"Крим — це життя на пороховій бочці". Родичі політв'язнів — про очікування та надії на 2022 рік

"Крим — це життя на пороховій бочці". Родичі політв'язнів — про очікування та надії на 2022 рік

"Крим — це життя на пороховій бочці". Родичі політв'язнів — про очікування та надії на 2022 рік
. Фото: Єлизавета Серватинська, Суспільне

У 2021 році російські силовики на території тимчасово окупованого Криму незаконно здійснили 147 незаконних затримань громадян України. Це вдвічі більше, ніж минулого року, повідомляє прокуратура АР Крим у Києві. А загалом за весь час анексії півострова нараховується 234 політв'язнів та переслідуваних у кримінальних справах. Суспільне поспілкувалося з родичами незаконно утримуваних кримчан про їх очікування та надії на 2022 рік.

Халіде Бекірова, дружина громадянського журналіста Ремзі Бекірова

"Крим — це життя на пороховій бочці”. Родичі політв'язнів — про очікування та надії на 2022 рік
Халіде Бекірова. Фото: Єлизавета Серватинська, Суспільне

"Ремзі затримали у березні 2019 року. У 2022 році буде оголошений вирок, йому загрожує 15-20 років ув'язнення або довічне позбавлення волі, — розповідає Халіде. — Ремзі був одним із представників інформаційного крила Кримської солідарності. Він розумів під яким ризиком він, у якій небезпеці. Починаючи з 2017 року він отримав три адмін арешти по надуманим звинуваченням. І на той момент ми розуміли, що кожен адміністративний арешт це вісточка у його бік, це посилання, щоб він припинив свою діяльність журналіста. Ремзі не збирався зупинятися. Він розумів, що ставить під удар свою волю та навіть життя".

"Без волі лишаються не тільки вони, але і їх сім'ї. Насправді ми, дружини та їх діти, ніби у тюрмі просто неба. І наші діти — це нове покоління, яке росте із великим бажанням справедливості. Діти вже з 5 років думають про те, що чекає їх коли, вони виростуть, яке життя їх очікує далі у таких реаліях в Криму. І мої діти безпосередньо кажуть, що вони також хочуть бути журналістами, як їх батько, висвітлювати репресії. Це нове покоління із новим поглядом на світ взагалі".

Читайте також: У Києві презентували фотовиставку із ув’язненими в Криму журналістами

"Чоловіка немає вже 3 роки, буде у лютому. З чоловіком бачимось тільки на судових засіданнях в Ростові. Ми їздимо і там в залі можемо його бачити через скло, так званого акваріума. Бачитися нам не дозволяють, спілкуємося поглядами. Також, пишемо листи, передаємо новини через адвоката".

"На початку 2022 року очікуємо вирок. Звісно ми не сподіваємося на якесь справедливе рішення суду. Ми бачимо, наскільки суд сліпий. Ми дивимося на це реалістично, що його можуть випустити. Чекаємо від 2022 року, що реальність зміниться і ті репресії, які ми сьогодні бачимо в Криму, припиняться. Ми сподіваємося, що в цілому ситуація зміниться і ми будемо жити спокійно, без думок, як лягаємо спати, що у будь-який будинок можуть зранку увірватися".

Майє Мустафаєва, дружина засудженого координатора “Кримської солідарності” Сервера Мустафаєва

"Крим — це життя на пороховій бочці”. Родичі політв'язнів — про очікування та надії на 2022 рік
Майє Мустафаєва. Фото: Єлизавета Серватинська, Суспільне

Південний окружний військовий суд Ростова-на-Дону у 2020 році засудив Сервера до 14 років колонії суворого режиму.

"Крим — це життя на пороховій бочці, — каже Майє. — Кожен день ти прокидаєшся і відкриваєш фейсбук, шукаєш новини. Кожен день щось нове, якісь новини й не дуже радісні. В травні буде 4 роки, як він в ув’язнені. Зараз у них відбувається апеляційні засідання. Якщо у всіх по таких справах проходять апеляції за один день, то в нас це вже 14-те засідання апеляційне, яке, я ще не знаю, скільки буде тривати. Тому що їх, фігурантів, багато — 8 осіб. І кожен висловлюється".

"16-го вересня по нашій справі винесли вирок, моєму чоловікові дали 14 років суворого режиму, його звинувачують за статтею по тероризму. Як можна людину, яка просто жила, ходила в мечеть звинувачувати в такій статті. До цієї статті ще додають іншу - захоплення влади. Це звучить немислимо. Людина, яка сидить вдома і захопив владу. Зараз реальність Криму така, що сидячи вдома, можна заробити такі терміни, про які і не думаєш".

Читайте також: Україна має розслідувати зміни демографічної ситуації в окупованому Криму - правозахисники

"Кожен рік без Сервера дуже важко. Тому що у нас четверо дітей, які ростуть без батька, які дорослішають без батька. А без батьківського виховання це дуже важко. І, звичайно, ми добиваємося справедливості, боремося за те, щоб усі політв’язні були на волі. І сподіваємося, що кожен рік нам принесе цю перемогу. Звичайно, щоб найближчим часом усі були на свободі зі своїми сім’ями — це найзаповітніша, мабуть, мрія зараз будь-кого, хто знаходиться у такому положенні. Ми чекаємо, коли запанує справедливість і будемо добиватися цього".

Муміне Салієва, дружина кримськотатарського активіста Сейрана Салієва

"Крим — це життя на пороховій бочці”. Родичі політв'язнів — про очікування та надії на 2022 рік
Муміне Салієва. Фото: Єлизавета Серватинська, Суспільне

Салієва засудили до 16 років колонії суворого режиму у 2020 році.

"Він мене завжди готував, — розповідає Муміне. — Казав, май на увазі, мене можуть арештувати за це. Чи готова ти до того, що будеш боротися і захищати мене та свій народ?”. Спочатку було страшно говорити про свою готовність, для мене це завжди велика відповідальність. Але потім я навчилася цього. І я йому говорила, що готова. У день, коли я рано вранці почула знайомий стукіт у двері, тому що у нашому домі це вже другий обшук, я зрозуміла, що другий раз вони прийдуть і за чоловіком остаточно закриються двері. Так і відбулося. Нам дали буквально кілька секунд, щоб ми могли візуально попрощатися. І в цей момент він став для мене уособленням боротьби і захисту його і десятків кримських татар, яких утримують у російських в’язницях".

"Коли ми підбиваємо статистику під кінець року, скільки адміністративних, скільки кримінальних справ, і в цілому даємо аналітику тим практично щоденним хронічним елементам переслідування та тиску на людей у Криму, то стан такий доволі негативний, важкий. І в цьому році воно ще супроводжувалось історією Нарімана Аметова, до якого силовики застосовували тортури. І цей діалог, коли один із силовиків сказав: “Я государство, я машина, я приехал в Крым давить таких как ты”.

"Це все було важко слухати морально і бачити цю людину. Але поряд із цим, коли ти бачиш сотні людей, які стали підтримкою для нього та його сім'ї й при цьому це масовий анклав у обличчі народу, який не втомився боротися за ці 7 років. Який кожен раз акумулює у собі сили та потенціал і продовжує йти вперед…Я на перспективи не можу дивитися ніяк більше ніж позитивно. Я сподіваюсь, що одного разу це закінчиться. І репресивна машина зупиниться".

Що відомо

  • Кримськотатарський активіст Наріман Аметов, якого затримали 17 грудня у Старому Криму, розповів про тортури електричним струмом. Кримські татари підписали колективну заяву до окупаційних правоохоронних органів на знак протесту проти тортур над Наріманом Аметовим та іншими співвітчизниками.
  • До громадського об'єднання "Кримська солідарність" почали надходити відеозвернення з приводу тортур Нарімана Аметова. Генеральний консул України в Ростові-на-Дону Тарас Малишевський відреагував на інформацію про тортури з боку ФСБ Росії щодо Аметова.

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

На початок