Морські навчання РФ перекривають українські шляхи. Чи загрожує це економічною блокадою і вторгненням

Морські навчання РФ перекривають українські шляхи. Чи загрожує це економічною блокадою і вторгненням

Морські навчання РФ перекривають українські шляхи. Чи загрожує це економічною блокадою і вторгненням
Фото: Facebook/Владислав Балінський

13 лютого о 23.00 почалися російські військові навчання на Чорному та Азовському морях. За даними РФ, у них задіяні майже півтори сотні військових суден, тисяча одиниць військової техніки і десять тисяч військовослужбовців. Окрім цього Росія закрила частину моря, залишивши вузький відрізок вздовж українського берега. Суспільне з’ясовувало, чого очікувати від навчань та як це може вплинути на Україну економічно.

Чи загрожує Україні морське вторгнення?

За даними сайту Міноборони РФ, ціллю навчання на Чорному та Азовському морі зокрема є оборона берегу Криму. Для цього вони спочатку оголосили про закриття північно-західної частини Чорного моря та більшої частини Азовського — від узбережжя окупованого Криму до Краснодарського краю. Щоправда, опісля Міноборони РФ скасувало закриття Азовського моря.

Таке закриття означає, що у випадку влучання в тій зоні ракети в корабель відповідальність за це нестиме командир судна, пояснює Тарас Чмут — військовий аналітик і сержант резерву морської піхоти Військово-морських сил України. "Зазвичай, якщо країна проводить навчання вона закриває район, адже не хоче, щоб туди хтось потрапив".

За словами екперта, ці навчання стали найбільшими із залученням десантних кораблів з 1991 року. Нині до них, окрім основної частини Чорноморського флоту РФ, приєднались по 3 десантні кораблі Балтійського та Північного флоту Росії.

На думку Михайла Самуся — заступника директора українського Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння, — з військової точки зору такі дії Росії неправильні, адже у разі війни більша частина їхнього флоту буде сконцентрована на невеликій території, що може призвести до його втрати. Натомість, вважає експерт, це виглядає як акт гібридної війни. "Зараз вони зібралися разом. Це демонструє готовність Росії до нагнітання обстановки і гібридної атаки".

Російські навчання в морі. Економічна блокада чи підготовка до вторгнення?
Червоним позначено частини моря, обмежені з 13 до 19 лютого. Синім — обмежені з 11 лютого до 11 березня. Чорним позначені рекомендовані морські шляхи. Зеленим — новий рекомендований шлях. Дані: BlackSeaNews. Графіка: Суспільне

Своїми навчаннями Росія демонструє готовність до проведення десанту в акваторії Чорного та Азовських морів, каже Михайло Самусь. Проте розпочати можливе повномасштабне вторгнення на територію України з моря — складно. "Це можливо лише за умови, якщо це буде комплексна атака. Перед цим має бути проведена ракетна та авіаційна підготовка по всій Україні, і це буде означати відкриту війну. Одна операція на морі — це фіаско".

Та попри це десантна операція проти України можлива. Ускладнює ситуацію і відсутність потужного флоту, який міг би затримати ворога на морі. У випадку вторгнення ЗСУ мають бути готові знищити десант ще під час переходу морем, пояснює Самусь. Для цього Україні допоможуть як закуплені у Туреччини "Байрактари", так і вітчизняні крилаті ракети "Нептун" та артилерія: "Наші крилаті ракети "Нептун" можуть легко знищити десантні кораблі. Але я думаю, що активна протидія почнеться, коли російські кораблі перетнуть 12-мильну зону. Тоді це вже буде перетин держкордону".

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Економічна блокада

Нині військових навчань поблизу Одеси в західній частині перекритого району моніторингова група редакції BlackSeaNews не помічає, розповів Суспільному головний редактор видання Андрій Клименко. Загалом однією із головних причин перегородження акваторії Чорного та Азовського морів він називає можливу блокаду українських портів. Проте за час спостереження його моніторингова група фіксує відсутність фактичного перекриття цих територій. "Насправді, коли перекриваються райони зі стрільбами, по периметру чергують невеликі кораблі. Їх немає. Тому наразі ми бачимо в цьому інструмент економічної війни, щоб створити перешкоду судноплавству".

Нині близько половини всього українського експорту надходить через порти. За даними Адміністрації морських портів України, минулого року морем транспортували 153 млн тонн товарів. Половина з них — це зерно та руда.

Більшість вантажних суден, такі як балкери чи танкери, мають осадку (глибину занурення судна) близько 15-20 метрів. Всі рекомендовані морські маршрути — це поєднання найбільш безпечних та найшвидших шляхів, пояснює Андрій Клименко:

"Ці рекомендовані шляхи нанесені на всі морські карти. Укрдержгідрографія буквально за півтори доби проклала новий рекомендований маршрут через територіальні води України. Вони знайшли маршрут, по якому можуть теоретично проходити судна із осадкою 15-20 метрів".

Та попри нанесення нового маршруту його ширина всього 1 км. Для порівняння —ширина звичайних близько 40 км. Це може спричинити затори та логістичні перебої, додає Клименко.

Нині, починаючи із 8 лютого, коли Росія оголосила про початок військових навчань у Чорному та Азовському морях, український морський бізнес почав терпіти збитки. Тоді, за словами Андрія Клименка, закордонні страхові компанії підняли ставки від 3 до 10$ на тонну вантажу. Тобто для одоного балкера вантажопідйомністю 150-200 тисяч тонн сплачують близько 500 000$ додатково.

Не сприяє зниженню вартості страхування й те, що Лондонський об'єднаний військовий комітет зі страхування морських військових ризиків включив українські та російські води в Чорному та Азовському морях до списку зон воєнних ризиків, тероризму та піратства.

Голова правління інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський розповідає, що у випадку повної блокади портів Чорного та Азовського морів Україна втрачатиме від 1.5 до 5 % ВВП: "Це суттєва величина, і цим втрати не обмежаться. Спочатку ми будемо втрачати в транспортній галузі. Ті, хто не отримав вантажі, не зможуть продати і матимуть збитки. Ми матимемо небезпечну ланцюгову реакцію".

Російські навчання в морі. Економічна блокада чи підготовка до вторгнення?
Скрін карти суден в Чорному і Азовському морях, 18 лютого 2022 року. ships.com.ua

За словами експерта, повна блокада вартуватиме Україні близко 110-200 млн $ щодня. Але про неї говорити зарано. Окрім нового маршруту, близько 40% кораблів йдуть звичайними маршрутами, говорить Андрій Клименко.

Чи може Україна протистояти морській блокаді в майбутньому?

У грудні 2020 року Україна підписала контракт із Туреччиною про будівництво 4 корветів. Вони можуть забезпечити протиповітряну оборону. Також катери, які будуються в США та Сполученому Королівстві, допоможуть припинити домінування Росії в Чорному морі, вважає Самусь. "Москітний флот (швидкохідні і маневрені малі бойові кораблі, — ред.) — це добре якраз для протидії морським десантам і блокаді. Корвети зможуть прикривати від загроз з повітря разом з "Байрактарами" і "Нептунами". У такому складі український флот зможе ефективно протидіяти будь-яким зусиллям Росії. Вона вже не зможе почувати себе так нахабно. Я можу прогнозувати, якщо Україна поступово отримає свій потужний флот, ми повернемось в Чорному морі до норм міжнародного права".

Самусь додає, що блокада може підпадати і під визначення агресії. Погоджується з цим і Андрій Клименко: "Потрібно фіксувати ці процеси, рахувати збитки — як реальні, так і потенційні, прямі та не прямі, —для того, щоб потім подавати позови у відповідні морські інстанції".

Суспільне звернулось із запитом до МЗС щодо можливих протидій російській блокаді. На відповідь чекаємо.

Читайте також

Загроза військового вторгнення Росії в Україну. Оновлення

Обстріли Станиці Луганської, Мар'їнки, Врубівки: що відомо та як реагує влада

Росія хоче визнати самопроголошені "ДНР" і "ЛНР". Як на це реагують політики України і світу

Чорнобильська зона та АЕС. Чи готові вони до можливого військового вторгнення

"Кожен раз, коли Росія брязкає зброєю, чимало людей записується до тероборони" — історія резервіста

Підписуйтесь на розсилку Суспільного — головні новини та тексти тижня в одному листі.

Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди