"Путін хоче гарантій, що НАТО не нападе": експертка про розмову президентів США і Росії

"Путін хоче гарантій, що НАТО не нападе": експертка про розмову президентів США і Росії

"Путін хоче гарантій, що НАТО не нападе": експертка про розмову президентів США і Росії
. АР

У вівторок, 7 грудня о 17.00 за київським часом, відбудеться розмова президентів США та Росії по відеозв’язку на тлі накопичення російських військ біля українського кордону. Це будуть їхні перші перемовини з липня. Відеоконференція між Байденом і Путіним пройде у закритому режимі. Чого чекати Україні від цих переговорів розповіла в ефірі Українського радіо керівниця безпекових програм Ради зовнішньої політики "Українська призма" Ганна Шелест.

Читайте також: ЗМІ продовжують повідомляти про загрозу вторгнення РФ в Україну, Кремль заперечує. Що відомо

Про цілі Путіна

Для Путіна важливі перемовини саме на рівні зі Сполученими Штатами. За сім років російсько-української війни Путін намагався перевести вирішення ситуації з Україною у діалог "Вашингтон-Москва". Нині більшість поступок він хоче не від Києва, а від Вашингтона. Від США дуже важливо було б почути під час розмови такі слова, аби Путін зрозумів ціну вторгнення, що для нього такий крок буде невигідний і матиме важкі наслідки.

Ймовірно, тему "Північного потоку-2" Путін під час розмови не обговорюватиме, бо він планує тиснути на Німеччину та європейські країни в цьому питанні. Про виконання Мінських домовленостей Путін може говорити у загальних фразах. А от щодо пакту Європейської безпеки щодо нерозширення НАТО на схід — то це не нова ідея.

Москва вже виступала з нею 2008 року. Тоді це була ініціатива тодішнього президента Росії Медведєва. Але всі країни ОБСЄ сказали, що їх цілком влаштовують наявні домовленості: і Гельсінські угоди, і Віденський документ. Цей проєкт залишився нереалізований.

На сьогодні теоретично Путін може досягти того, що американці погодяться почати певний діалог про гарантії безпеки в Європі. Путін не каже напряму про розширення НАТО, а говорить, що хоче гарантій, що НАТО на них не нападе.

Читайте також: У США готують "найгірші економічні санкції" щодо РФ через агресію проти України – CNN

Про формат перемовин

Добре, що перемовини організували у форматі відеоконференції, а не телефонної розмови. Це передбачає візуальний контакт, а це дає змогу краще побачити настрої обох сторін.

За змістом, якщо згадати Женевську зустріч між Байденом і Путіним пів року тому, то важливе не підписання певних документів, а мають значення принципові домовленості або визначення принципових позицій, які у разі потреби потім можна буде зафіксувати на папері. Але з огляду на рівень нинішньої кризи і чого саме вимагає Росія, то зрештою письмової домовленості бути не може.

Про "градус" розмови

За даними американського видання Bloomberg, держсекретар США Ентоні Блінкен та глава МЗС Росії Сергій Лавров влаштували гарячу суперечку щодо України по полях саміту членів Ради міністрів закордонних справ ОБСЄ у Стокгольмі. Інцидент трапився під час неформальної вечері 1 грудня у присутності десятків колег, коли США і їхні союзники говорили про можливі санкції, щоб протистояти загрозі ймовірного вторгнення в Україну.

Теоретично підвищені тони під час розмови можливі і між Байденом і Путіним, хоча це наврядчи станеться. Міністр закордонних справ Росії Лавров останнім часом став дуже емоційною людиною і готовий різко відповідати. Путін не настільки емоційна людина. До того ж, коли йде розмова через перекладачів, це також дозволяє знизити запал у разі потреби. Але однозначно розмова між Байденом і Путіним дуже важкою, це видно і по настрою Байдена, коли його запитували журналісти біля літака щодо України, він доволі різко відповідав щодо червоних ліній. Було видно, що він не любить, коли на нього намагаються тиснути "кегебешними" методами.

Читайте також: Воєнна тривога 2021: чи відбудеться вторгнення Російської Федерації на територію України

Про розмову Зеленського і Блінкена

Володимир Зеленський провів телефонну розмову з держсекретарем США Ентоні Блінкеним напередодні відеоконференції Байдена і Путіна. У Твіттері глава української держави написав, що сторони домовилися продовжити спільні та скоординовані дії.

Те, що така розмова відбулася перед відеоконференцією очільників Вашингтона і Москви, це вкрай важливо. Це свідчить, що американці на зустріч йдуть підготовленими, узгодивши позицію з Україною і поінформувавши нас про основні тези.

Про військову допомогу Україні від союзників

Військова допомога з боку США Україні відбувається. Цьогоріч Київ отримав декілька фінансових і матеріальних траншів. Півтора місяця тому США передали три партії військової допомоги літаками, тиждень тому прибули до портів Чорного моря два патрульні катери типу "Айленд". Військова допомога від Вашингтона не лише продовжується, а щодо окремих статей ще й збільшується.

Інше питання, якщо станеться широкомасштабний напад, то все залежатиме від годин. Для України важливі розвідувальні дані, які мають Сполучені Штати, і супутникові знімки, бо в сучасній війні наявність інформації є вкрай важлива, а оперативна якісна інформація вдвічі важливіша.

Щодо військових інструкторів, то вже на сьогодні на території України є тренувальна американська, британська і канадська операція, йдеться про десятки і сотні інструкторів, які готують українські підрозділи.

Про захищеність українських кордонів

Росія може використовувати Чорноморський напрям, упродовж літа там було скупчення різноманітних військових кораблів. Присутність кораблів НАТО є вкрай важливим для патрулювання, контролю і недопущення загострення. За міжнародною конвенцією у нейтральних водах кораблі НАТО можуть перебувати не більш як 21 день, тому відбувається постійна ротація.

На західних кордонах України — дружні для нас держави. Румунія, Польща, Словаччина дуже чітко розуміють, звідки може йти загроза і самі до неї підготовлені. Угорщина хоч і блокувала свого часу українські переговори з НАТО через питання національних меншин, але з іншого боку щодо всіх ключових безпекових питань Угорщина дуже чітко підтримувала українську позицію, тому Угорщина не є ризикованою країною для нас як Білорусь.

Що відомо

  • На початку листопада 2021-го американські ЗМІ повідомили про скупчення російської техніки на кордоні з Україною, однак тоді у Міноборони та РНБО заперечили цю інформацію.
  • 21 листопада голова української розвідки Кирило Буданов заявив, що Росія сконцентрувала біля кордонів з Україною понад 92 тисячі військовослужбовців і готується до нападу до кінця січня-початку лютого 2022 року.
  • 30 листопада Володимир Путін заявив, що "справа не в тому воювати чи ні", а в тому, щоб налагодити відносини. Так він відповів на запитання щодо введення військ на територію України.
  • Невизнаний низкою країн президент Білорусі Лукашенко заявив, що у разі загострень на кордоні Білорусь буде "на боці" Росії. Також він уперше заявив, що Крим де-факто та де-юре став російським. Раніше Білорусь не визнавала анексії Криму Росією.
  • Президент Володимир Зеленський вважає ситуацію на кордоні не гіршою, аніж навесні 2021-го.
  • Президент США Джо Байден та президент Росії Володимир Путін зустрілись у Женеві 16 червня. Це була перша їхня зустріч у статусах очільників держав, перемовини проходили у закритому режимі. На підсумкових пресконференціях лідери США та Росії заявили, зокрема, про "теплу атмосферу" та домовленності щодо "стратегічної стабільності".
  • Президент США Джо Байден напередодні відеоконференції з російським візаві Володимиром Путіним 7 грудня поговорить із очільниками країн-партнерів у Європі. Після розмови з Путіним Байден має зателефонувати президенту України Володимиру Зеленському.

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

На початок