Перейти до основного змісту
"Україна проти Росії": ЄСПЛ провів слухання щодо порушень прав людини на окупованих РФ територіях

"Україна проти Росії": ЄСПЛ провів слухання щодо порушень прав людини на окупованих РФ територіях

Ексклюзивно
"Україна проти Росії": ЄСПЛ провів слухання щодо порушень прав людини на окупованих РФ територіях
. blic.rs

У Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ) 26 січня відбулися усні слухання у міждержавній справі "Україна та Нідерланди проти РФ", яка стосується подій на сході України на території тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей, зокрема, щодо дотримання там прав людини. У ході слухань Україна заявила про низку порушень зі сторони Російської Федерації.

Про це у коментарі Суспільному розповіла керівниця Управління представництва держави в міждержавних справах Секретаріату Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини Маргарита Сокоренко.

"Сьогоднішнє засідання стосувалося прийнятності, простими словами, чи може Європейський суд розглядати цю справу. В цій справі на цьому етапі також порушували питання наявності ефективного контролю Російської федерації над окупованими територіями, тобто іншими словами, чи відповідає Російська Федерація, чи може відповідати за порушення прав людини, які мають місце на окупованих територіях", — пояснила посадовиця.

За її словами, на слуханні 26 січня виступили українська сторона, а також Нідерланди й Російська Федерація.

"Сьогодні якраз надавались позиції, кожна зі сторін заявляла, чому справа має чи не має розглядатися по суті в майбутньому. Ми й Нідерланди надавали позицію, чому все-таки суд повинен її розглянути. І очевидно, що має розглянути, що справа є очевидною і прийнятною", — зауважила Сокоренко.

Зокрема, Україна та Нідерланди надавали інформацію та докази щодо здійснення ефективного контролю РФ над окупованими територіями.

"Надавали роздатковий матеріал: тобто ми показували карти окупованих територій, ми показували те, що Росія присутня. Серед іншого — це зброя російського походження, яку ми теж показали суддям. Натомість Російська Федерація заявляла те, що ми й так чуємо, що "ми не маємо ніякого відношення до подій на сході України", що вона взагалі не розуміє, чому до них висуваються такі скарги", — розповіла Маргарита Сокоренко.

У межах справи також розглядається і питання щодо збиття літака MH17.

"Там ми почули версію, що літак було збито українською ракетою з контрольованої на той момент території України. Нічого нового насправді ми не почули від сторони Російської Федерації. Натомість ми надавали аргументи чому ні разом із доказами", — зауважила посадовиця.

Окрім того, справа включає й розгляд випадків викрадення дітей-сиріт на окупованих територіях, яких намагалися вивезти до Росії.

В листопаді 2020-го року ЄСПЛ доєднав до цієї справи великої "про Донбас", як ми її називаємо, і в тому числі справу щодо викрадених дітей-сиріт. Це — друга міждержавна справа, яку подавала Україна у 2014-му році, стосувалася кількох випадків викрадення на непідконтрольній території у 2014-му році дітей-сиріт і спроб вивезти їх на територію Російської Федерації. В тому числі по цій частині також надавалася інформація, що ось це спроби викрадення і вивезення — це теж стало частиною порушення прав людини, в даному разі йдеться про дітей і дорослих, які їх супроводжували.

За словами посадовиці, Росія стверджує, що "рятувала" дітей від бойових дій.

"Позиція Росії полягає в тому, що до них представники "ДНР", "ЛНР", до яких, як вони кажуть, не мають відношення, привезли дітей, а Росія ніби їх рятувала, цих дітей-сиріт. Бо в Україні йде війна, внутрішній конфлікт — це ж позиція Російської Федерації, що це внутрішній конфлікт", — зазначила Сокоренко.

Водночас у заяві, яку подавала українська сторона у 2014 році, йшлося про те, що вихователі відповідних дитячих будинків, навпаки, вивозили дітей на підконтрольну Україні територію, щоб не залишати їх небезпечних умовах.

"Там була різна кількість дітей протягом різного періоду, про який ми заявляли. Перший раз, якщо я не помиляюся було 13 дітей", — додала посадовиця.

За її словами, при цьому Росія стверджувала, що всі заяви України та Нідерландів є необґрунтованими, а докази — сфабрикованими і сфальсифікованими.

"Крім того, вони весь час уникають коментування тих доказів, які ми надаємо. За весь час позиція України зводиться не просто до тверджень, що є РФ, яка контролює так звані "ДНР", "ЛНР" і що відбуваються порушення прав людини, за які має нести відповідальність РФ. Це все підтверджуються реальними історіями: це свідчення очевидців агресії, це свідчення жертв", — пояснила Сокоренко.

Також українська сторона надала інформацію, зібрану правозахисними і громадськими організаціями, й звіти міжнародних моніторингових місій, де йдеться про факти порушень прав людини

"Російська Федерація уникає коментування, вона ніби не бачить і каже, що наші заяви неаргументовані, не підтверджені нічим, а будь-які докази називає сфабрикованими, без подальших пояснень", — зауважила посадовиця.

За словами Маргарити Сокоренко, суд вислухав усіх учасників справи й завершив засідання. Після нього він прийматиме рішення щодо прийнятності справи.

Читайте також

Справа MH17: роль трьох підозрюваних росіян і одного українця

Підписуйтесь на розсилку Суспільного – головні новини та тексти тижня в одному листі.

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

Топ дня

Вибір редакції

На початок