Робоча сила залишає Україну: трудові мігранти, які на час пандемії повернулися додому, нині знову їдуть за кордон. За перше півріччя 2021 року до Польщі видано понад 400 тисяч робочих віз, а за весь 2020 рік – лише 500 тисяч.
Що саме вабить українців в інших країнах та чому аналогічні робочі умови не можна забезпечити в Україні — в ефірі Українського радіо розповів президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник.
Пошук умов праці
Експерт переконаний, що рівень міграції на сьогодні не є катастрофічним і це "нормальний сучасний процес", коли люди шукають для себе можливість знайти кращі умови для життя та праці, заробляти якомога більше грошей за обмежений період часу.
"Проте якщо минулого року загалом Польща видала українцям понад 500 тисяч робочих віз, то тільки за перше півріччя 2021 року вона видала понад 400 тисяч віз, і до кінця року ця цифра сягне близько 900 тисяч", — розповів Воскобойник.
За його словами, такі показники говорять про те, що трудова міграція знову потрохи повертається на допандемічний рівень: “В Україні, на жаль, не відбувся економічний бум, стрімке економічне зростання, і, звісно, рівень заробітних плат відстає від рівня заробітних плат наших сусідів".
На його думку, люди, які звикли роками їздити працювати за кордон, не хочуть зраджувати своїм звичкам, тому вони продовжують їздити й працювати в інших країнах.
Василь Воскобойник. Фото: УНІАНДиплом не гарантує роботу
Фахівець підкреслив, що одним з головних чинників збільшення кількості трудових мігрантів стало те, що в розвинутих країнах світу, зокрема й в Європі, кризу, пов’язану з COVID-19, почали "заливати" грошима.
"В економіку потрапило багато грошей, що підштовхнуло економічний розвиток. На кінець липня 2021 року кількість відкритих вакансій, наприклад, у Польщі збільшилась на 75%. Зараз там приблизно 143 тисячі відкритих робочих позицій й Польща залюбки залучає українських трудових мігрантів", — зауважив Воскобойник.
Також, як додав експерт, за даними Державної служби зайнятості, в таких містах, як Київ, Одеса, Харків, Львів, Дніпро майже 80% людей, які стоять на обліку як безробітні — це люди з вищою освітою: "Тобто наявність вищої освіти в Україні не гарантує наявність робочого місця. Разом з тим, левова частка українців, які працюють за кордоном, — це люди, які працюють у сфері звичайної фізичної праці".
Читайте також: Яким буде бюджет-2022. Пояснив міністр фінансів
Аналітик зазначає, що наявність диплому ні про що не каже, якщо людина не знає місцеву мову, не може підтвердити свій фах та не може конкурувати з місцевими мешканцями в рівні своєї кваліфікації.
"Тому українці обирають найпростіший шлях — поїхати й працювати як різнороби або в сільському господарстві, або на будівництві чи переробній галузі", — пояснив Воскобойник.
Різниця у підходах
Експерт розповів, що попри кращі умови праці та вищу оплату, сусідні країни не пропонують "золотих" гір: "В Україні мінімальна заробітна плата сягає 200 євро, в Чехії — 600, в Польщі — 700. У Німеччині мінімальна зарплата складає 1600 євро. Але, власне, ця різниця й спонукає людей їхати й шукати для себе кращі умови".
"У нас, якщо людині 40 років і вище, їй важко знайти роботу навіть у Києві. В невеликих містах України з роботою ще більш проблемно. Також люди не бачать майбутнього, не вірять, що Україна рано чи пізно стане новою Чехією чи новою Польщею", — пояснив аналітик.
З його слів, ця зневіра в економічному майбутньому України так само "виштовхує" в пошуках роботи та нового місця для життя в інших країнах.
Читайте також: У грудні мінімальна пенсія зросте до 2600 гривень — Шмигаль
Фахівець зауважив, що при нострифікації будь-яка країна світу визнає український диплом про вищу освіту: "Людина повинна підтвердити обсяг годин, які були їй викладені у якості навчання по конкретному профілю. Далі вона повинна здати відповідний іспит і тоді вона може працювати, наприклад, лікарем в будь-якій країні світу".
Однак, як додав аналітик, часто на заваді стоїть така перепона як знання місцевої мови на досить високому рівні: "Ми колись рахували, що людині треба 1,5-2 роки, аби вивчити, до прикладу, німецьку мову, близько року — аби підготуватися до іспиту, і 2-3 роки роботи помічником лікаря для того, щоб почати працювати як фахівець".
Читайте також: Чому автомобілі можуть подорожчати на щонайменше 10-15%. Пояснює експерт
Тобто людина має витратити 4-6 років, аби довести свій фах, вивчити мову та почати працювати, запевняє Воскобойник.
"Але якщо уряд підвищить заробітні плати у 2022 році, як говорить зараз, то це буде зупиняти нефахову трудову міграцію, коли люди їхали, умовно кажучи, збирати полуницю", — підсумував експерт.
Читайте також
- У ЄС погодили нові правила "блакитної карти". Що зміниться.
- У Польщі живуть і працюють близько 1,5 млн українців — посол.
Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу
Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас.