Згенеровано з допомогою ШІ
20 липня у Великій Британії заступив на посаду вже четвертий прем'єр-міністр за останні п’ять років — Енді Бернем. Він, на відміну від свого попередника Кіра Стармера, має менше досвіду в міжнародній політиці та дипломатії і вже дав зрозуміти, що більше зосередиться на внутрішніх проблемах країни. Тому важливість міністра закордонних справ, якого у Британії називають держсекретарем, зростає. Новим очільником британського Форин-офісу — аналога українського МЗС — став Ед Мілібенд. Суспільне розповідає про його пріоритети, стосунки зі світовими лідерами та позицію щодо України, а також про те, за що його критикують однопартійці та опозиція.
"Я буду держсекретарем із закордонних справ, який бореться за інтереси Великої Британії та наші цінності демократії, свободи й верховенства права на світовій арені, — оголосив Ед Мілібенд у заяві з нагоди свого призначення, опублікованій на сайті Форин-офісу — Нині, в часи найбільшої нестабільності й загроз для міжнародного права та демократії з часу Другої світової війни, ці цінності є як ніколи важливими".
Як і новий прем’єр Енді Бернем, Ед Мілібенд наголосив про непохитність підтримки України з боку Сполученого Королівства. "Відстоювати наші інтереси й цінності означає продовжувати стояти пліч-о-пліч із народом України супроти незаконного російського вторгнення — так, як Британія робила це протягом останніх чотирьох років", — заявив він.
21 липня Мілібенд поспілкувався телефоном з його українським колегою, виконувачем обов'язків міністра закордонних справ Андрієм Сибігою. У розмові йшлося про подальше зміцнення співпраці між Києвом та Лондоном, "продовження військової допомоги, підтримку енергетичного сектору України напередодні зими, а також посилення тиску на Росію". Андрій Сибіга також запросив свого колегу до Києва.
Пріоритети нового британського топдипломата
Серед своїх пріоритетів, крім продовження підтримки України, Ед Мілібенд назвав зміцнення взаємин Великої Британії з Європейським Союзом, а також підтримку "сильного, тривалого й необхідного альянсу зі Сполученими Штатами". Він заявив, що Лондон докладе зусиль, аби покласти край війні в Ірані, повністю відкрити Ормузьку протоку й домогтися "тривалого миру" в Палестині та Ізраїлі.
Ед Мілібенд має великий досвід роботи в парламенті та уряді, він був лідером Лейбористської партії з 2010 по 2015 рік. В уряді Кіра Стармера Мілібенд працював на посаді міністра енергетики й запам’ятався прагненням позбавити Велику Британію залежності від викопного палива до 2030 року. Він просував повний перехід на альтернативні джерела енергії — через це його критикували опозиційні праві сили та представники газових і нафтових компаній.
Мілібенд виступав на подіях, присвячених "зеленій" енергетиці, та кліматичних самітах у різних країнах, тож він — впізнаване обличчя на міжнародній арені. Утім, його позиція щодо необхідності боротьби зі змінами клімату та відданість альтернативним джерелам енергії нерідко призводила до напруги у взаєминах із деякими світовими лідерами. І це може датися взнаки під час роботи Мілібенда на новій посаді.
Напруга у взаєминах із Трампом
Найперший і найскладніший виклик для Мілібенда — налагодити стосунки з командою президента США Дональда Трампа. "Расист, мізогін і людина, яка сама зізналася в домаганнях", — так Мілібенд описував Трампа в соцмережах у 2016 році. Цей допис 10-річної давнини йому пригадали після призначення міністром закордонних справ Великої Британії, як і участь у марші проти Трампа в Лондоні у 2017 році. Ці висловлювання, на додачу до критичної позиції Мілібенда щодо нафтової та газової індустрії, дратують посадовців нинішньої американської адміністрації.
За повідомленням Financial Times, наближені до Трампа чиновники намагалися перешкодити призначенню Мілібенда в уряд Бернема. А один із найближчих союзників президента США анонімно заявив в інтерв’ю The Independent: "Трамп нічого не забуває. Мілібенду доведеться докласти серйозних зусиль для відновлення дипломатичних відносин".
Президент США поки не відреагував на призначення Мілібенда. Втім, Трамп дав зрозуміти, що очікує від нового британського прем'єра Енді Бернема дозволу на видобуток нафти в Північному морі біля узбережжя Шотландії. За небажання цього робити Трамп раніше критикував Кіра Стармера — і це те, проти чого виступав Мілібенд на посаді міністра енергетики.
Натомість серед представників опозиційної Демократичної партії США Ед Мілібенд надзвичайно популярний. Зокрема, його підтримує губернатор Каліфорнії Гевін Ньюсом, затятий опонент Дональда Трампа, який може стати кандидатом від демократів на наступних президентських виборах у США.
"У Кремлі зрадіють"? Критика Мілібенда щодо війни в Сирії
Деякі однопартійці критикують Мілібенда через його відмову як лідера Лейбористської партії у 2013 році підтримати військове втручання Великої Британії в Сирію, аби зупинити застосування прокремлівським режимом Асада хімічної зброї проти власного населення. Відмова партії голосувати за це тоді призвела до того, що в парламенті забракло голосів на підтримку втручання. Один із лейбористів у коментарі Financial Times назвав це голосування "соромом" для партії. На його думку, непокарані воєнні злочини в Сирії призвели до анексії Росією Криму в 2014 році та до повномасштабного вторгнення в Україну 2022-го.
Такої ж думки опозиційні консерватори. У газеті The Telegraph, яка підтримує британські праві політичні сили, вийшла колонка під заголовком "Ед Мілібенд — найгірший вибір на посаду міністра закордонних справ". У ній коментатор Девід Блер пише: "Нездатність Заходу протистояти Асаду у 2013 не міг не помітити його найсильніший союзник. Володимир Путін ще більше переконався у слабкості й нерішучості своїх ворогів, і це зміцнило його переконання, що наступного року йому вдасться уникнути відповідальності за своє перше вторгнення в Україну. Це, зрештою, призвело до найкривавішої війни в Європі з 1945 року".
Колонку The Telegraph поширив у соцмережі Х експрем’єр Великої Британії Борис Джонсон, із коментарем: "Дуже влучно. Нездатність протистояти Башару Асаду, в якій є значна провина Мілібенда, прямо призвела до першого вторгнення Путіна в Україну. Жахливий вибір на посаду міністра закордонних справ. У Кремлі зрадіють".
Мілібенд на паралелі з війною Росії проти України поки не відреагував. В інтерв’ю ВВС у 2024 році, після падіння режиму Асада він заявив, що не шкодує про своє рішення як очільника Лейбористської партії голосувати проти військового втручання Великої Британії в Сирію. "Я вітаю падіння режиму кривавого диктатора, — сказав тоді він. — Але, якщо чесно, я не вірю людям, які кажуть, що якби наші війська тоді втрутилися, то повалили б його".
