За мить до відставки. Що зробив і що не зробив уряд Гончарука

За мить до відставки. Що зробив і що не зробив уряд Гончарука

За мить до відставки. Що зробив і що не зробив уряд Гончарука Уніан

Розмови про відставку прем'єра Гончарука точаться вже другий місяць. Вони виникли на тлі скандалу зі злиттям в мережу його розмов з урядовцями, у яких Гончарук нібито доволі несхвально відгукувався про президента Зеленського. Тоді лиха доля у вигляді відставки оминула прем'єра, але тепер, судячи з усього, час настав.

28 лютого президент Зеленський скликав на 4 березня позачергове засідання ВР. 4 березня на сайті ВР опублікували постанову про звільнення прем'єра. Цьому передувало засідання фракції "слуг народу", де їм озвучили ім'я потенційного голови уряду Дениса Шмигаля, а також майбутні ротації в складі цього уряду.

Уряд Гончарука, воліючи вчитися на помилках своїх попередників, не лише щедро роздавав обіцянки, а й звітував про кожен, навіть мінімальний крок. Проте це його не врятувало. Згідно із дослідженням КМІС, 44% українців хочуть відставки Кабміну.

Суспільне вирішило згадати, якими змінами запам'ятався уряд Гончарука, зосередившись на обіцянках щодо трьох найважливіших соціальних тем для українців – зменшення тарифів і збільшення пенсій та зарплат. Також ми розбиралися, чи були хоч якісь суттєві результати у цих сферах за час роботи поки ще чинного уряду.

Платіжки

Якщо політик чи партія не знають, на чому спекулювати чи в якій сфері давати обіцянки – завжди є тарифи. В уряді Гончарука з платіжками тривала окрема епопея.

Обіцянки знизити тарифи звучали від Володимира Зеленського ще з початку його політичної кар'єри. Хоча пізніше в в інтерв'ю Bihus.info тодішній представник президента в уряді Андрій Герус заявив, що жодних обіцянок насправді не звучало.

Попри це, тема тарифів все ж не зійшла нанівець. Наприкінці 2019 року президент скликав спеціальну нараду стосовно цього питання. Пізніше Зеленський зняв відео, де розповів, що уряд знайшов "цікаве" рішення для зниження тарифів на тепло.

Драма в трьох актах: пенсії, платіжки, зарплатня

Результати обіцяного "цікавого рішення", яке має знизити ціни на тепло майже вдвічі, ми зможемо не/побачити тільки наступної зими. Цієї ж Гончаруку довелося пояснювати людям, чому вони отримали дві платіжки замість однієї, а потім пообіцяти об'єднати їх в одну.

Драма в трьох актах: пенсії, платіжки, зарплатня

Пізніше прем'єр особисто на відео роз’яснював громадянам, що вони й справді отримали менші платіжки за тепло, бо, за даними уряду, в 124 містах України сума в квитанціях знизилась до 30%. На Житомирщині тим часом платіжки палили, а мешканка квартири в багатоповерховому будинку на лівому березі Києва отримала квитанцію до сплати за опалення за січень на суму майже 53 тисячі гривень.

Перевірити, чи справді сума знизилася в усіх платіжках, неможливо через відсутність необхідних статистичних даних. Проте маємо факт аномально теплої цьогорічної зими. За словами кліматологів, насправді метеорологічна зима в Україні взагалі не настала. Тобто платіжки могли й справді були нижчими. Утім, скоріш за все, цьому більше сприяла погода, ніж рішення уряду.

Пенсії

Тема пенсій в Україні є популярною завжди. Підвищений інтерес у суспільства викликає як стабільна "дірка" у Пенсійному фонді з дотаціями з державного бюджету, так і співвідношення розміру пенсій з прожитковим мінімумом. Нещодавно у Мінсоцполітики поділилися цікавою статистикою.

"82,7% пенсіонерів отримують пенсію до 4000 тисяч гривень, а це нижче фактичного прожиткового мінімуму, що є ключовою проблемою, яка потребує вирішення", — заявила перша заступниця міністерки соцполітики Наталія Ненюченко.

У Мінсоцполітики також прогнозують, що рівень пенсійного забезпечення майбутніх пенсіонерів буде знижуватися. Водночас Пенсійний фонд звітує, що 0,7% пенсіонерів отримують пенсію нижче 1,5 тисяч гривень, більше ж 10 тисяч мають тільки 2,3%.

Попри всі ці факти, Олексій Гончарук та його уряд ніколи не втрачали оптимізму. Однією з останніх обіцянок стосовно пенсій був повний аудит Пенсійного фонду. Прем'єр заявив, що цим займеться міжнародна фахова аудиторська компанія. Яка саме – не уточнювалося. Точних дат Гончарук теж не назвав.

