У березні 2026 року на офіційному сайті російського художнього музею імені Пушкіна з'явилась новина про нові надходження у відділ нумізматики — 41 медаль українського медальєра з Маріуполя Юхима Харабета. А у квітні російський музей повідомив про відкриття виставки із цими медалями. На момент повномасштабного вторгнення медалі були в Маріуполі — в колекції Центру сучасного мистецтва імені Архипа Куїнджі. Їх центру подарувала дружина покійного митця Світлана Отченашенко, яка померла у квітні 2022 року під час облоги Маріуполя. Тоді ж, навесні 2022-го, була пошкоджена і будівля центру — ударами, які завдавали війська РФ, намагаючись захопити місто. Фонди Центру окупанти пограбували. Заклад так і не відновив роботу на неокупованій території України.
У чому цінність медалей Харабета, хто їх викрав з Маріуполя та як вони опинились в Москві — читайте у матеріалі Суспільне Донбас.
Хто такий Харабет і в чому цінність його медалей
Як розказала Суспільне Донбас співробітниця Маріупольського краєзнавчого музею Наталія Арусланова, колекція медалей Юхима Харабета була основою Музею медальєрного мистецтва у Маріуполі. Музей діяв при Центрі сучасного мистецтва імені Архипа Куїнджі. Колекцію музею подарувала у 2006 році Світлана Отченашенко — дружина тоді вже покійного митця.
“Більшість цих робіт саме вона передала до музею, і вони склали такий основний фонд цього музею. А далі вже долучались друзі художника, або просто прихильники його мистецтва, хто мав його твори оригінальні в своїх колекціях, — і теж до цього музейного фонду передавали. От таким чином він був створений”, — розказала Наталія Арусланова.
За її словами, колекція складалась з понад 450 предметів, серед яких були медалі, значки та ескізи в кераміці.
Юхим Харабет народився на Донеччині, за словами Арусланової, більшу частину життя він працював у Маріуполі, мав звання почесного громадянина Маріуполя.
"Юхим Вікторович Харабет, він взагалі був відомим медальєром, не тільки маріупольським та українським. В нього були роботи і на рівні держави. Він навіть був не лише медальєром, створював і такі роботи, як екслібриси для книжок, ескізи дипломів, запрошення, грамот”, — розказала Наталія Арусланова.
Юхим Харабет автор понад 500 робіт, серед яких:
- перша нагорода незалежної України “Почесний знак Президента” (1992 рік),
- медаль “Захиснику Вітчизни”
- герб і прапор Маріуполя (1989 рік),
- великий герб Донецька;
- медаль Федерації грецьких товариств України.
Також Юхим Харабет був автором меморіальної дошки у Маріуполі “В'язням розстріляного фашистами маріупольського гетто”.
“Це, як раз, підкреслює його рівень як митця, бо він був і заслуженим діячем мистецтв України, і членом спілки художників України. Це надзвичайно вагома постать в мистецтві. Після його смерті у 2004 році майже одразу в Маріуполі постало питання про увічнення його пам'яті і про створення меморіального музею. Цей музей медальєрного мистецтва, саме Юхима Харабета, можна вважати меморіальним, бо там були зібрані його роботи. У фонді, за нашими відомостями, було понад 450 медалей. Також там були різноманітні знаки, значки, також були навіть його ескізи в кераміці”, — розказала Наталія Арусланова.
Колекції цього музею, за її словами, належать до Державного музейного фонду України.
“Всі ці предмети мистецтва були обліковані за правилами, і всі вони були частиною Державного музейного фонду. Це частка нашої культурної спадщини загальнодержавної”, — пояснила Арусланова.
Та додала: жоден музейний експонат з Маріуполя евакуювати не вдалось.
“В перші дні повномасштабного вторгнення питання евакуації музеїв обов'язково підіймались. Просто евакуація такої колекції, як цей музей, і як краєзнавчий музей Маріуполя, це непроста справа. Неможливо було просто взяти предмети, їх завантажити в автівки і вивозити. На все необхідні були дозвільні документи. Необхідно було, щоб це все супроводжувала охоронна фірма. Обов'язково, щоб це була обладнана автівка. І ось ці всі питання просто не встигли вирішити в перші дні. А далі вже, коли місто опинилося в облозі і не було ні зв'язку — нічого, то вже просто не було можливості”, — нагадала Наталія Арусланова.
За її даними, про викрадення культурних цінностей з музеїв Маріуполя подали заяви до правоохоронців.
“По кожній музейній установі Маріуполя заведені кримінальні справи. Всі дані були передані до правоохоронних органів. Є кримінальні провадження з цього приводу. І це стосується і Музею медальєрного мистецтва, і Маріупольського краєзнавчого музею. І ці провадження йдуть двобічні. Тобто одна частина стосується безпосередньо втрати культурних цінностей — фондового зібрання. А по-друге, це ще питання в тому, що ми втратили і будівлі. А наприклад, Маріупольський краєзнавчий музей був розташований в історичні будівлі", — уточнила Арусланова.
Доповнено 23 квітня 2026 року. Як повідомили Суспільне Донбас у відповідь на запит у Донецькій обласній прокуратурі слідче управління ГУ СБУ у Донецькій та Луганській областях розслідує кримінальне провадження за фактами пошкодження музеїв Маріуполя та вивезених експонатів до Донецька, у тому числі і з Центру сучасного мистецтва імені Куінджі. Зокрема, у провадженні йдеться про роботи Юхима Харабета. Справу порушили за частиною 1 статті 438 Кримінального кодексу України — це воєнний злочин.
"У рамках досудового розслідування триває збір доказів, а також систематизація інформації щодо експонатів з метою подальшого оголошення їх, у тому числі, у міжнародний розшук", — уточнили у відповіді. Підозри у справі не оголошували.
“Подарунок” для Пушкінського музею в Москві
У березні 2026 року на офіційному сайті російського художнього музею імені Пушкіна опублікували анонс нової виставки “Медалі Єфіма Храбєта”. На сайті російського музею стверджують, що цю колекцію вони нібито отримали в дар від родичів Харабета — сина та онука.
На виставці, яка буде діяти по червень, представляють 19 робіт радянського періоду.
Серед робіт Харабета, які зараз експонуються в Москві, Суспільне Донбас змогло ідентифікувати кілька робіт, які були в Маріуполі.
Це роботи присвячені Анні Ахматовій, Архипу Куїнджі, Лірі Ігнатовій, 25-річчу дружби Донецької області та Магдебурга, а також автопортрет самого Юхима Харабета.
Як викрали цю колекцію українських цінностей з Маріуполя
Про викрадення колекції медалей Харабета вперше повідомила Маріупольська міська рада у квітні 2022 року, коли місто перебувало в облозі російських окупантів.
"Унікальну колекцію Юхима Харабета з маріупольського музею медальєрного мистецтва окупанти вивезли до Донецька. Музей налічував понад 700 експонатів, розміщених на 16 стендах. Усі витвори були передані в дар музею дружиною митця – народною артисткою України Світланою Отченашенко-Харабет. Вона загинула у блокадному Маріуполі у квітні 2022... " — йшлося в офіційному повідомленні.
“Порятунком” колекції медалей Юхима Харабета та Юрія Шевякова з Маріуполя у квітні 2022 року хизувався маріуполець Павло Чуприна, який відкрито підтримував окупантів і був російськими воєнкором. У себе на сторінці у соцмережах Чуприна написав, що забрав зі зруйнованого Центру сучасного мистецтва 215 робіт.
Його колега Олександр Мозговий у програмі російського “Пєрвого рєспубліканского канала” у лютому 2026 року про це розказував так:
“Прийшов (Чуприна — ред.) з пропозицією врятувати культурне наслєдіє Маріуполя. Він знав адреси всіх музеїв, підготував пакувальний матеріал. Ми звільнили багажне відділення у своєму позашляховику і відправились. Паша був провідником у нас по Маріуполю. Заходимо у виставковий зал і читаємо: всесвітньо відомий медальєр, член союзу художників модельєрів СРСР….”
У квітні 2022 року Чуприна у своєму Telegram-каналі написав, що вивіз з Маріуполя й інші культурні цінності.
Чуприна родом з Маріуполя. Працював на обласному державному телебаченні в Донецьку (27 канал), а після початку збройної агресії РФ проти України у 2014 році став воєнкором, як свідчать дописи у його соцмережах та на сторінках пропагандистських майданчиків, співпрацював, зокрема, із LifeNewsЦе російське пропагандистське медіа, зараз відоме під назвою Life, входить до холдингу "Ньюс Медіа". та WargonzoРосійський пропагандистський медіапроєкт, присвячений військовій тематиці. Має сторінки у Telegram, Вконтакті..
На початку російської агресії у Донецьку, в квітні 2014 року, він був учасником захоплення будівлі Донецької ОДА. Також був присутній у сесійній залі під час проголошення фейкового утворення “Донецької народної республіки”. Про це він розказував на російському телебаченні — у програмі “1 республіканского канала” у квітні 2026 року і додавав: там він був не “як журналіст”, а як “гражданін”.
Робив Чупріна і репортажі для пропагандистських ЗМІ із захопленого бойовиками Гіркіна Словʼянська.
Після повномасштабного вторгнення знімав репортажі з окупованого Херсона. А ще брав участь у зйомках серіалу “20/22” про захоплення російськими окупантами Маріуполя.
Окрім цього, Чуприна постійно повідомляє на своїх сторінка у соціальних мережах, що здає кров для російських окупантів та має звання “почетний донор ДНР”.
У травні 2023 року йому оголосили про підозру колабораційній діяльності, виправдовуванні, визнанні правомірною, запереченні збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікації її учасників (ч. 6 ст. 111-1, ч. 2 ст. 436-2 КК України). Максимальне покарання за цими статтями — позбавлення волі до 12 років з конфіскацією майна.
У відповіді на запит у Донецькій обласній прокуратурі, уточнили, що 29 травня 2023 року обвинувальний вирок Чуприні передали до Чечелівського районного суду Дніпра. У вироку — одна стаття — 111-1 частина 6 ККУ — колабораційна діяльність. За цією статтею йому загрожує до 12 років ув'язнення.
Як колекція медалей потрапила до Росії
Викрадену з Маріуполя колекцію медалей пропагандист російських окупантів Чуприна нібито передав на зберігання до “Донєцкого рєспубліканского краєвєдчєского музєя” — створеного у Донецьку після його захоплення російськими окупантами. Про це повідомляв місцевий телеканал, підконтрольний окупаційній владі.
Судячи з відеоматеріалу, колекцію медалей з Маріуполя приймав особисто окупаційний "міністр культури ДНР" Михайло Желтяков.
У жовтні 2023 року до окупованого Донецька з Москви приїхали син та онук Юхима Харабета, у повідомленні окупаційного ЗМІ "Донєцк вєчєрній" йшлося, що вони особисто зустрілись з Чуприною, аби "подякувати за врятовану колекцію”.
Про цю зустріч також у своєму Telegram-каналі писав і онук українського медальєра Єфім Харабет, який у Москві працює хірургом-проктологом, та від початку повномасштабного вторгнення їздить на окуповані Донеччину та Луганщину, де у лікарнях оперує поранених російських окупантів.
Пізніше, вже у жовтні 2024 року, він повідомив що подарував пушкінському музею чотири медалі свого діда з “власної колекції” та написав про плани передати ще кілька робіт у майбутньому.
Також він вже тоді аносував відкриття експозиції робіт Юхима Харабета з колекцій інших музеїв, яку запланували у пушкінському музеї на 2026 рік. На фотографіях, де він підписує документи про передачу культурних цінностей російському музею, — його дядько Костянтин Харабет та старша наукова співробітниця відділу нумізматики пушкінського музею та кураторка виставки “Медалі Харабета” Уляна Волкова.
24 березня Єфім Харабет у своєму Telegram-каналі написав про відкриття виставки в Пушкінському музеї, де зазначив, що його родина подарувала музею 41 роботу українського медальєра.
Ту зустріч Харабетів та Чуприни у жовтні 2023-го в окупованому Донецьку організувала Марина Максимчук, яка займає посаду “генеральної директорки” у створеному окупантами “Донєцкому рєспубликанском краєвєдчєском музєє”. Тоді вона одному з пропагандистських видань заявляла, що медалі прийняли на зберігання, склали акт і мають намір повернути цінності до Маріуполя.
Але попри заяви Максимчук, принаймні частина українських музейних цінностей опинились у Москві.
На офіційному сайті музею, який підпорядковується створеному окупантами “мінкульту ДНР” жодних документів та звітів про прийняття чи передачу музейних цінностей не опубліковано.
Згідно зі сторінкою Максимчук у соцмережі “ВКонтакте” (заборонена в Україні соцмережа — ред.), вона з окупованого у 2015 році Вуглегірська. Освіту отримала у тоді ще Артемівському педагогічному училищі. До 2014 року була завідуючою дитячого садка у Єнакієвому. Згідно з інформацією з російських реєстрів, краєзнавчий музей вона очолює з 2023 року. Також вона очолює “Отдєлєніє Російского гєографичєского общєства в ДНР”.
