29 серпня Україна відзначає День пам'яті Захисників України, загиблих у боротьбі за незалежність і територіальну цілісність. Ця дата пов'язана з пам'яттю про Іловайську трагедію 2014 року, коли після масштабних боїв військовослужбовці сил АТО потрапили в оточення під Іловайськом (Донецької області). Бойовики та російські військові обстріляли коридор, по якому за домовленістю повинні були виходити українські бійці.
Суспільне дізналося, як живуть мешканці міста на сьомому році російської окупації.
На в’їзді до міста нас зустрічає стела з надписом “Місто воїнської слави”.
Пропаганда угруповання “ДНР” любить щорічно згадувати Іловайськ, як “місто-герой”, в якому гібридні російські війська зупинили наступ ЗСУ і добробатів під час серпневих боїв 2014 року.
Зараз це просто напівспорожнілий населений пункт, де люди страждають від безробіття і відсутності перспектив.
Населення Іловайська після 2014 року значно скоротилося. Багато хто з містян став вимушеним переселенцем, або виїхав на заробітки в Росію.
Колись Іловайськ був великим транспортним вузлом Донецької залізниці. Тепер залізничні колії заповнені порожніми іржавими вагонами.
Іловайська залізнична станція оживає здебільшого вночі. Через неї везуть вугілля з окупованого Донбасу в Росію. Раз на день звідси відправляється електричка до Донецька.
Будинки на центральній вулиці Іловайська (імені Тараса Шевченка) значно постраждали від боїв в серпні 2014-го. 7 років потому вулицю “прикрашають” закинуті руїни зі слідами обстрілів.
Дороги в місті здебільшого розбиті й не ремонтуються.
Місцеві пересуваються на автівках з номерними знаками угруповання “ДНР”. З початку 2020 року їздити на українських “номерах” не можна — за це штрафують.
Будівля вузлової лікарні станції Іловайськ.
Головний лікар Михайло Головко тиждень тому скаржився в місцевих ЗМІ на нестачу медиків усіх спеціальностей. Каже, що у закладі не залишилося жодного педіатра. Проблему намагаються вирішити тим, що підвозять лікарів з сусідніх міст: Харцизька і Шахтарська.
Про те, що Іловайськ — це Україна, нагадує реклама українських торгових марок і мобільних операторів, яка досі збереглася на наметах і фасадах будівель. Але символіка бойовиків розташована майже скрізь.
Так званий “пантеон” угруповання “ДНР” — портрети загиблих бойовиків Михайла Толстих на прізвисько “Гіві”, колишнього очільника донецьких сепаратистів Олександра Захарченка і російського найманця Арсена Павлова на прізвисько “Моторола”. Всі троє були вбиті в тилу на окупованому Донбасі протягом 2016 -2018 років.
Центральна площа Іловайська. Старий пам’ятник Леніну, що зберігся ще з радянських часів. І відносно нова стела для фотографування “Я люблю Іловайськ”.
Однак влітку тут порожньо, і туристів в Іловайську майже ніколи не буває.
Бої за Іловайськ на Донеччині тривали майже місяць з 6 по 29 серпня 2014 року й увійшли в історію під назвою "Іловайський котел". За офіційними даними, українська армія втратила 368 воїнів, 429 — отримали поранення різного ступеню тяжкості, 300 — потрапили у полон. Це спонукало українську сторону погодитися на умови "Мінського перемир’я", підписаного 5 вересня 2014 року у білоруській столиці.
Читайте також: "Я вдячна Богу, що змогла його поховати". Дружина загиблого в Іловайську бійця згадує події 2014-го
14 серпня 2017 року Генпрокуратура оприлюднила висновок щодо подій під Іловайськом. Основних висновків причини трагедії три: низький рівень боєготовності та боєздатності Збройних сил України; численні факти дезертирства, самовільного залишення місць несення військової служби та невиконання наказів начальників; окремі помилки керівництва АТО під час планування та проведення військових операцій. Ці фактори, на думку Генпрокуратури, "перебувають у безпосередньому причинно-наслідковому зв’язку з діяннями ЗС РФ, якими 23-24.08.2014 здійснено віроломне вторгнення на територію Донецької області та віроломне вбивство українських воїнів".
Читайте також: Розслідування подій в Іловайську: ОГПУ підозрює керівництво АТО у "низці помилок"
Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу
Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!
