7 вересня в Україні розпочалася шоста сесія роботи Верховної ради IX скликання. Вона триватиме до 21 січня 2022 року. Відповідно до календарного плану, десять тижнів парламент працюватиме у режимі пленарних засідань, ще шість тижнів народні депутати працюватимуть у комітетах, комісіях, депутатських фракціях. Для роботи з виборцями депутатам буде відведено чотири тижні.
Нардепи можуть розглянути у другому читанні законопроєкти "про олігархів", про "податкову реформу" та "про реформу СБУ". На початку жовтня Рада може виділити окремий день на розгляд "євроінтеграційних" законопроєктів.
Які очікування народних обранців різних політичних сил від нової сесії, та що вони планують реалізували — дізнавалося Українське радіо.
Данило Гетманцев, "Слуга народу"
Голова комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики, член депутатської фракції партії “Слуга народу” Данило Гетманцев серед основних цілей парламенту назвав ухвалення бюджету на наступний рік. Серед інших документів Гетманцев назвав закон про НАБУ та пенсійну реформу.
"Це також антиолігархічний пакет – антиолігархічний та податковий закони, блок законопроєктів, які пов'язані з реформою небанківського фінансового сектору – про страхування, кредитні спілки, фінансові кампанії. Також це "Дія.City" – спеціальний податковий режим для підприємств, що здійснюють діяльність у сфері IT", – розповів він Суспільному.
За словами нардепа, Кабмін має подати до Верховної ради законопроєкт про бюджет на 2022 рік до 15 вересня.
"На сьогодні КМУ виконує всі строки, які визначені Бюджетним кодексом, й до 15 вересня ми очікуємо проєкт бюджету у ВРУ. До 1 жовтня народні депутати зможуть подавати поправки та пропозиції до проєкту закону про державний бюджет. Й до 20 жовтня проєкт повинен голосуватися в парламенті в першому читанні", — зазначив Гетманцев.
Він зазначив, що при цьому вперше за всю історію України Міністерство фінансів складає бюджет на підставі бюджетної декларації.
Читайте також: У Раді склав присягу новообраний депутат Швачко. Що про нього відомо
"Йдеться про документ середньострокового бюджетного планування, який був прийнятий КМУ на три роки, і є основою для складання проєкту бюджету цього року. В бюджетній декларації ми вже можемо відштовхнутися від певних параметрів інфляції, росту заробітної плати, як мінімальної, так і середньої", — пояснив депутат.
За його словами, завдяки цьому на сьогодні процес формування бюджету є прогнозованим. Водночас він додав, що на партійному з'їзді, який відбувся перед початком нової сесії, жодні кадрові питання не розглядалися.
"Якщо ми говоримо про зміни в уряді, то вони дійсно можливі. Але це не те питання, яке можна обговорювати по прізвищах до того моменту, поки прем’єр-міністр не внесе відповідні кандидатури до ВРУ", – зауважив депутат.
Читайте також: Нема потреби надсилати законопроєкт про деолігархізацію на розгляд Венеціанської комісії — Гетманцев
Ростислав Павленко, "Європейська солідарність"
За словами нардепа від фракції “Європейська солідарність” Ростислава Павленка, під час нової сесії Раді слід буде ухвалити низку критично важливих соціальних та економічних законопроєктів.
"Не зважаючи на те, що МВФ подарував Україні 2,7 мільярда доларів, економічні та соціальні проблеми в нас досить значні. Тому ми наполягаємо на розгляді питання щодо запровадження податку на виведений фіскал для того, щоб підтримати наших підприємців. Треба також розглянути соціальні питання, адже вже давно зріє питання індексації пенсій", – зазначив депутат.
За його словами, нині у порядку денному вже стоїть подібний проєкт закону, але він фактично повторює норми, які вже наявні у чинному законодавстві.
"Ми ж виступаємо за те, аби пенсії були підвищені відповідно до того, як зростають ціни на продукти харчування", – повідомив Павленко.
Водночас нардеп розкритикував "антиолігархічний" законопроєкт.
"Законопроєкт про боротьбу з олігархами має будь-які цілі, крім власне боротьби з олігархами. Він визначає найголовніше, що РНБО в позасудовий спосіб, без будь-якої можливості захисту, спростування буде призначати когось олігархом. А потім на якихось умовах Рада нацбезпеки і оборони або буде вилучати з цього списку, або ні", – наголосив він.
На думку депутата, у разі ухвалення документ призведе до зростання рівня корупції та відкриє владі можливість боротьби як з політичною опозицією, так і з економічними конкурентами.
"Нічого спільного з боротьбою з олігархами це не має, тому ми з колегами з "ЄС", “Батьківщини” зареєстрували альтернативний законопроєкт, який використовує досвід інших країн, в першу чергу щодо боротьби з монополіями", – переконаний Павленко.
Читайте також: Сімдесятирічна мати "слуги народу" купила дві квартири, будинок і Tesla на 14 мільйонів гривень
Ірина Констанкевич, "За майбутнє"
Членкиня депутатської групи “Партія “За майбутнє” Ірина Констанкевич перелічила низку документів, які найближчим часом відстоюватиме її політсила. Серед них – закон про професійну освіту.
"Ми говоримо про економіку, розвиток ринку праці, людський капітал, і не вкладатися в професійну освіту було б нелогічно. Минулої осені ми зареєстрували оновлений варіант проєкту закону і зараз в робочій групі ми фіналізуємо роботу. Сподіваюсь, цієї осені ми її вже завершимо", – зауважила нардепка.
За її словами, також важливими є низка ініціатив у сфері охорони здоров’я.
"Ми запропонували дуже важливий законопроєкт про збагачення борошна фолієвою кислотою. Більшість українців має проблеми з дефіцитом фолієвої кислоти, і внаслідок цього ми маємо численні патології здоров’я", – зазначила Констанкевич.
Окрім того, депутатка згадала про законопроєкт щодо інформаційної безпеки в умовах війни і протидії інформаційній агресії, а також проєкт закону про культурну послугу.
"Це ініціатива, яка пов’язана з процесами децентралізації. На місцеві бюджети передали заклади культури: музеї, бібліотеки – а питання фінансування залишається підвішеним. Тому ми вважаємо, що через фінансування культурної послуги шляхом культурної субвенції ми маємо це питання врегулювати", – пояснила вона.
Ще одним важливим блоком Констанкевич назвала соціальні питання: "В цьому переліку це, на жаль, найскладніше. Йдеться про пенсійне забезпечення, в якому слід було б вийти на консолідований спільний варіант, та забезпечення дітей".
При цьому вона також розкритикувала антиолігархічний законопроєкт: "Він був запропонований у неякісному вигляді, й не відповідає сучасним нормам підготовки законодавчих ініціатив. Тому наша депутатська група також подала низку пропозицій щодо покращення його змісту".
Читайте також: "Я не був п'яним". Депутат Трухін прокоментував ДТП на Бориспільській трасі
Михайло Цимбалюк, "Батьківщина"
Член депутатської фракції політичної партії Всеукраїнське об’єднання "Батьківщина" Михайло Цимбалюк вважає, що законопроєкт про олігархів потрібен Україні за сутністю і за змістом, однак, за його словами, те, що запропоновано зараз, не відповідає вимогам сьогодення та конституції, тому подана велика кількість поправок, зокрема, й від "Батьківщини".
Він переконаний, що поки що цей законопроєкт має мало шансів пройти в попередньому варіанті: "Однозначно він буде удосконалений і, якщо будуть враховані правки команди "Батьківщини", то ми будемо визначатись, чи голосувати за нього.
Водночас Цимбалюк вказав, що зміни до Конституції щодо децентралізації є дуже "тривалим і небезпечим" процесом: "Цей процес тривалий й займе як мінімум дві сесії, тобто один рік. Плюс це злагоджений процес, який потребує 300 голосів".
Також він додав, що його фракція виступає за закон про місцеві референдуми, але там хочуть побачити, якою буде версія закону. Крім того, у питанні щодо законопроєкту про великий держгерб, Рада "найближчими тижнями" до нього повернеться.
Читайте також: Рада підтримала закон "Про індустріальні парки"
Роман Костенко, "Голос"
Заступник голови депутатської фракції політичної партії "Голос" Роман Костенко розповів, що для його фракції є декілька важливих законів. Зокрема мова йде про реформу СБУ.
"Хотілося б, щоб відразу як ми приймемо закон СБУ перейшла до виконання функцій класичної спецслужби, але закон було закладено таким чином, що до спецслужби ми перейдемо через деякий час. Я був проти цієї норми, але за поступовий перехід лобіює монобільшість", — розповів нардеп.
За його словами, зараз головне — прийняти закон, адже там більше двох тисяч правок. Також він зауважив, що у Кабміні мають звільнити глави Міноборони Андрія Тарана.
"Кіра Рудик озвучила позицію нашої фракції щодо того, що першою кадровою ротацією в Кабміні має стати звільнення Андрія Тарана із посади міністра оборони... Міністерство оборони не в змозі заключити контракти, закупити озброєння. Вже другий рік підряд зривається державне оборонне замовлення. Потрібна нова людина, як в першу чергу розбирається у військовій політиці й буде вести наше Міністерство оборони до майбутнього, а не готувалась до вчорашніх війн", — зазначив Костенко.
Читайте також: У депутатів завершуються канікули. Як відбуватиметься наступна сесія Ради
Що відомо
- 7 вересня 2021 року в Україні стартувала VI сесія Верховної ради IX скликання, яка триватиме до січня 2022-го.
- Голова Верховної ради Дмитро Разумков скликає позачергове пленарне засідання парламенту 8 вересня на вимогу 153 народних депутатів. Розглядатимуть проєкт постанови про звернення Ради до Конгресу США щодо надання Україні двостороннього статусу основного союзника США поза НАТО.
Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу
Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!
