До 20 лютого у Білорусі тривають спільні з Росією навчання "Союзна рішучість-2022". Відомо, що Росія відправила туди, зокрема, зенітно-ракетні комплекси, винищувачі та штурмовики. Маневри проходять на білоруських полігонах Доманівський, Гозький, Обуз-Лесновський, Брестський та Осиповичський, а також на летовищах Барановичі, Лунинець, Ліда та Мачулищі.
Після оголошення навчань у Білорусі військова техніка збирається у тому числі поблизу українського кордону, де неподалік розташовані дві українські АЕС — Чорнобильська та Рівненська. Суспільне з’ясовувало як охороняють АЕС на випадок вторгнення.
Пункт пропуску на білоруському кордоні "Вільча" — єдиний автомобільний на Київщині. Розташований він у Чорнобильській зоні, тому під'їжджаючи до нього нас попереджають про радіаційну небезпеку. Зупинка авто — заборонена.
Сам КПП знаходиться за кілька кілометрів від кордону, на ділянці незабрудненій радіацією. Начальник відділу прикордонної служби "Млачівка" Владислав Шмерко, розповідає, що тут прикордонники тренуються щодня. А сам КПП обладнаний оборонними спорудами.
"Оборонні споруди можуть використовуватись у разі потреби, також вони використовуються у тренуваннях особового складу. Обладнані універсально, їх можна використовувати для ведення вогню із будь-якої зброї", — пояснює Шмерко
На перетині двох країн чергує український прикордонний наряд, а от зі сторони Білорусії він відсутній. З 14-го року на цій ділянці з українського боку — охорона посилена. Після міграційної кризи в пункті пропуску з'явився бронеавтомобіль, а прикордонні наряди щоденно перевіряють лінію кордону, каже Шмерко.
"Взагалі, ділянка кордону, слава Богу, спокійна, якихось порушень, чи провокацій не було. Ні зараз, ні протягом року, ні взагалі", — розповідає Шмерко.
Інші ділянки Чорнобильської зони охороняються, зокрема, й бронеавтомобілем "Кугуар".
Нещодавно міністр оборони Олексі Резніков, говорив, що на території Білорусі не спостерігається формування ударної групи, яка могла б розпочати вторгнення. За словами міністра, в Чорнобильській зоні — складні території для перетину. Тут, переважно, болота, ліси, річки, які дуже важко проходити не те що на танках, пішки майже неможливо перейти. Під час трагедії, яка сталася 1986 року, дотепер є плями, які мають радіаційні ураження в сторону Білорусії.
Чи готові АЕС до можливих військових дій
Сама Чорнобильська АЕС розташована всього у 12 км від кордону з Білоруссю. Також поблизу білоруського кордону (в 65 км - ред.) є і працююча Рівненська АЕС. Ці та інші АЕС охороняють посилено, розповів Суспільному тимчасовий виконувач обов'язків голови "Енергоатому" Петро Котін.
"Посилена охорона, подвійний склад охоронців, які там знаходяться, і звичайно і також зброя там додаткова і всякі інші заходи, які передбачаються планом дій у зв'язку з такою ситуацією", — пояснює Котін.
В Україні працює 2 типи реакторів — ВВЕР 1000Водо-водяний енергетичний реактор, теплоносієм і сповільнювачем у якому служить вода під тиском. Являє собою друге покоління легководних реакторів великої потужності. Електрична потужність енергоблоків становить 1000 МВт. Теплова — 3000 МВт. Ядерні реактори цього типу в Україні встановлені на Запорізькій, Рівненській, Хмельницькій, Південноукраїнській АЕС, а також на АЕС Росії, Болгарії, Чехії, Китаю. та ВВЕР 440Водо-водяной энергетический реактор мощностью 440 МВт. . В цих проєктах не враховували військові загрози, зокрема влучання бомби чи снаряду, розповів начальник відділу аналізу безпеки Державного науково-технічного центру з ядерної та радіаційної безпеки Дмитро Гуменюк. Та попри це самі енергоблоки мають кілька шарів захисту палива.
"Енергоблоки можуть витримати падіння літака до 10 тонн, якщо він буде падати під кутом від 10 до 45 градусів та швидкість у нього 215 м\с. В цьому випадку захисна оболонка не буде порушена", — розповідає Гуменюк.
Читайте також: Рівненську АЕС готують до переходу на американське ядерне паливо
Українські АЕС також готові до раптового відключення електроенергії. У кожній з них є резервні дизель-генератори, для безпечної роботи реактора. За словами очільника "Енергоатому" палива для дизелів — достатньо. Дмитро Гуменюк додає, що генератори встановлені в місцях, які убезпечені від затоплення.
"Розглядались різні варіанти впливу — аналіз затоплень, смерчів, землетрусів. І результаті цього аналізу показали, що з урахуванням особливостей майданчику дизель-генератори не будуть затоплені так, щоб це призвело до подій, як на Фукусімі", — додає Гуменюк.
Близько половини українських АЕС використовують російське ядерне паливо. Інша частину постачає американська компанія "Westinghouse". У випадку припинення постачання російського палива, в України є його запас на 2 роки, запевняють в "Енергоатомі".
"Якщо буде якась ситуація форс-мажорна із РФ, на які ми також очікуємо, що у нас по договору із “Westinghouse”, на той період, який у нас вистачає палива, вони підвищать своє виробництво і забезпечать нас паливом", — зазначив Котін.
Читайте також: На об’єктах критичної інфраструктури з’являться посади офіцерів з кіберзахисту — Держспецзв’язок
Підписуйтесь на розсилку Суспільного – головні новини та тексти тижня в одному листі.
Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу
Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі аккаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!
