Саміт Люблінського трикутника: Литва і Польща лобіюватимуть Україну на міжнародній арені

Саміт Люблінського трикутника: Литва і Польща лобіюватимуть Україну на міжнародній арені

Ексклюзивно
Саміт Люблінського трикутника: Литва і Польща лобіюватимуть Україну на міжнародній арені Фото: Офіс президента

Лідери Люблінського трикутникаЛюблінський трикутник - платформа для тристоронньої співпраці між Литовською Республікою, Республікою Польща та Україною, спрямована на поглиблення регіонального співробітництва у безпековій, економічній та соціально-гуманітарній сферах. Рішення про створення Люблінського трикутника було прийнято 28 липня 2020 року. План спільних дій з протидії дезінформації країнами-учасницями Люблінського трикутника на 2022-2023 рр. передбачає підготовку регулярних спільних доповідей про виклики та загрози в інформаційній сфері, розробку механізму спільного реагування на російські дестабілізаційні кампанії, обмін досвідом та посилення інституційних спроможностей з протидії гібридним загрозам. — президенти України Володимир Зеленський, Литовської Республіки Гітанас Наусєда та Республіки Польща Анджей Дуда напередодні підписали спільну декларацію, що фіксує підтримку членства України в Європейському Союзі та НАТО. Люблінський трикутник був утворений у липні 2020 року міністрами закордонних справ України, Польщі та Литви. Серед пріоритетів діяльності цього формату — посилення регіону, зміцнення безпеки, інтеграція України до ЄС і НАТО, розвиток економічної співпраці, спільна протидія гібридним загрозам. Про підсумки саміту Люблінського трикутника розповів в ефірі "Українського радіо" політолог Олександр Антонюк.

Про ефективність Люблінського трикутника

Після зустрічі зі своїми колегами президент Володимир Зеленський заявив, що міжнародна спільнота має вживати потужних превентивних заходів, а не реагувати на події постфактум. Саме це стане запобіжником для ескалації з боку Росії і погіршення безпекової ситуації в Європі: "Наше спільне завдання — стримати загрозу з боку Росії, захистити Європу від агресивної політики Росії. Сьогодні Україна, Польща і Литва перебувають в авангарді цього стримування. Реакція деяких європейських лідерів і деяких лідерів Альянсу така, що якщо Путін продовжуватиме ескалацію в Україну ми потім введемо санкції. Що таке потім? І для кого? Хто залишиться і для чого це потрібно? Передумов, чому президент Російської Федерації зробить крок назад, я не бачу. Тому вважаю навпаки повинні бути превентивні потужні серйозні санкції щоб навіть не було жодної думки щодо ескалації".

Читайте також: Путін заявив, що Росія вимагатиме від США "юридичних гарантій безпеки", але їм "не можна вірити"

На думку політолога Олександра Антонюка, регіональний союз Польщі, Литви і України має політичне значення, бо країни-члени Європейського Союзу стають лобістами Києва і допомагають озвучувати потрібні наративи. Україні вже не потрібно пояснювати, що таке гібридна війна, яку влаштувала Російська Федерація. І Польща, і країни Балтії розуміють загрози від Москви.

"Заяви під час зустрічі Люблінського трикутника були виважені і такими, які ми хотіли почути. Те, що Литва заявила про готовність передати Україні летальну зброю — це великий позитив. Можливо, це не стратегічна зброя, але це політична позиція, прецедент і для країн ЄС. Якщо Литва долучиться до збройної допомоги Україні, то можливо і Німеччина перегляне свої позиції. Далі все залежатиме від наших побажань, зокрема треба чітко говорити, що нам потрібні протиповітряна оборона, високоточна технологічна безпілотна техніка", — зазначив політолог.

Про зустріч послів та дипломатичні перемоги

Упродовж 21 та 22 грудня у державній резиденції в Гуті Івано-Франківської області відбуватиметься конференція за участю всіх послів України. Зберуться близько 300 високих гостей, які обговорюватимуть комплексний план дій України на світовій арені, стратегію зовнішньополітичної діяльності в контексті російської агресії та рух України до Європейського Союзу та НАТО.

Читайте також: Росія пропонує США відмовитись від включення до НАТО колишніх радянських країн. США й НАТО відповіли

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба назвав 10 перемог українських дипломатів за 2021 рік. Серед іншого він назвав і створення "Кримської платформи". Водночас, на думку політолога Олександра Антонюка, "Кримська платформа" мала б стати більш практичним інструментом наших інтересів щодо деокупації захоплених Росією територій та їхньої реінтеграції.

"Поки "Кримська платформа" радше була звіркою годинників між нашими партнерами на рівні розмов. З іншого боку, дуже добре, що така платформа є, бо вона тримає на порядку денному питання окупованого Криму. У серпні 2022 року планується наступне засідання "Кримської платформи" і за цей час, ймовірно, нічого не зміниться. Між тим, Україна б могла відновити через вибори роботу Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Ніщо не заважає провести ці вибори на території України, у яких могли б взяли участь представники Меджлісу і переселенці з Криму", — вважає експерт.

Він також додав, що варто було б відновити роботу кримського уряду, який хоч би і працював в екзилі, але це були б конкретні кроки, що не дозволяли б викинути тему окупованого Криму з інформаційного порядку денного.

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди