З початку вторгнення Росії повністю або частково заблоковані багато притулків. В деяких з них по кілька тисяч тварин. І вони, і люди, які не змогли їх покинути, потребують допомоги. Раніше ми розповідали про притулок "Сіріус". Тепер — зібрали інформацію про інші притулки Київщини.
Яка ситуація в притулках
"Треба розуміти, що навіть в регіонах, де немає активних бойових дій, пожертвування впали фактично до нуля і допомоги немає. У деяких містах притулки заблоковані, десь вони просто не мають корму, грошей", — каже Олександр Тодорчук, засновник UAnimals.
Від початку війни Олександр та його рух фінансово допомогли більш як 200 притулкам. Авто з гуманітарною допомогою вони відправляють в міста, де тривають бої. Водночас, пояснює Тодорчук, евакуювати тварин складно: "Ми на постійному зв'язку із притулками в Гостомелі та Бородянці, а також зоопарком "12 місяців". Головна проблема в логістиці. Ці місця окуповані або ж перебувають під постійними обстрілами. Поки потрапити до них неможливо".
Читайте також: "Вивели 15, ще 4 загубилися". Настя Тиха врятувала хворих собак з Ірпеня. СУСПІЛЬНЕ | ЛЮДИ
Притулок у Гостомелі
Притулок у Гостомелі на Київщині знаходиться на території, яка окупована російськими військовими. На сьогоднішній день там майже 700 тварин. Два тижні вони тримались, поки був запас їжі та води. Кілька днів тому там зламався генератор, повідомила директорка притулку Марія Вронська: "Ми годуємо їх лише сухим кормом, який не можна давати без води. Її там максимум на два дні. Далі ми не зможемо їх годувати". Проте новий генератор в притулок все ж привезли.
Домовитись, щоб заїхала волонтерська автіка, — складно, пояснює Марія. Нещодавно російські військові вбили голову Гостомельської ОТГ. Водночас співробітники та зоозахисники не втрачають надію і пропонують 50 тисяч гривень людині, яка зможе на великій автівці завезти до притулку усе необхідне, адже там — "гуманітарна катастрофа". Також для них важлива і фінансова підтримка.
З початку війни ніхто зі співробітників притулку не залишив місце. Навпаки — одна людина змогла приїхати, аби допомагати на місці. Тепер їх там п’ятеро. Серед них — і 78-річна засновниця притулку Ася Серпінська, яка більше 22 років займається захистом тварин. Попри складний час, співробітники змогли ще й забрати тварин, яких залишили господарі.
"Ми благаємо російські війська не обстрілювати і дати "зелений" коридор, щоб ми мали хоча б раз можливість заїхати в притулок і завезти новий генератор, а то й два, хороший запас сухого корму, щоб їм вистачило хоча б на місяць, їжу та воду людям, ліки необхідні", — каже Марія.
Притулок звернувся до Офісу Президента, Збройних сил України, а також до віце-прем’єр-міністерки Ірини Верещук. Вони сподіваються, що їх почують та допоможуть.
"Ми збираємо гроші для того, щоб, коли закінчиться війна, змогли відновити притулок. Збитки від війни — майже на 30 тисяч доларів. Потрібно підтримувати стіни, які після бомбардування пішли тріщинами, вставляти нові вікна, будувати нові вольєри, перевіряти дах", — говорить Марія.
Притулок "Best friends"
Не краща ситуація і в притулку для тварин "Best friends" в селі Фасова Макарівського району, що на Київщині. Вийти на зв’язок зі співробітниками так і не вдалось, але про стан справ вони написали на своїй Facebook-сторінці: ще ввечері 24 лютого запасів їжі в притулку залишилось на три дні, постачальники не могли проїхати. Біля притулку були чутні вибухи. Кілька днів все начебто було спокійно, але 1 березня ввечері з’явилось повідомлення: на притулок скинули бомбу. Пожежники так і не змогли потрапити туди через обстріли.
Наступного дня притулок звітував: половина вольєрів згоріла, їжа також. Собак випустили, ніхто з них не загинув. Деяких тварин вдалось вивезти 3 березня за допомогою львівських колег. Проте за кілька годин притулок знову обстріляли. Тоді згоріли вольєри з цуценятами.
"Ми їх не лишаємо, їздимо та годуємо. Але притулок просто розбитий. Багато хто пише, що ми їх покинули — ні. Дві сміливі людини все ще їздять туди. Щодня і ніколи не покинуть їх, до кінця. Це наша керуюча Христина та її чоловік. Під обстрілами кожен день вони намагаються дати їм зрозуміти, що їх не кинуть", — йдеться у повідомленні притулку.
На сьогоднішній день відомо, що притулку вдалось зібрати кошти для їжі і придбати її у місцевому зоомагазині, частину ще докуплять у ветеринарної клініки. Також керівництво вирішило випустити усіх собак з вольєрів для їхньої безпеки у разі нового обстрілу.
"Best Friends", згідно з останньою інформацією, потрібна допомога з евакуацією тварин та волонтери, які зможуть забрати корм для тварин та привезти в притулок. Також є потреба у воді, їжі та ліках для людей, які там залишилися.
Притулок Бородянка
Чи не найскладніша ситуація в притулку у Бородянці. Олександр Тодорчук каже: тварини залишились не тільки без їжі, але й без людей. Цю інформацію Суспільному підтвердила волонтерка Анастасія, яка 4 роки їздить в притулок допомагати тваринам. За її словами, що нині з притулком та в якому він стані, — невідомо. До війни там було близько 500 тварин і востаннє їсти вони могли ще на початку березня.
"В перші дні війни Наталія (директорка притулку, — ред.) розповідала, що все добре: собак годують, їжа є. Комусь зі співробітників ще вдавалось заїхати в притулок. Далі майже з усіма мешканцями Бородянки пропав зв’язок. Ми розуміли, що під вибухами, ракетами добратися до притулку майже неможливо, тим паче, якщо територія окупована. Але все ж таки сподівались, що хоча б комусь вдасться доїхати", — пояснює Анастасія.
Волонтери думали, як можна врятувати тварин. Випустити їх з вольєрів могло бути шансом на життя хоча б якоїсь їхньої кількості. Проте доїхати до притулку так ніхто і не зміг.
"Ми не знаємо, чи цілий притулок, скільки тварин живі. Ми просимо щоразу, щоб нам відкрили "зелений" коридор. З військовими там складно домовитись, а поїхати туди без домовленості — це дорівнює вбити себе", — каже Анастасія.
Директорка притулку Наталія напередодні також повідомила, що "зеленого" коридору немає: "Ми неодноразово намагалися потрапити до притулку — зверталися до можновладців, говорили з нашими військовими, виїжджали на місце. Але російські військові не давали змоги це зробити".
Читайте також
Укриття в Україні: де шукати. Інтерактивні карти та пункти надання допомоги
Що робити цивільним під час обстрілів — поради Міноборони, СБУ, ДСНС
"Шкода, що нас так пізно згуртувала така подія, як війна". Волонтери Івано-Франківська
Втомлені, але не зломлені. Як українці облаштовують укриття і підтримують силу духу
