21 листопада Україна відзначає День Гідності та Свободи. Пропонуємо добірку фільмів та книжок, які найкраще розповідають про цей важливий день в українській історії.
ДИВИТИСЬ
Майдан (2014)
Стрічку Сергія Лозниці, присвячену зимовим подіям, абсолютно справедливо називають вершиною постреволюційної кінохвилі. Один оператор, який відзняв близько сотні годин матеріалу, і неймовірна кількість часу, який Лозниця провів за монтажем. Мабуть, "головним героєм" цього фільму можна назвати группу людей, які дивляться у камеру. Не відвертаються — і їх не знімають "нишком". Кожен зайнятий своєю роботою. "Майдан" — кіно про те, як у моменти найбільшої скрути український народ на весь світ показав себе справжньою спільнотою. Кіно про нове народження нації, не більше і не менше. Вона (нація) співає гімн, займається "щоденними справами революції", самоорганізовується, врешті-решт, проводжає в останню путь жертв розстрілу. Історичні часи, які ніколи ніхто не забуде, Лозниця показав саме як перетворення людської маси безіменних облич на згуртовану і відповідальну спільноту.
Все палає (2014)
Один із феноменів українського кінематографа останніх років — розквіт і підйом документалістики, яка розцвіла з цілком очевидних причин. Якщо десь на самому початку 2010-х про документальне кіно України можна було дізнатись на спеціалізованих подіях в Києві, то потім ситуація кардинально змінилась. Адже по суті саме українські документалісти (та численні стрімери — люди, які наживо транслювали події на Майдані в інтернеті) стали літописцями революційних подій. Наприкінці жовтня 2014 року стрічка "Все палає", знята Олександром Течинським, Олексієм Солодуновим та Дмитром Стойковим, на фестивалі DOK Leipzig у Німеччині отримала приз як "найкращий східноєвропейський документальний фільм". У ній ми бачимо події з самого епіцентру конфлікту — і можемо прослідкувати, як саме мирний протест змінив свій характер і трансформувався в кровопролиття. Режисери намагалися знімати з трьох точок: з боку активних мітингувальників, силовиків і "нейтральної сторони".
Зима, що нас змінила (2014)
Спільний проєкт каналу "1+1" і творчого об'єднання Babylon’13. Світова прем’єра відбулася на Венеційському кінофестивалі 3 вересня 2015 року. Але в першу чергу це був цикл телефільмів середньої тривалості 30 хвилин для, так би мовити, внутрішнього використання. Наприклад, перша серія, "Небесна сотня", розповідає про загиблих на Майдані — і констатує нову реальність, в якій українці опинились як нація. Де люди готові віддати життя за свободу і переконання. В інших серіях йдеться про бої на Грушевського, Автомайдан, резиденцію Януковича в Межигір'ї, Самооборону і пожежу в будинку Профспілок. Словом, це дещо спрощений (для телебачення), але дуже гідний історичний документ Зимової революції.
Євромайдан. Чорновий монтаж (2014)
Колективна робота режисера Романа Бондарчука й учасників Babylon’13. Зшиті в одну стрічку роботи багатьох українських документалістів, які знімали як повсякдення, так і найгарячіші моменти українського протесту. Три місяці революції. Кадри, на яких чітко видно пройдений шлях — від спочатку мирного (а потім обуреного) протесту до суцільного народного єднання. Це один із перших альманахів, присвячених історичним подіям: у ньому ще немає аналізу подій чи спроби їх точної реконструкції. Лише голі емоції, напружені нерви та щирий вияв народних почуттів, близьких абсолютно кожному українцю, який став свідком історичних подій настільки великого масштабу.
Зима у вогні (2015)
Приклад того, як увага світової спільноти була прикута до України в ті часи. Виробництву цього фільму Євгена Афінеєвського посприяв онлайн-кінотеатр Netflix, де 5 жовтня 2015-го відбулася світова прем’єра. Стрічка побудована на документальних зйомках, інтерв'ю та свідченнях очевидців 93-денних подій на Майдані в центрі української столиці з грудня 2013-го по лютий 2014 року. "Зима у вогні" більшою мірою, ніж інше навколодокументальне кіно, вглядається в конкретні обличчя та долі людей, які робили революцію можливою.
Наприклад, стрічка починається з найтрагічніших подій Євромайдану. Режисер бере інтерв’ю у хлопця, якому на вигляд не більше 20 років. Він стоїть на Інститутській в день розстрілу Небесної сотні та зізнається, що "мертвого тягнув, йшов по крові". І запитує в режисера: "Що ти хочеш дізнатись? Чим хочеш мене здивувати?". Цей та інші пронизливі кадри стали переконливою підставою для нагородження режисера Гран-прі Міжнародного фестивалю фільмів про права людини в Нюрнберзі цього року. Також картина отримала приз глядацьких симпатій як найкращий документальний фільм на кінофестивалі в Торонто.
Varta1. Львів. Україна (2015)
З усіх фільмів добірки найменш відома широкому загалу, експериментальна, але безумовно варта уваги стрічка. Нетипові "сірі" львівські краєвиди, відзняті на VHS-камеру режисером Юрієм Грициною. "Закадровий голос", змонтований з переговорів львівських учасників Автомайдану в останні дні Революції гідності. Як зазначає сам автор, це — спроба реконструкції атмосфери і реакцій часів кінця Євромайдану, коли у Львові після Ночі гніву (19.02.2014) активісти перебрали на себе функцію правоохоронців. Ці записи радіопереговорів автомобільних патрулів активістів використовуються, щоб поставити кілька запитань про природу революції. Що таке самоорганізація? Як створюється демократія? Хто визначає покарання? Де центр і периферія революції? Де її початок і кінець? Коротка мить вакууму влади стає моментом найбільшої потенційності, коли обговорюються уявлення минулого і стратегії для майбутнього.
Поезія гідності
Спецпроєкт телеканалу UA:Перший, серія міжпрограмних роликів до Дня пам’яті Героїв Небесної сотні, в яких українські поети (Мирослав Лаюк, Дмитро Лазуткін, Ірина Цілик, Павло Коробчук, Олег Короташ, Сергій Пантюк) читають власні вірші, присвячені подіям, що сталися на Майдані у 2014 році.
Більшість з них брали безпосередню участь у Євромайдані, хтось спостерігав зі сторони, але кожен має свою власну історію, яка пов’язана з тогочасними подіями. У цих віршах — лише емоції, сконцентровані у поетичних творах.
ЧИТАТИ
"Небесна сотня. Антологія майданівських віршів" (2014)
До антології "Небесна сотня", впорядкованої Лесею Воронюк, ввійшли вірші понад двохсот сучасних українських письменників (Дмитро Павличко, Іздрик, Олександр Ірванець та інші) і непрофесійних авторів про революційну боротьбу українців протягом листопада 2013 — лютого 2014 років проти тиранічної влади. Утім, видавничий коментар поправляє, що "не так проти влади, як за своє майбутнє" і свободу власної держави.
Також видавництво "Букрек" зазначає, що "ця антологія є першою й відразу ж вдалою спробою зібрати, упорядкувати та зберегти майданівські вірші, написані українською, російською і білоруською мовами. Літературну та історичну цінність цієї книги без перебільшення можна прирівняти до антології Юрія Лавриненка "Розстріляне відродження", адже якби у 30-ті роки минулого століття доробки українських сподвижників-письменників не були зібрані в один збірник, існувала величезна загроза того, що більшість творів були б втрачені. Безперечно, антологія "Небесна сотня" претендує на високе звання "народна книга".
Марсі Шор "Українська ніч. Історія революції зблизька"
Це — дослідження подій Революції гідності американської професорки Марсі Шор, яка викладає в Єльському університеті та спеціалізується на новітній історії Сходу. Книжка складається з двох частин: "Майдан. Революція" та "Війна на сході України". Оповідь подій чимось нагадує кінематограф з нелінійним монтажем. Замість сухої розповіді Марсі Шор зосереджується на персональних історіях активістів і бійців, розгортає їх у власних інтерпретаціях. Тут є і письменник Тарас Прохасько із сином Маркіяном, Святослав Вакарчук, Сергій Жадан та багато інших. Є багато розповідей "простих людей", які долучились до революції, волонтерства, поїхали на війну — вони не обирали стати героями, а просто йшли за покликом серця. Загалом книжка фіксує важливі зміни всередині людей: як вони поводяться та що ними керує у найкритичніші моменти, як змінилось їхнє відчуття часу та сприйняття суспільства в цілому.
"Maidan — Portraits from the Black Square" / "Майдан — портрети з Чорного квадрату"
Книга про Майдан лондонської фотохудожниці Анастасії Тейлон-Лінд. На барикадах Грушевського вона створила імпровізовану студію та знімала учасників Революції гідності. У коментарі The New York Times Анастасія розповідала, що приїхавши до Києва 1 лютого 2014 року, побачила як антиурядові демонстранти були фактично заблоковані в центрі міста та змушені жити в умовах облоги. Тисячі людей готувались до бою і наелектризована атмосфера сприяла тому, щоб її документувати. Але фотографка вирішила зосередитись саме на обличчях тих людей, які цю революцію творили, та створити такі умови, аби їм було комфортно зніматись і розповідати про себе.
#EUROMAIDAN — HistoryInTheMaking
Мабуть, найпопулярніша книжка про Євромайдан. Ця хроніка вийшла у 2014 році та є однією з перших, які дослідили феномен Майдану у вигляді фотоальбому. До збірки увійшли близько 200 світлин, де зафіксовано всі моменти революції від початку до кінця. Крім фото, в книзі є тексти відомого історика Ярослава Грицака, філософа Тараса Лютого й інших.
"Літопис самовидців: дев’ять місяців українського спротиву"
Колективний портрет "народження нації", упорядкований письменницею Оксаною Забужко, складається з хроніки соціальних мереж, інтернет-роликів, фрагментів новинних стрічок на сайтах. Словом, це документ українського "революційного інтернету" — важливого феномену тих подій. Адже вся країна спостерігала за героями не лише через телевізійний екран, а в основному через віконце свого браузера. Постійні онлайн-стріми, щосекундні оновлення стрічок, важливі для поширення дописи, інформація про допомогу — інтернет став певним соціальним клеєм для "нової нації". Книжка містить багато найпоширюваніших у той час дописів, які належать як відомим журналістам, письменникам та громадянським діячам, так і "звичайним користувачам соцмереж".
Христина Лукащук — Казка про Майдан
Як говорити з дітьми про найдраматичніші події в новітній історії України? Як пояснити так, щоб дитина не просто "зрозуміла", а й відчула? Адже наймолодші українці усе відчувають, бачать та сприймають — просто по-своєму. І зовсім замовчувати від них те, що сталося, було би злочином. Невеличка, але яскрава і глибока "Казка про Майдан" Христини Лукащук — тонка робота, яка за допомогою зрозумілих та глибинних архетипів, малюнків і казкової атмосфери вперше "говорить" з дітлахами про Євромайдан та дуже акуратно вводить їх у контекст подій.
Текст вперше було опубліковано 20 листопада 2020 року.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