Драма в трьох актах: пенсії, платіжки, зарплатняУніан

Крім того, уряд звітував ще про низку своїх ініціатив, які стосуються пенсій. Наприклад, заплановане підвищення надбавки за пізніший вихід на пенсію окремим категоріям пенсіонерів на 537 гривень. Проте наразі ця надбавка існує лише на папері. Кабмін схвалив відповідний законопроєкт, подав до Верховної Ради, яка прийняла його за основу, але жодних конкретних результатів за цим пунктом немає.

Чи проголосує ВР за цей законопроєкт — невідомо. Якщо це й станеться, то не раніше середини квітня, оскільки нині у порядку денному парламенту "висять" кілька тисяч поправок до закону про ринок землі.

Так само лише на папері поки що перебуває й запровадження державної допомоги на догляд самотнім 80-річним пенсіонерам. Допомога пропонується у розмірі 40% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (у середньому 655 грн щомісяця). Хоча в уряді вже записали його до своїх перемог.

Цьогоріч уряд проведе також індексацію пенсій і їхній розмір зросте. Це плановий і закладений у бюджеті перерахунок! Наш уряд запланував це на вересень. У середньому, від індексації розмір пенсії зросте на 216 грн/міс
Міністерка соцполітики Юлія СоколовськаФото: Уніан

Ще одне відкрите питання стосується індексації пенсій, яку в Мінсоцполітики запланували на вересень. Разом з індексацією заплановано й поступове підвищення суми виплат для пенсіонерів різного віку. Проте є один нюанс. Згідно з "пенсійною реформою" попереднього уряду Гройсмана, "осучаснення пенсійних виплат" має відбуватися щороку від 1 березня. Тобто індексація мала б відбутися не у вересні 2020 року, а в березні.

На питання журналістів, чому перерахування не було, під час брифінгу 2 березня Гончарук відповів: "Згідно з законом, протягом року ми приймаємо рішення. Немає чіткого періоду, коли воно повинно бути прийнято, з якогось моменту, з якої дати повинна відбуватися індексація". За його словами, це рішення зараз ще перебуває "у стані розробки".

Варто зазначити, що формулювання закону й справді доволі розмите. Немає чітко визначеної дати для проведення індексацій, проте існує норма про необхідність проводити їх щорічно.

Якщо рахувати рік від попереднього "осучаснення" пенсій, то дедлайн і справді минув першого березня. Утім, якщо йдеться про календарний рік, то індексація у вересні норм закону не порушує, хоча це не змінює того факту, що на сьогодні конкретний результат із цього пункту теж відсутній.

Драма в трьох актах: пенсії, платіжки, зарплатня

До реальних змін можемо віднести підвищення мінімальної пенсії у грудні. Тоді в Пенсійному фонді повідомили, що мінімальна пенсія зросла з 1564 до 1638 гривень, а частині пенсіонерів все ж здійснили перерахунок.

У звіті уряду серед результатів зокрема зазначалася розробка мобільного додатку "Пенсійний фонд" для пристроїв з операційними системами Android та iOS. На час публікації урядом свого звіту кількість користувачів становила близько 48 тисяч осіб. При тому загальна кількість пенсіонерів станом на 1 січня 2020 року складала 11,3 мільйони осіб.

Зарплатня

Наостанок звернемо увагу на заробітну плату. У зазначеному раніше звіті уряду, серед перемог також значилося і збільшення її середнього показника.

"У 2019 році заробітна плата продовжувала зростати високими темпами. У 2019 році номінальна середня місячна заробітна плата штатних працівників збільшилась на 18,4% до 10 497 грн", – йдеться у звіті

Уряд і справді підвищив цей показник. Однак, як ми вже писали, середня зарплата не відображає реальної ситуації та може свідчити не так про загальне збільшення отриманих за роботу доходів, як про їхнє збільшення у тих, хто обіймає високі посади.

До слова, про середні показники. Ними уряд хизувався і щодо пенсій. "Середній розмір пенсії станом на 1 січня 2020 року становив 3083 грн, що на 16,5 % більше порівняно з 1 січня 2019 року (2646 грн)", – йдеться у звіті.

Драма в трьох актах: пенсії, платіжки, зарплатня

Динаміка реальної заробітної плати у 2018–2019 роках у відсотках

Попри це, якщо звернути увагу не лише на текст звіту, а й на графіки у ньому, то побачимо, що динаміка у 2018 році порівняно з 2017-м була вищою, ніж у порівнянні 2019-го з 2018-м.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди