Ольга Малюта вважає себе “українською атеїсткою”, а втім, щороку варить кутю на Святвечори та пише з друзями писанки. Їхня компанія має власні святкові традиції, які, за словами Ольги, “допомогли зміцнити дружбу та дають відчуття свята і розкіш спілкування. Його часто не вистачає у житті сучасної людини, яка з ранку до вечора зайнята роботою”. Суспільне розповідає як наявність і дотримання власних ритуалів на свята впливає на самопочуття людини.
***
“Постійні традиції в нашій компанії почалися у 2013 році з ритуалу їздити 1 березня у село Халеп’я і дивитися на дніпровські кручі. Друзі поїхали туди з наметами і саме сиділи біля вогнища, коли один із них запропонував: “Може нам зібратися і млинців посмажити?, – згадує Ольга. – Однак на Масницю в Україні варять вареники, тому порадилися і вирішили того року вперше зібратися на Колодій, щоб ліпити вареники з кисломолочним сиром і картопляним пюре та бринзою".
Колодій став початком традицій у компанії друзів. Вони збираються і святкують його щороку. Винятком був лише 2014, бо Масний тиждень саме припав на траур за загиблими на Майдані.
Наступною важливою подією для компанії є спільний перегляд Євробачення як нагоди відзначити "різноманітність і толерантність": "Коли перемогла Джамала, в день фіналу конкурсу ми з друзями вивісили український і кримськотатарський прапори з вікна квартири. Нам подобається, що це конкурс свободи у всіх її проявах", – розповідає Оля.
Друзі також пишуть писанки на Великдень і не пропускають жодного Фестивалю дерунів у Коростені. Традиційно відвідують нетворкінги, а під час жорсткого локдауну на початку пандемії коронавірусу вони запровадили традицію “п’ятничних зумів” – збиралися ввечері перед моніторами комп'ютерів з напоями і дві години спілкувалися.
Ольга каже, що завдяки пандемії у неї також з’явилися чати із колишніми колегами з наукових інститутів, деякі з них працюють за кордоном, але технології дозволяють безперервно спілкуватися: "На жаль через пандемію ми більше не проводимо Дні науки, які раніше організовували в Києві, тому досі відчуваємо фантомні болі".
"Ще є Миколая та Різдво. У мене взагалі немає якоїсь релігійності, навіть віри у щось вище, але ці дні – для мене святе".
На Миколая померла бабуся Ольги і у пам’ять про неї дівчина щороку пече миколайчики, які роздає друзям та колегам. Печиво зазвичай наукове (у вигляді різних клітин чи ниток ДНК). Колеги і друзі вже знають про цей звичай і 19 грудня очікують отримати миколайчика. На Святвечір Ольга готує кутю за особливим рецептом бабусі – рідку з горіхами, без меду чи інших додатків. "Для мене це особливий дитячий традиційний смак", – зізнається дівчина.
Відчуття приналежності до чогось більшого
Науковці досліджують вплив традицій на наше повсякденне життя і поступово доходять висновку, що люди, які мають власні або сімейні ритуали на свята почуваються щасливішими у порівнянні з тими, хто не має звичаїв.
У дослідженні опублікованому в журналі The Science of Hedonistic Consumption науковці вивчали вплив різдвяних, новорічних і великодніх традицій на життя родин. Сім’ї, які святкували разом, почувалися ближчими одне до одного і щасливішими. Вчені зазначають, що такі традиції як особлива їжа цього дня чи релігійна церемонія зазвичай не несуть у собі особливої насолоди, втім роблять свята кращими за рахунок відчуття соціальної приналежності.
"Спільні ритуали надають почуття того, що ви є частиною чогось більшого", – пише американська психіатриня Гелен Фаррел у блозі на Psychology Today: "у сучасному мінливому світі особисті або сімейні традиції – це нагадування про те, що деякі речі в житті є постійними".
Особлива їжа
“У мене багато звичаїв пов’язано з їжею. Не знаю, можливо, через той особливий смак, який дає тобі відчуття свята. А також приємне очікування: ти готуєшся, робиш це для когось – зазвичай для друзів і близьких. Мені подобається це відчуття, коли ти комусь робиш приємно”, – говорить Ольга.
У багатьох культурах особливі страви є невід’ємною частиною свята, як її вареники на Колодій, миколайчики і кутя. Авторка книги "Перезавантаження щастя: що робити коли ніщо не робить вас щасливими" (The Happiness Reset: What to do When Nothing Makes You Happy) Тамара Лехнер пише, що приготування святкової страви разом – це праця любові. Під час щирих розмов із рідними та друзями приємно навіть чистити картоплю і мити брудний посуд. А запахи і смаки допоможуть відродити "відчуття дому" де б ви не були.
Мистецтво дарувати і допомагати
Велике оглядове дослідження опубліковане у International Journal of Behavioral Medicine свідчить, що віддавання іншим власного часу або грошей посилює відчуття щастя людини, а також позитивно впливає на її ментальне і фізичне здоров’я. Тобто отримує не лише той, кому дарують, а і той, хто віддає.
Старша наукова співробітниця Каліфорнійського університету в Берклі Крістін Картер у книзі "Виховання щастя: 10 простих кроків для більш радісних дітей і щасливіших батьків" (Raising Happiness: 10 Simple Steps for More Joyful Kids and Happier Parents) радить запровадити традицію – допомагати комусь на свята.
"Це може бути волонтерство у їдальні для бідних, або подарунки нужденним дітям", – пише авторка. Можна також допомогти стареньким сусідам або вийти прибрати сміття у сусідньому парку.
Запровадження власних традицій
"Я не люблю і не святкую Новий рік. Це пов’язано зі спогадами про неприємні події, які колись трапилися в ці дні. Мені вистачає усіх наших свят із друзями", – каже Ольга і додає, що свята для неї – привід зустрітися з друзями.
"Для нас свято – це розкіш спілкування, коли кожен підлаштовує свій розклад так, щоб звільнити час і побачитися. Ми завжди з нетерпінням чекаємо Колодій, Євробачення чи Фестиваль дерунів, адже знаємо, що матимемо кілька днів релаксу і приємного спілкування. Мені здається, це покращило наші стосунки і принесло більше радості", – каже Оля.
Американська психологиня і експертка зі щастя Елізабет Ломбардо у інтерв’ю Today стверджує, що людям не слід відмовлятися від свят через негативний досвід у минулому. Натомість можна започаткувати нові традиції. Це може бути будь-що: від поїздки з друзями в особливе місце, до перегляду фільмів чи участі в змаганнях. Головне, щоб нова діяльність усім сподобалася і відбувалася виключно в конкретний час.
Читайте також
Пробирають дрижаки. Чому в різні пори року ми по-різному відчуваємо температуру
Справа не лише у мозку: як медитації впливають на здоров’я
Як переїдання впливає на здоров'я і як "зупинитись" за столом
Безалкогольні пиво та вино: що кажуть науковці
Підписуйтесь на розсилку Суспільного – головні новини та тексти тижня в одному листі.
