомагали готувати їжу для всіх, хто там перебував. Це були й породіллі, це були і маленькі діточки. Тобто для всіх, хто там залишився, чи просто ховався"
"Близько сотні – це було в пологовому будинку, і я вам скажу, як кажуть перехрестившись, ніяких військових там не було і не могло бути. Були там тільки жінки, діти, були тільки люди цивільні".
Я закричав «літак», ми всі побігли у підвал.
Таким чином подружжя чекало на появу онука, втім, події 9 березня змінили плин життя.
"Саме в той день, 9 числа, ми почули гуркіт літака. Я закричав «літак», ми побігли всі у підвал, де саме й трапилось те, що й трапилось. Під час обстрілу дружина впала, на неї полетіли осколки від дверей, від вікон. Її згодом прооперували".
Спогади про той день не лише у голові: чоловік досі носить їх й у телефоні. Це фото та відео з місця події.
"На майданчику перед вікнами пологового впала бомба. Машини, що там стояли, спалені та знищені були за якісь секунди просто.Там є ще мій Ланос дорогенький. У мене є фото, які я зробив наступного дня – 10 числа".
Пані Ольга отримала численні травми:
"Мене там зашили без наркозу, без антибіотиків, тобто ніякого лікування подальшого, бо не було можливості. Тому що просто немає ліків, немає людей, дуже багато поранених, багато травм люди отримали".
Згодом, розповіла жінка, подружжя дізналося, що пологовий знову бомбили.
"Якісь люди приїжджали і казали, що на пологовий був ще один наліт і з тих, хто лишився, нікого не залишилось в живих. Ми це як почули, то стан був такий, що не передати словами. Це діти, наші діти, які могли б загинути, їх могло б не стати. Тільки пізніше ми дізналися, що їх вивезли на інший кінець міста, в інший пологовий", – розповіла пані Ольга.
Із 9 по 13 березня подружжя перебувало в нейрохірургічному відділені лікарні, втім, і там їх знайшли російські армійці:
"А 13 числа нам знову ж таки, вибачте, «дуже сильно» пощастило. Тоді розвернувся танк Російської Федерації та влупив між четвертим і п'ятим поверхами. Повністю одне із відділень зніс".
Про те, як подружжю вдалося врятуватися та виїхати до Черкас, розповів чоловік:
"Тоді ми надумали піти пішки. Кілометрів 4-5 шурували просто по місцевості. А далі стояв мікроавтобус з волонтерами. Це дійсно були волонтери від душі. Вони й вивезли нас. Ми пройшли 25 блокпостів ДНР і Росії, вісім постів своїх рідних".
На блокпостах ДНР і Росії примушували роздягнутися і шукали синці від прикладів:
"Там спочатку перевіряють паспорти, якщо ти військовозобов’язаний чи є в тебе для цього квитки. Далі ти повинен роздягнутися в торс, показати, чи є в тебе синці від прикладів".
Пані Оля розповіла, що нині сумує за дітьми та люто ненавидить росіян:
"Я не чекала їх. Мене не потрібно було звільняти від моєї Батьківщини. У мене була робота, у мене був будинок, машина у нас – все як у всіх. Потім прийшли мене звільняти, у мене не стало ні будинку, ні машини, ні роботи, ні дітей, нас розлучили. Тобто навіщо мене звільняти і від кого? Я націоналістка? – Ні. Я просто українка.
Зараз у нас лише одна ціль – з’єднатися з дітьми, знайти їх. Тому що ми майже два місяці не бачили ні дітей, ні онука, який ніби народився, знову по чутках".
Подружжя нині оговтується від пережитого і вірить у перемогу.
Що відомо
- 24 лютого о четвертій годині ранку Росія напала на Україну. Президент Росії Володимир Путін виступив з екстреним зверненням до громадян, в якому повідомив про рішення щодо початку військової операції на Донбасі.
- Зранку 1 березня на Черкащині зафіксували чотири вибухи в Уманському районі. Життю черкаських військових, які отримали травми під час вибухів в Умані, нічого не загрожує.
- 12 березня на Черкащині під час нічних авіанальотів збили ракету. Її уламки впали на подвір'я, пошкодивши будинок і кілька авто, травмованих немає повідомив керівник Черкаської обласної військової адміністрації Ігор Табурець.
- На Черкащині в ніч на 16 березня збили ракету, повідомив радник керівника Обласної військової адміністрації Олександр Скічко. За його словами, травмованих унаслідок події немає.
Читайте нас у Telegram: головні новини Черкащини та України
